Рішення № 31816575, 06.06.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/479/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Помогайбо В.О., при секретарі Чубаровій Т.Д., за участю прокурора Бабій О.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання та відібрання дитини, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання місця проживання дитини, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Червонозаводського районного управління служб у справах дітей Харківської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини з нею, вказуючи, що вона з відповідачем з 24.02.2007 року знаходиться у шлюбі зареєстрованому Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 317. Від шлюбу сторони мають малолітню дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі двох років між сторонами відбуваються постійні суперечки, сварки, які призвели до втрати почуття любові та пошани один до одного. З 17.02.2010 року сторони мешкають окремо, при цьому малолітня дитини мешкає разом з матір'ю, та яка вважає, що він має мешкати і в подальшому з нею, оскільки з моменту народження та до теперішнього часу вона виховує сина, приділяє йому увагу, у той час як батько не виконує своїх батьківських обов'язків. Також зазначила, що у неї в приватній власності мається трьохкімнатна квартира, розташована за адресою:АДРЕСА_2, при тому що у відповідача власного житла не мається. Позивачка працює у АЗС «УкрНафта», та має заробіток в розмірі 1500 грн., за місцем праці характеризується позитивно, у той час як відповідач ніде не працює та двічі був засуджений. Вважає, що поряд з матір'ю дитина розвиватиметься набагато гармонійніше. Тому позивачка просить суд визнати місця мешкання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею, та стягнути судові витрати з відповідача.

У серпні 2012 року позивачка доповнила свої позивні вимоги та просила суд відібрати малолітнього ОСОБА_3 у відповідача, та передати його їй, мотивуючі цю вимогу тим, що 25.07.2012 року відповідач з'явився за місцем мешкання її та дитини за адресою: АДРЕСА_2, та вчинив бійку, яка супроводжувалась нецензурною лайкою та образами в його адресу, тому вона була змушена звернутись до районного відділу міліції з відповідною заявою. Наступного дня 26.07.2012 року відповідач знову прийшов та просив в неї взяти дитину до вечора, на що вона не стала заперечувати. У вечері позивачка зателефонувала відповідачу та запитала коли він приведе дитину, на що відповідач їй повідомив у грубій формі, що вона дитину більше ніколи не побачить. 10.08.2012 року позивачка прийшла до дитячого садка, який відвідує малолітній ОСОБА_3, проте їй сказали, що батько дитини написав заяву та на два тижні забрав дитину. У телефонному розговорі відповідач знову пояснив, що дитину він не віддасть. Зауважила, що ОСОБА_2 не урівноважена та не цивілізована людина, що суперечить інтересам дитини, та використовує останнього як інструмент маніпуляції, при тому що позивачка не перешкоджала відповідачу провідувати дитину та спілкуватися з нею.

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання місця мешкання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, обґрунтовуючи його тим, що дитина з квітня 2012 року постійно та до теперішнього часу мешкає разом з ним за адресою: АДРЕСА_4, та повністю знаходиться на його утриманні. З 2010 року вихованням дитини займалась його мати, при цьому ОСОБА_1 у вихованні сина та в його матеріальному утриманні участі не приймала. З 2010 року ОСОБА_1 тала вести аморальний образ життя, вживати наркотичні речовини, та зловживати спиртними напоями, також мали місце спроби покінчити життя самогубством. Дитина мешкаючи з батьком регулярно відвідує дитячий садок, спостерігається у дитячій поліклініці №1 за місцем мешкання в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. ОСОБА_1 не проявляє ніякої турботи до сина, проте спілкуватись з дитиною він їй не перешкоджає. Зауважив, що шкідливих звичок він не має, має постійне місця мешкання, працює, та по місцю проживання та праці характеризується позитивно.

