Постанова № 31818728, 14.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6278/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

10 червня 2013 року

10год.32хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю

Від відповідачів:

Від ГУ МВС України в Одеській області: не з'явився.

Від ОМУ ГУМВС України в Одеській області: не з'явився.

Від третіх осіб:

Від Галинського А.М.: не з'явився.

Від Кондрата А.М.: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинський А.М., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрат А.М., про визнання наказів неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати накази ГУМВС України в Одеській області від 28.08.2012р. №430 о/с та від 09.08.2012р. №1588 в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1; зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ за раніше займаною посадою; стягнути з ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з урахуванням уточненого адміністративного позову).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржених наказів про його звільнення з огляду на відсутність в його діях порушень вимог чинного законодавства та на порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно нього та процедури його звільнення. Так, не були піддані повному, об'єктивному і все сторонньому дослідженню подія порушення та наявність вини ОСОБА_1 в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; не було ознайомлено його з затвердженим висновком службового розслідування. В порушення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України зміст наказу не доведено до позивача під підпис; витяг з наказу позивачу не було видано; звільнення осіб рядового і начальницького складу з ОВС як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Позивач та інші співробітники сектору займались розглядом заяви гр. ОСОБА_5, яка надійшла 21.03.2012р., згідно вказівок керівництва відділу, проте, ніяких протиправних дій до гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проводили, діяли в рамках діючого законодавства, та повноважень згідно Закону України "Про оперативну-розшукову діяльність", норм КПК України. Також було порушено порядок проведення атестації ОСОБА_1 перед звільненням: порушено право на повідомлення про її проведення, на надання заперечень на висновок атестаційної комісії. Відповідачем порушено строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.

Відповідачі з адміністративним позовом не погоджуються та вважають його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що посадові особи ГУМВС України в Одеській області при винесенні оскаржуваних наказів діяли в рамках наданих законом повноважень і без порушень права та інтересів позивача; оскаржені накази є правомірними, з огляду на вчинення позивачем дій, які встановлені матеріалами службової перевірки та є такими, що дискредитують звання працівника ОВС.

11.02.2013р. від оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинського А.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

25.02.2013р. від оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрата А.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні позивач, представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

У судовому засіданні 08.04.2013р. судом допитано свідків - інспектора сектору комплектування ВКЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 та заступника начальника відділу - начальника сектору розкриття злочинів проти особи ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 ОСОБА_10 у зв'язку із спливом часу не зміг однозначно надати відповідь чи попереджався ОСОБА_1 про проведення атестації, чи ознайомлювався ОСОБА_1 з атестаційним листом; зазначив, що напевно складався акт відмови від ознайомлення з атестаційним листом та наказом про звільнення, та зазначив, що співбесіда під час проведення атестації з ОСОБА_1 не проводилась. ОСОБА_9 зазначив, що акти про відмову від ознайомлення з атестаційним листом та з наказом про звільнення ним не складалися, викладені в вказаних актах обставини не відповідають дійсності; усі документи щодо проведення ним атестації ОСОБА_1 підписувалися за проханням співробітника кадрового підрозділу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідків, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з жовтня 2008 року. З березня 2012 року та до моменту звільнення займав посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно висновку від 06.07.2012р. за результатами службової перевірки звернення гр.ОСОБА_11, затвердженого начальником УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, та висновку за результатами додаткового службового розслідування від 09.08.2012р. у відношенні посадових осіб ВКР ОМУ ГУМВС, затвердженого т.в.о. начальника ГУМВС України в Одеській області, запропоновано звільнити ОСОБА_1 з ОВС.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 09.08.2012р. №1588 про покарання співробітників ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за грубі порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст.29, 30 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України "Про міліцію", ст. ст.85,106,190,195 КПК України, п.3.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, зобов'язання, наданого при прийнятті на службу до ОВС України, розпорядження МВС України від 31.03.2011 року №329, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012р., що виразилось у незаконному затриманні та утримуванні громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у службових приміщеннях, не повідомленні про їх затримання родичів, не наданні можливості отримати допомогу адвоката, незаконному обшуку приватного житла та автомобіля, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області, лейтенанта міліції ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ України звільнено за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 28.08.2012р. №439 о/с, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 30.08.2012р. У якості підстави зазначено наказ ГУМВС України в Одеській області від 09.08.2012р. №1588.

