Постанова № 31815424, 06.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Справа № 914/883/13-г

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Кравчук Н.М.

При секретарі судового засідання: Ляпінському В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Свемон-Захід", б/н та без дати

на рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2013 року

у справі № 914/883/13-г

за позовом: ТзОВ "ІР СОМ", м. Харків

до відповідача: ПАТ "Свемон-Захід", м. Львів

про: стягнення 101 596,31 грн.

за участю представників:

від позивача: Халов О.А. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року змінено склад колегії, замість судді Данко Л.С., в склад колегії введено суддю Кравчук Н.М.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.04.2013 року у справі № 914/883/13-г (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги ТзОВ "ІР СОМ" задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Свемон-Захід" на користь ТзОВ "ІР СОМ" - 79 963,64 грн. основного боргу, 1 599,27 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. В частині стягнення 21 632,67 грн. - провадження у справі припинено.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартість поставленого товару, порушив строки погашення заборгованості, визначені угодою від 29.08.2012 року, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 79 963,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Щодо вимоги про стягнення 21 632,67 грн., місцевий господарський суд в цій частині припинив провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки позивачем подано заяву про відмову від вимоги про стягнення штрафу.

ПАТ "Свемон-Захід" не погодившись з висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник посилається на те, що згідно п. 4.1. договору, отримання товару покупцем підтверджується підписом уповноваженого представника покупця та печаткою на видатковій накладній, а у матеріалах справи відсутні видаткові накладні з відбитком печатки. Також апелянт покликається на те, що умовою проведення розрахунків є виставлення відповідачу рахунків-фактур, чого позивачем зроблено не було.

Окрім того, апелянт зазначає, що у видаткових накладних та рахунках-фактурах, які наявні в матеріалах справи, відсутні посилання на договір поставки № 09-120Т від 27.01.2012 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 1017 від 29.04.2013 року, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з того, що 29.08.2012 року між відповідачем та позивачем було укладено Угоду про погашення боргу до Договору поставки № 09-120Т від 27.01.2012 року, відповідно до якої відповідач свій борг визнав та зобов'язався його погасити згідно графіка погашення заборгованості. Відповідач, на виконання зобов'язань відповідно до укладеної Угоди про погашення боргу, частково погасив існуючу заборгованість, що було відображено позивачем в Акті звірки взаємних розрахунків.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року позивачем подано розрахунок суми боргу, в якому зазначає, що до стягнення підлягає сума - 79 963,64 грн. та виписки з банку по особовому рахунку.

Відповідач в судове засідання явку вповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

27.01.2012 року між ТзОВ "ІР СОМ" (постачальник) та ПАТ "Свемон-Захід" (покупець) укладено Договір поставки № 09-12ОТ (а.с. 9), у відповідності до умов якого позивач зобов'язується поставляти і передавати у власність відповідачу визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно оплатити товар у термін 45 календарних днів з моменту отримання партії товару (п. п. 1.1. та 5.4. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, узгоджений сторонами асортимент, одиниця виміру, кількість та ціна товару вказується у видаткових накладних, що оформляються по факту відвантаження товару покупцю на кожну окрему поставку.

На виконання вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 216 326,70 грн., що підтверджується двосторонніми видатковими накладними: № ІС000001265 від 13.04.2012 року на суму - 61 812,00 грн. та довіреністю № 116 від 06.04.2012 року; № пІС000001444 від 20.04.2012 року на суму - 30 645,90 грн. та довіреністю № 139 від 19.04.2012 року; № ІС000001899 від 21.05.2012 року на суму 123 868,80 грн. та довіреністю № 187 від 15.05.2012 року (а.с. 11-16).

03.08.2012 року позивачем скеровано на адресу відповідача претензію № 0308 (а.с. 17) про оплату заборгованості в сумі 169 701,08 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення, а також поштова квитанція (а.с. 18). На зазначену претензію, 31.08.2012 року ПАТ "Свемон-Захід" надіслано лист-відповідь № 2903 (а.с. 19), у якому зазначено про намір позивача погасити заборгованості у строк до 31.12.2012 року.