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 уточнив свій зустрічний позов вимогою про відібрання малолітнього ОСОБА_3 у ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що 21.09.2012 року остання без його відома та згоди забрала дитину з дитячого садка № 129 та більш 6 діб тримала його у квартирі, в яку приходили посторонні люди та розпивали спиртні напої. Вважає, що існує реальна загроза життю та здоров'ю дитини, оскільки ОСОБА_1 веде антиморальний образ життя, та її психіка не стійка та не передбачувана, також дитина не раз скаржилась на не адекватну поведінку матері.

Позивачка за первинним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи у її відсутність, за участі її представників.

Представники ОСОБА_1 в судовому засіданні позов останньої підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 заперечували, при цьому представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 пояснила, що позивачка на обліку у психіатричні лікарні та наркотичному диспансері не значиться, їй на праві власності належить частка квартири, в якій зареєстрована дитина, при тому, що відповідач після декілька років позбавлення волі мешкає у квартирі, яка йому не належить. Крім того вироком суду відповідач визнання винним у скоєні злочину передбаченого ст. 307 КК України, та відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи, вказаному в даному вироку, він потребує лікуванню від наркотичної залежності. Також відносно відповідача на даний час встановлений адміністративний нагляд. Відповідач чинив перешкоди у спілкуванні матері з дитиною. Розмір його заробітної плати відповідає розміру заробітної плати позивачки. Зауважила, що тільки свідки зі сторони відповідача свідчать про негативну характеристику позивачки та її антиморальний образ життя. Тому вважає, що законні підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідач за первинним позовом ОСОБА_2 та його представники в судовому засідання заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1, зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, давши аналогічні пояснення викладені в зустрічній позивній заяві та уточненій позивні заяви, при цьому ОСОБА_2 доповнив, що проти мешкання дитини з ним за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 не заперечувала, при цьому вона бачилась з дитиною у вихідні дні. Він працює у ТОВ «Фунай», заробітна плата його складає, приблизно 1500 грн. у місяць. У відповідачки були спроби суїциду, при цьому дитина була в залі. Стверджує, що позивачка знаходиться на обліку в психіатричній лікарні. ЇЇ мати ОСОБА_7 зверталась до відділу міліції з заявою про розшук позивачки, після чого через 4 дні її знайшла, а дитина при цьому була залишена на матір позивачки. Після того як позивачка відібрала у нього дитину, вона переїхала до м. Харкова, та дитину він не бачив. Однак вона дзвонила йому у січні 2013 року та просила передати зимові речі дитини, медикаменти та грошові кошти. Так ним були вислані грошові кошти позивачці та зимові речі дитини. З місця праці у АЗС «УкрНафта» позивачка звільнилась по власному бажанню. На даний час ОСОБА_1 має кредитні боргові зобов'язання. Відносно доводів представника позивачка, щодо наркотичної залежності відповідача, зауважили, що в матеріалам кримінальної справи маються два інших висновків експерта відповідно до яких ОСОБА_2 на є наркотично залежним. Квартира у якій відповідач мешкає по вул.. Київській належить його матері, та в ній зареєстровані він із сестрою, проте сестра в ній не мешкає. З лютого 2010 року по 06.04.2012 року відповідач знаходився у місцях позбавлення волі.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради в судовому засіданні пояснив, що їх органом був наданий висновок від 24.09.2012 року, ще на той час як малолітня дитина мешкала разом з матір'ю, про доцільність визначення місця мешкання дитини разом з матір'ю ОСОБА_1, проте у жовтні 2012 року остання разом з дитиною покинула м. Маріуполь, та на даний час іншою інформацією вони не володіють.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради в судовому засідання пояснила, що ними також був наданий висновок, за результатами дослідження наданої ОСОБА_2 документації, та актом обстеження житлових умов дитини від 21.09.2012 року саме в той день, коли мати забрала дитину у батька, тому вважає за доцільне встановити місце мешкання дитини разом з батьком.