Не погоджуючись з зазначеними наказами, вважаючи своє звільнення незаконним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимагаючи скасування наказів про звільнення та поновлення на посаді.

Суд погоджується з доводами позивача про незаконність його звільнення виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" №565- XII від 20.12.1990р., міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Діяльність міліції відповідно до ст.3 цього Закону будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Статтею 4 Закону №565-XII встановлено, що правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Порядок проходження служби особовим складом міліції регламентується Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарним статутом ОВС України.

Відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір'я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних та етичних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Ці вимоги втілені у ст. 5 Закону України "Про державну службу", Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника ОВС та власне органи внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, можна віднести, зокрема: скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в ОВС; систематичне поширення компрометуючої ОВС України інформації за допомогою засобів мас-медіа.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржені накази було прийнято відповідачем у зв'язку із фактами встановленими службовою перевіркою за зверненням ОСОБА_6 щодо дій працівників ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області та додаткового службового розслідування у відношенні посадових осіб ВКР ОМУ ГУМВС.

Висновком за результатами вказаної службової перевірки, складеним 06.07.2012 року начальником відділу УВБ в Одеській області ДВБ МВС України підполковником міліції ОСОБА_14, та висновком за результатами додаткового службового розслідування складеним ст.інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_15 09.08.2012р. у відношенні посадових осіб ВКР ОМУ ГУМВС, встановлено наступне. 21.03.2012р. до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_12 звернувся гр..ОСОБА_5 з заявою про незаконне заволодіння гр.ОСОБА_6 його коштами у сумі 190000грн. та 5450доларів США. ОСОБА_12 надав отриману заяву для реєстрації не до ЖРЗПЗ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, а до вхідного журналу ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області. ОСОБА_12 пояснив, що доповів про отриману заяву начальнику відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16, який доручив проведення перевірки майору міліції ОСОБА_12 Перевіркою Журналу обліку відвідувачів та запрошених до ОМУ ГУМВС України в Одеській області встановлено, що гр. ОСОБА_5 службові приміщення адміністративної будівлі ОМУ ГУМВС України в Одеській області 21.03.2012р. не відвідував. В ході перевірки встановлено, що 21.03.2012р. о 10.30 годині, за вказівкою майора міліції ОСОБА_12, ним та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції ОСОБА_17 та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенантом міліції ОСОБА_18 біля будинку №31 по вул. Жуковського м. Одеси було затримано гр. ОСОБА_6 і гр. ОСОБА_13 та о 10.40 год. доставлено до службових приміщень ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області, що зареєстровано у журналі обліку відвідувачів та запрошених до ОМУ ГУМВС України в Одеській області. При цьому, згідно пояснень гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_13 працівники ВКР ОМУ ГУМВС України застосовували до них спецзасоби - наручники, що в свою чергу ОСОБА_12, ОСОБА_1 та ОСОБА_18 заперечили. При цьому, в порушення вимог діючого законодавства зазначені вище працівники ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області будь-яких документів про затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_13 не склали та примусово утримували в службових приміщеннях, не зважаючи на вимоги затриманих, не надали їм можливості запросити адвоката та повідомити родичів про своє місцезнаходження. Згідно пояснень гр. ОСОБА_6 протягом цього часу майор міліції ОСОБА_12 примушував погрозами сплатити гр. ОСОБА_5 30000 доларів США, а також обіцяючи після сплати вказаної суми відпустити її та гр. ОСОБА_13, не оформляючи будь-яких офіційних документів щодо них. Приблизно о 20.00 годині 21.03.2012р. працівники ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_12, ОСОБА_1 та ОСОБА_18, без дозволу орендаторів та власника квартири, яка перебуває у приватній власності, провели обшук квартири АДРЕСА_1, в ході якого вилучили грошові кошти: 12050грн., 850 доларів США, 50 Євро, мобільний телефон, ноутбуки, флеш-карту, інші документи та особисті речі, що належали гр.ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_13 Приблизно о 21.00 годині 21.03.2012р. на вул.Преображенській м.Одеси біля адміністративної будівлі ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зазначені вище працівники провели обшук автомобіля, який на підставі Свідоцтва про реєстрацію перебуває у приватній власності гр.ОСОБА_13 та вилучили з автомобіля 4000грн. Протокол огляду зазначеного автомобіля було складено з порушеннями. Прокурора про проведення обшуків не було повідомлено.