У зв'язку з цим, сторони дійшли згоди про порядок погашення заборгованості та уклали угоду про погашення боргу від 29.08.2012 року (а.с. 44), відповідно до умов якої відповідач визнав та підтвердив зобов'язання на користь позивача в сумі 168 763,75 грн., що виникло за Договором поставки № 09-12ОТ від 27.01.2012 року (п. 1.1. Угоди). Відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання згідно з цією угодою відповідно до такого графіку: до 05.09.2012 року - 35% суми боргу: 59 067,75 грн.; до 30.09.2012 року - 25% суми боргу: 42 191,00 грн.; до 30.10.2012 року - 20% суми боргу: 33 752,50 грн.; до 30.11.2012 року - 20% суми боргу: 33 752,50 грн. (п. 2.1. Угоди).

01.04.2013 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме про відмову від частини позовних вимог про стягнення штрафу, яку місцевий господарський суд прийняв та припинив провадження у справі в частині стягнення 21 632,67 грн. штрафу, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.4 Договору поставки передбачено, що покупець сплачує постачальнику 100 % вартості товару від суми, вказаної у рахунку-фактурі та видатковій накладній, протягом 45 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Уклавши Угоду про погашення боргу, сторони узгодили строки погашення боргу, встановивши відповідний графік з чіткими строками оплати.

Згідно з ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що оскільки відповідач отримав поставлений позивачем товар, проте не здійснив розрахунок у повному обсязі за поставлений товар, порушив строки погашення заборгованості, визначені угодою про погашення боргу, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 79 963,64 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо доводів апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні видаткові накладні з відбитком печатки відповідача, а тому долучені позивачем видаткові накладні не можна вважати такими, що відповідають умовам договору (п. 4.1 договору) та підтверджують факт поставки товару, колегія суддів зазначає наступне:

При дослідженні матеріалів справи, господарським судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що поставка позивачем продукції відповідачу на загальну суму 216 326,70 грн. підтверджується видатковими накладними, а саме: № ІС000001265 від 13.04.2012 року на суму - 61 812,00 грн. та довіреністю № 116 від 06.04.2012 року; № пІС000001444 від 20.04.2012 року на суму - 30 645,90 грн. та довіреністю № 139 від 19.04.2012 року; № ІС000001899 від 21.05.2012 року на суму 123 868,80 грн. та довіреністю № 187 від 15.05.2012 року(а.с. 11-16), копії яких долучені до матеріалів справи та оригінали оглянуті судовою колегією в судовому засіданні.

З наведених документів вбачається, що продукція була отримана уповноваженим представником відповідача на підставі виданих ПАТ "Свемон-Захід" довіреностей без жодних претензій та зауважень.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (із змінами і доповненнями від 08.11.2010 року № 1327), первинні документи - документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.2. цього Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.5. Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

За змістом частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами і доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або ін. дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства України не містять імперативної норми щодо обов'язковості скріплення підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції печаткою підприємства, від імені якого така особа діє.

З огляду на викладене, спірні видаткові накладні, які мають всі обов'язкові реквізити первинних облікових документів, які визначенні чинним законодавством України, є належними і допустимими доказами, що підтверджують отримання продукції відповідачем.

Не погоджується колегія і з твердженнями апелянта, що рахунки-фактури, які подано ТОВ "ІР СОМ", ніколи на адресу відповідача не надсилалися, як визначено п. 5.1 договору, а тому відповідач не міг у встановлені договором строки оплатити поставлений товар, оскільки ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за договором.

Крім того, в угоді про погашення боргу від 29.08.2012 року сторонами погоджений конкретний графік погашення заборгованості з оплати отриманого товару та визначені строки сплати грошових коштів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду та не спростовують доводів відповідача, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Свемон-Захід" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Кравчук Н.М.