Третя особа - Служба у справах дітей Червонозаводського районного управління служб у справах дітей Харківської міської ради свого представника в судове засідання не спрямувала з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, проте надала суду акт обстеження АДРЕСА_1 від 01.06.2013 року, за теперішнім місцем мешкання малолітнього ОСОБА_3.

Прокурор в судовому засіданні висловила думку про доцільність визначенням місця мешкання малолітньої дитини з матір'ю ОСОБА_1, тим сам підтримавши позов останньої та заперечувавши на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2.

Крім того в судовому засіданні були допитані в якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які підтвердили доводи ОСОБА_2, про те, що позивачка зловживає спиртними напоями, та находження у неї в квартирі сторонніх осіб. Також те, що з її боку мали місце спроби суїциду, при цьому дитина знаходились дома, періодичне покидання дому, та факт неналежного виховання малолітнього сина, що виражалось у поганому догляді за дитиною відносно одягнення та відвідування дитячого садка та його матеріального забезпечення з боку саме ОСОБА_1. В той час як ОСОБА_2 турбувався за дитину, так коли син мешкав разом з ним,і не тільки, ретельно за ним дбав та займався його вихованням, також в цьому йому помагала його мати ОСОБА_13.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи та наявні докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, в той час як в задоволені позову ОСОБА_2 слід відмовити з наспаних підстав.

Так судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї 24.02.2007 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, було укладено шлюб, про що був зроблений актовий запис № 317, та після реєстрації якого ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1. (а.с. 30).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13.12.2012 року даний шлюб було розірвано (а.с. 170-171).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що був зроблений актовий запис № 721, у відповідності до свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 02.07.2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.(а.с.4).

У відповідності до свідоцтва на права власності на житло від 03.08.1994 року, виданого на підставі наказу від 03.08.1994 року № 2980, трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2, житловою площею 37,3 кв.м., належить ОСОБА_7 та ОСОБА_1. (а.с. 15-16).

Згідно довідки № 990-03072012/14017, виданої 07.07.2012 року Жовтневим РВ ММУ ГУМВС України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 25.12.1995 року був засуджений Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст. 141 ч.2, 215-3 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Звільнений від відбування покарання з Дзержинської ВК Донецької області №2 23.12.1997 року умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 10 місяців 15 днів по постанові Дзержинського міського суду Донецької області від 11.12.1997 року. Також засуджений 04.03.2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ст.ст. 307 ч.2, 69 ч.1, 263 ч.1, 309 ч.3, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до довідки Донецької ВК №124 від 13.12.2012 року № 9289, ОСОБА_2 звільнений 06.04.2012 року умовно-достроково на 10 місяців 20 днів за постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 29.03.2012 року.(а.с.31-32, т.2 а.с.117).

Крім того постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 29.03.2012 року відносно ОСОБА_2 встановлений адміністративний нагляд з обмеженнями строком на 1 рік. (а.с. 120). Проте відповідно до повідомлення Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області 29.03.2013 року з ОСОБА_2 знята категорія піднаглядний. (т.2 а.с. 213).

06.08.2012 року завідуючою дитячим садком № 129 в м. Маріуполі Пльохіною С.В. була видана характеристика на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якої, дитина відвідує групу №5, хлопчик є активним, фізично розвинутим, програмний матеріал розуміє, має добру пам'ять, володіє навиками самообслуговування. В останній час дитину приводе та забирає батько. (а.с. 46,47). Крім того відповідно до листа зазначеного дитячого садка довідку про медичне обстеження дитини необхідної для допуску дитини до занять надав ОСОБА_2 (а.с. 48).

Згідно довідки з КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя» від 10.08.2012 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2012 року находиться під наглядом у КУ ЦПМСД №5 м. Маріуполя, та проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_4 на прийом до лікаря дитина приходить разом з батьком та виконання призначень за лікування здійснює батько. (а.с. 50).

Відповідно до витягу з протоколу діагностичного засідання ПМПК № 40/1118 від 30.05.2012 року, виданий ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений діагноз фонетико-фонематична недорозвинення мовлення, та рекомендовано навчання на логопедичному пункті. (а.с.108).