У зв'язку з викладеним відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст.29, 30 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України "Про міліцію", ст. ст.85,106,190,195 КПК України, п.3.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, зобов'язання, наданого при прийнятті на службу до ОВС України, розпорядження МВС України від 31.03.2011 року №329, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012р. та дії, вчинення яких встановлено службовою перевіркою, є такими, що дискредитують звання працівника ОВС.

Як вбачається з наказу №1588 від 09.08.2012р., діями, що на думку відповідача є дискредитуючими позивача як працівника ОВС, є незаконне затримання та утримування громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_13, у службових приміщеннях, не повідомленні про їх затримання родичів, не наданні можливості отримати допомогу адвоката, незаконному обшуку приватного житла та автомобіля.

Відповідно до приписів ст.ст. 162, 371 КК України, незаконне проведення огляду чи обшуку та незаконне затримання є кримінально караними діяннями, за які передбачена кримінальна відповідальність, однак щодо позивача відсутній вирок суду про визнання його винним у вчиненні вказаних дій.

Крім того, постановою слідчого прокуратури м.Одеси від 15.10.2012р. відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст.ст.365 ч.2, 366 ч.1 КК України по факту перевищення влади та службових повноважень, тобто здійснення дій, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, які спричинили суттєву шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним інтересам, що супроводжується застосуванням спеціальних засобів та погрозами застосування насильства та за фактом посадового підроблення, яке кваліфікується як складання посадовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Постановою старшого слідчого прокуратури м.Одеси від 29.04.2013р. про закриття кримінального провадження закрито кримінальне провадження за заявою ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України.

Як вбачається з вказаної постанови від 29.04.2013р. про закриття кримінального провадження, в діях співробітників ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області, зокрема, ОСОБА_17, при огляді квартири АДРЕСА_1, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, так як огляд проводився з письмового дозволу законного представника власника квартири.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, матеріалів службової перевірки, письмових пояснень ОСОБА_1, пояснень наданих гр.ОСОБА_13 та з протоколу огляду автомобіля «Нісан Максіма» держ.номер НОМЕР_1, який перебуває у приватній власності ОСОБА_13, безпосередньо ОСОБА_1 не приймав участі в вчиненні обшуку зазначеного автомобіля. Факти, встановлені в ході проведеної службової перевірки та додаткового службового розслідування, як і складені в їх межах документи (пояснення, тощо) не містять відомостей про будь-які конкретні дії саме ОСОБА_17, які б давали змогу оцінити їх як вчинення дискредитуючи проступків.

Оцінюючи постанову про закриття кримінального провадження від 29.04.2013р. стосовно ОСОБА_1 за правилами ст.86 КАС України, суд бере до уваги та керується положеннями ч.4 ст.72 КАС України, з чого випливає, що наведені в мотивувальній частині постанови обставини щодо участі ОСОБА_1 в обшуку автомобіля та вилучені коштів не мають для суду преюдиційного значення, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не є вироком суду.

З відібраних в рамках службової перевірки письмових пояснень гр.ОСОБА_13 та ОСОБА_6 не вбачається вчинення безпосередньо ОСОБА_1 будь яких дій, що порушують їх права та вчинення ним дій, що можуть тлумачитися як дискредитуючі.

В цілому оцінка доказів, наданих ГУМВС України в Одеській області, зокрема, і зміст наказу №1588, призводить до висновку, що відповідачем не встановлено, який проступок вчинено позивачем, що став підставою для звільнення його за дискредитацію за п.66 Положення №114.

Вирішуючи спір суд виходить із вимог ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачами не доведена правомірність прийнятого рішення про звільнення ОСОБА_1 за п.66 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу ОВС) Положення №114, не надано належних доказів порушення честі працівника ОВС України, скоєння позивачем проступку, який спричиняє підрив довіри та авторитету ОВС України, що є неприпустимими із подальшим проходженням служби в ОВС України.