У відповідності до характеристики з місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 виданої ДІМ Орджонікідзевського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області 15.08.2012 року, останній зарекомендував себе з посередньої сторони, спиртними напоями не зловживає, у вживання наркотичних засобів помічений не був, громадський порядок не порушав, з особами схильними до вчинення правопорушень та злочинів зв'язок не підтримує, скарг відносно нього не надходило, знаходиться на обліку як особа, відносно якої встановлений адміністративний нагляд. (а.с. 54).

Згідно характеристики на ОСОБА_2, виданої Жовтневим РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області за місцем його праці, останній характеризується з позитивної сторони, скарг та заяв відносно нього не надходило. (а.с. 99).

Крім того на ОСОБА_2 з місця його праці у ПП Фірма «Фунай» видана характеристика, відповідно до якої, він працює монтажником кондиціонерів у фірмі з травня 2012 року, за цей час проявив себе як дисциплінований, відповідальний та сумлінний працівник, шкідливих звичок не має, у колективі заслужив повагу, виховує малолітнього сина, який мешкає разом з ним. (а.с. 55). Та відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_2, її розмір за липень та серпень місяці 2012 року склав 1400 грн., щомісяця. (а.с. 56).

06.08.2012 року ОСОБА_2 ЖКП «Новий Східний» була видана довідка, про те, що він дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_3, 2007 року народження. (а.с. 91).

Органом опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради 21.09.2012 року був складений акт обстеженням умов проживання за адресою: АДРЕСА_4, відповідно до якого у квартирі мешкають: ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та у квартирі створені необхідні умови для проживання малолітньої дитини. (а.с. 90).

Також органом опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради 15.04.2013 року були обстеженні умови мешкання за адресою: АДРЕСА_4, відповідно до якого для мешкання дитини створені всі необхідні умови виділена окрема кімнати та необхідні меблі. (т.2 а.с. 187).

Органом опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради суду був наданий висновок від 24.09.2012 року № 05-1064-13, відповідно до якого ОСОБА_3 після припинення подружніх відносин між батьками залишився мешкати разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2, та для дитини створені всі необхідні умови. За місцем роботи та мешкання ОСОБА_1 характеризується позитивно. Проте у липні 2012 року ОСОБА_2 самовільно забрав дитину у матері та заборонив її відвідувати, та на теперішній час дитина мешкає з батьком за адресою: АДРЕСА_4 де батько характеризується з позитивної сторони, проте дитина не відвідує дошкільного закладу без поважних причин. Враховуючи вищевикладене орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце мешкання дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю. (а.с. 65).

У відповідності до акту соціального інспектування № 648 від 03.09.2012 року, родина ОСОБА_2 знаходиться під соціальним обслуговуванням, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані та мешкають троє осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та малолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, умови для мешкання та виховання дитини створені добрі, батьки дитини знаходиться у шлюбі проте мешкають окремо, так зі слів ОСОБА_1 батько забрав дитину та не дозволяє з нею бачитись. (а.с. 106).

Постановою дільничного інспектора Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 23.04.2012 року було відмовлено у порушення кримінальної справи за ст. 296 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, та встановлено, що 20.04.2012 року до Жовтневого РВ по телефону звернулась ОСОБА_1 з повідомленням, що її чоловік забрав дитину. (а.с. 70).

Також постановою ДІМ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 24.05.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю події злочину, та якою встановлено, що 20.05.2012 року до Жовтневого РВ надійшло повідомлення з МЛ №5 м. Маріуполя, про те, що до закладу за медичною допомогою звернулась ОСОБА_1 з діагнозом забій м'ягких тканин голови у зв'язку з тим, що її побив чоловік за місцем мешкання. (а.с. 111).

Постановою дільничного інспектора Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 02.06.2012 року було відмовлено у порушення кримінальної справи за ст.ст. 129, 296 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, та встановлено, що 30.05.2012 року до Жовтневого РВ з письмовою заявою звернулась ОСОБА_1 з повідомленням, що її чоловік ОСОБА_2 вчинив скандал, в ході якого ображав її нецензурною лайкою та загрожував фізичною розправою, також вдарив кулаком в область вуха. (а.с.112).

Крім того 20.09.2010 року О/У ВУР Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області було відмовлено у порушення кримінальної справи на підставі ст.6 п.1, 97, 99 КПК України за повідомленням від 18.09.2010 року ОСОБА_7 про те, що 16.09.2010 року пішла з дому її донька ОСОБА_1 та до теперішнього часу не повернулась, оскільки 18.09.2010 року до Жовтневого РВ надійшла заява самої ОСОБА_1 з проханням зупинити її розшук.

Постановою ДІМ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області від 29.09.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з не порушенням громадського порядку, та якою встановлено, що 26.09.2012 року до Жовтневого РВ надійшла письмова заява ОСОБА_9 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, яка 25.09.2012 року безпідставно побила її.

Згідно характеристики на ОСОБА_1 видану головою домового комітету та старшого по під'їзду, остання з 1991 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2, проявила себе з доброї сторони, ввічлива, чуйна, громадський порядок не порушає, антиморальний образ життя не веде, конфліктів не мала. З 2007 року находиться у декретній відпустці, займається вихованням сина. (а.с. 107).

Відповідно до довідки ПАТ «Укрнафта» від 25.10.2012 року № 157, ОСОБА_1 03.10.2012 року було звільнено з підприємства з посади оператора заправочних станцій 3-го розряду АЗС № 04/003 ПАТ «Укрнафта», та її заробітна плата з квітня 2012 року по вересень 2012 року склала 12809,60 грн., з яких утримано податку - 1852,27 грн.. (т.2 а.с. 142,143).

Згідно довідки, виданої директором ПП «Будсервис-компани» від 08.10.2012 року, ОСОБА_1 працює на даному підприємстві з 04.10.2012 року на посаді бухгалтера з окладом 2200 грн.. (а.с. 114).

Відповідно до довідки № 2403 від 03.12.2012 року, виданої ТОВ «Альянс Холдинг» (Шелл Рітейл Україна), ОСОБА_1 з 23.11.2012 року працює у ТОВ «Альянс Холдинг» на посаді касира торгівельної зали АЗС R 9004 у м. Харкові зі змінним графіком роботи. (т.2 а.с. 150).

У відповідності до довідки-характеристики від 14.11.2012 року, виданої ДІМ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області за місцем мешкання ОСОБА_1, остання зі сторони сусідів характеризується з посередньої сторони, спиртними напоями на зловживає, ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 находяться на обліку в Жовтневому РВ як сім'я, яка допускає скандали по місцю мешкання (т.2 а.с. 140).

Згідно довідки з «Міського наркологічного диспансера м. Маріуполя», ОСОБА_1 1983 року народження, на обліку не значиться (т.2 а.с. 147).

Згідно довідки з «Міської психіатричної лікарні №7 м. Маріуполя», ОСОБА_1 1983 року народження, за психіатричною допомогою не зверталась, відомостей про надання психіатричної допомоги в інших закладах не значиться, при проходження періодичного огляду зауважень не має. (т.2 а.с. 149).

Відповідно до повідомлення з КУ «Маріупольська станція швидкої медичної допомоги» від 19.03.2013 року № 151, 12.04.2013 року в 14-27 годин, надійшов виклик до ОСОБА_1, 1983 року народження, на підставі скарг останньої та її огляду, був встановлений діагноз - гостре побутове отруєння медикаментами (циклодон), від госпіталізації відмовилась. (т.2 а.с. 166).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до довідки від 11.02.2013 року № 23/01-25, з листопада 2012 року відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 24 Харківської міської ради, усі витрати за дитину ОСОБА_1 сплачує вчасно, інших родичів у дитячому садку не бачили. ( т.2 а.с. 151).