Відповідно до п.48 Положення атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Згідно з Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 р. N 181, у разі незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі, особа, яка атестується, негайно викладає свої мотивовані заперечення в окремому рапорті. У таких випадках керівник безпосереднього начальника протягом 10 днів організовує додаткову перевірку і готує висновок по суті цих заперечень, з яким ознайомлюється працівник, який атестується. При відмові працівника, який атестується, від підпису безпосереднім начальником про це складається акт за підписом не менше як трьох працівників служби. При атестуванні слід дотримуватися такого порядку: працівник, який атестується, заздалегідь попереджається про час та місце засідання атестаційної комісії; атестаційний лист розглядається на засіданні атестаційної комісії у присутності працівника. Атестаційна комісія має право робити запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності особи, яка атестується; якщо особа рядового і начальницького складу, яка атестується, не з'явилася на засідання атестаційної комісії без поважних причин, то комісія може провести атестування за її відсутності, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії та атестаційному листі. Витяг з протоколу разом з атестаційним листом долучається до особової справи. У разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім'я прямого начальника. Рапорти підлягають розгляду у місячний термін з дня подання.

Однак, як встановлено судом, зазначені вище положення були порушені відповідачем, а саме: позивача не було запрошено на засідання атестаційної комісії ОМУ ГУМВС, не ознайомлено з атестаційним листом і з наказом №1588 від 09.08.2012р., що також було частково підтверджено свідком ОСОБА_9, яким, зокрема, підписувались акти відмови позивача від ознайомлення з атестаційним листом та з наказом про звільнення та не заперечено ОСОБА_8, яким, зокрема, складався атестаційний лист.

Суд не досліджує підставність тверджень позивача про порушення відповідачем строків та порядку накладення дисциплінарних стягнень, з огляду на те, що позивача було звільнено за п.66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за дискредитацію, що не є за своєю природою накладенням дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що накази ГУМВС України в Одеській області від 28.08.2012 року №439 о/с та від 09.08.2012 року №1588 в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 є протиправними та не відповідають чинному законодавству, тому позовні вимоги щодо скасування зазначених наказів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням висновків суду про незаконність звільнення позивача, суд вважає також необхідним задовольнити позовні вимоги про поновлення в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями та відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 30.08.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із того, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є не зобов'язання вчинити певні дії, а скасування наказу в оскаржуваній частині та поновлення позивача на раніше займаній посаді з 30.08.2012р., у зв'язку із чим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати оскаржені накази та поновити позивача на посаді, замість зобов'язання відповідача вчинити вказані дії.

Згідно з п.3 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до зазначених норм суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на раніше займаній посаді.

Відповідно до пункту 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу чи різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 із органів внутрішніх справи на іншій роботі він не працював. У зв'язку із цим, з урахуванням висновків суду про незаконність звільнення позивача, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення із ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

До суду надана довідка ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.03.2013р. №31/10-48, відповідно до якої сума середньомісячного грошового утримання ОСОБА_1 складає 2039,81грн., за винятком податку на ДФО (15% - 266,06 грн.) та єдиного соціального внеску (2,6% - 46,12 грн.) та сума середньомісячного грошового утримання, яка належить до виплати складає - 1727,63 грн.

За розрахунком суду, що ґрунтується на даних довідки ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.03.2013р., середня заробітна плата за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 (враховуючи, що постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню та є підставою для виконання відповідачем цього судового рішення з дати його ухвалення) становить 1727,63грн.*9місяців=15548,67грн.

На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом, та відповідно до ст.11 КАС України суд виходить за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та допускає негайне виконання постанови суду про присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за 1 (один) місяць - 1727,63грн. (п.2 ч.1 ст.256 КАС України).

Керуючись ст.ст.11,158-163, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинський А.М., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрат А.М., про визнання наказів неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати накази Головного Управління МВС України в Одеській області від 28.08.2012р. №439 о/с та від 09.08.2012р. №1588 в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 30.08.2012р.

Стягнути з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 15548 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 67коп.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області та стягнення з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім)63грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2013р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

З оригіналом згідно:

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Галинський А.М., оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області Кондрат А.М., про визнання наказів неправомірними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати накази Головного Управління МВС України в Одеській області від 28.08.2012р. №439 о/с та від 09.08.2012р. №1588 в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 30.08.2012р.

Стягнути з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 15548 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 67коп.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів учинених іноземцями і відносно них відділу карного розшуку Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області та стягнення з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1727 (одна тисяча сімсот двадцять сім)63грн.

14 червня 2013 року.

.