Службою у справах дітей Червонозаводського районного управління служб у справах дітей Харківської міської ради 01.06.2013 року був складений акт обстеження АДРЕСА_1, відповідно до якого було встановлено, що сім'я мешкає в трьохкімнатній квартирі загальною площею 68 кв.м., створені умови для проживання, виховання та навчання дитини. ОСОБА_3 відвідує дитячий садок № 24 «Золота рибка», на даний час проходить медичне обстеження для зарахування до 1 класу. Сім'я проживає за даною адресою тимчасово, оскільки в квартирі АДРЕСА_3, де зареєстрована ОСОБА_1 ведуться ремонтні роботи. До 01.09.2013 року сім'я повернеться до вказаною квартири. ОСОБА_1 працює бухгалтером у будівельній фірмі. Дитина комунікабельна, весела, розвинута. Тому комісія зробила висновок про доцільність проживання малолітньої дитини з матір'ю ОСОБА_1, яка має можливість забезпечити сину необхідні умови для проживання та розвитку. (т.2 а.с. 235-236).

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право небезперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі ст.157 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, що може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте відповідно до ст. 212 ЦПК України суд не пов'язаний висновками певних органів, експертів та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні заявлених у справі доказів та обставин справи. Жоден доказ, у тому числі і висновок органу опіки і піклування, не має для суду наперед встановленої сили.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За ст.9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Відповідно до положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст.7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Таким чином вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо про те, з ким із них залишається дитина, суд, виходячи із рівності прав та обов"язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом не приймаються до уваги пояснення допитаних в судовому засідання з боку відповідача свідків, про те, що матір дитини - ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя та не виконує своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього ОСОБА_3, оскільки вони не знайшли свого документального підтвердження в судовому засіданні та спростовуються доказами наданими стороною позивачки, а саме, характеристиками з місця та місця її роботи, актами органів опіки та піклування як м. Маріуполя, так і м. Харкова, де на теперішній час мешкає ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною. Інші докази на обґрунтування своїх позовних вимог, як такі, що мають правове значення для вирішення спору по суті, ОСОБА_2 суду не надав.

Крім того відповідач за первинним позовом не навів неналежних доказів порушення з боку ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання та розвитку сина, використання нею методів виховання, які суперечать закону та моральним засадам суспільства чи жорстокого поводження з дитиною, що може бути підставою для відібрання дитини. В орган опіки та до суду з цього приводу він не звертався.

Суд зазначає про те, що у даній справі як мати так і батько мають майже однакові соціальні можливості для забезпечення дитини усім необхідним для її розвитку, включаючи матеріальне забезпечення, виховання сина, піклування про його здоров'я, фізичний та моральний розвиток, проте суд не може не враховувати той факт, що ОСОБА_2 двічі був засуджений, зокрема за тяжкі злочини.

Оскільки будь-які виняткові обставини, за яких можливо було б розлучити малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю і визначити його місце проживання з батьком відсутні, враховуючи зазначені вище обставини, встановлені судом, положення Сімейного кодексу України, приймаючи до уваги принцип 6 Декларації прав дитини суд вважає доцільним визначити місце проживання дитини разом з матір'ю ОСОБА_1, оскільки це буде відповідати насамперед інтересам дитини.

Крім того відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені неї при зверненні з позовом до суду, а сам судовий збір в розмірі 107,30 грн.

На підставі ст.ст.19, 141, 153, 155, 157, 159, 160, 161 Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання та відібрання дитини, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради - задовольнити.

Визнати місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання місця проживання дитини, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, Орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Червонозаводського районного управління служб у справах дітей Харківської міської ради - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 170,30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів від дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, яки приймали участі у справі, але не були присутні при проголошені судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів від для отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Помогайбо