Постанова № 31815128, 12.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2013 р. справа №913/440/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від від позивача:Клєшнін Р.Є. - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської областіна рішення господарського судуЛуганської області від09.04.2013 рокуу справі№ 913/440/13-г (суддя Секірський А.В.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Концепт" м. Донецькдо про публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області стягнення 25 795 грн. 43 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.04.2013 року у справі № 913/440/13-г позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт" м. Донецьк задоволено частково та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області

заборгованість з орендної плати за договорами оренди спец. техніки №76/11 від 02.09.2011р., №119/11 від 01.11.2011р., №31-к/2010 від 17.12.2010р. в розмірі 23967 грн. 76 коп., пеню в сумі 1381 грн. 42 коп., 3% річних в розмірі 378 грн. 75 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено з підстав недоведеності.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Так, обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт вказує на безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що правонаступником ТОВ «Шахта «Білоріченська» є ПАТ «Шахта «Білоріченська», а тому, на думку відповідача, у нього відсутня заборгованість перед позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу без номеру та дати представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставно заявлену. При цьому доводи апелянта щодо недоведеності правонаступництва ПАТ «Шахта «Білоріченська» спростовує посиланнями на судові акти по справі №913/448/13-г та ідентичністю ідентифікаційного коду відповідача з кодом припинених підприємств - ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДКХ «Луганськвугілля» та ТОВ «Шахта «Білоріченська».

Відповідач не скористався наданим правом щодо участі в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення про час та місце судового розгляду. Тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами за відсутності належно повідомленого представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції встановив, що 17.12.2010р. між ТОВ "Концепт" та Державним відкритим акціонерним товариством шахта "Білоріченська" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" було укладено договір оренди спец. техніки № 31-к/2010 (далі договір 3) (а.с. 10-11, далі по тексту - договір-1), відповідно до п.1.1 якого орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю (відповідач) у строкове платне користування, а саме - в оренду, спеціальну техніку навантажувач фронтальний НК 632, 2010 року випуску, заводський № 632-0013 НК, двигун № 1507L218647, а орендар зобов'язується прийняти від орендодавця автомобіль у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати плату за оренду автомобіля в порядку і розмірі, визначених цим договором.

Відповідно до п.3.1 договору-1, строк оренди становить з 17.12.2010 року по 31.12.2016 року.

На підставі п. 4.1 договору-1, розмір орендної плати становить 10587,24 грн. в місяць з ПДВ.

Згідно з п. 4.2 договору-1, орендна плата сплачується орендарем щомісяця у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Визначення розміру орендної плати здійснюється без врахування індексів інфляції (п.4.3 договору-1).

Підпунктом 6.1.2 п.6.1 договору-1 зобов'язано орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п.9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Згідно п. 9.2.1 договору-1, у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожен день прострочення.

На виконання умов договору-1, 17.12.2010р. між сторонами було підписано акт №1 приймання-передачі спеціальної техніки (а.с. 13).

Додатковою угодою від 11.11.2011р. до договору № 31-к/2010 від 17.12.2010р. змінено орендаря - ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля", на його правонаступника - ТОВ "Шахта "Білоріченська" (а.с.14).

31.07.2012р. між сторонами було підписано акт № 215 здачі-приймання робіт на суму 10587,24 грн. з ПДВ (а.с. 34).

Додатковою угодою від 13.08.2012 року до договору-1 сторони дійшли згоди щодо розірвання 13.08.2012р. договору № 31-к/2010 від 17.12.2010р. (а.с.15).

В подальшому 02.09.2011р. між ТОВ "Концепт" (орендодавець) та Державним відкритим акціонерним товариством шахта "Білоріченська" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" (орендар) укладено договір оренди спец. техніки № 76/11 (далі по тексту - договір-2) (а.с. 23-26), відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю у строкове платне користування, а саме - в оренду, спеціальну техніку навантажувач фронтальний НК 632, 2011 року випуску, заводський № 632-0018 НК, двигун № 1211А075550, шасі № CDMS11077016, а орендар зобов'язується прийняти від орендодавця автомобіль у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати плату за оренду автомобіля в порядку і розмірі, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.2 договору-2, розмір орендної плати становить 11455,52 грн. в місяць з ПДВ.

Згідно п. 3.3 договору-2, орендну плату встановлену п.3.2 договору, орендар сплачує орендодавцю щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним, шляхом безготівкового переказу грошових коштів у відповідній сумі орендодавцю за визначеними цим договором реквізитами.

Орендар, як встановлено п.п.5.3.4 п.5.3 договору-2, зобов'язаний в розмірах та в строки, встановлені цим договором, сплачувати орендодавцю орендну плату, встановлену розділом 3.

За прострочку виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, нарахованих на суму заборгованості, яка діяла в період існування прострочки, а також сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочки, а також сплатити грошову суму (проценти) за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування прострочки (п.6.2 договору-2).

Строк оренди за договором-2 становить 15 місяців - з 02.09.2011 року по 31.12.2012 року включно (п.8.1).

Факт передання 02.09.2011р. рухомого майна в оренду підтверджується актом №1 приймання-передачі спеціальної техніки (а.с. 27).

Додатковою угодою від 15.11.2011р. до договору № 76/11 від 02.09.2011р. змінено орендаря - ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" на його правонаступника - ТОВ "Шахта "Білоріченська" (а.с.29).

Додатковою угодою від №1 від 01.07.2012 року до договору № 76/11 від 02.09.2011р. внесено зміни до п.4.1 договору (а.с.30).

31.07.2012 між сторонами було підписано акт № 216 здачі-приймання робіт на суму 11455,52 грн. з ПДВ (а.с. 32).

Додатковою угодою №2 від 13.08.2012 року до договору № 76/11 від 02.09.2011р. розірвано останній з 13.08.2012 року (а.с.31).

01.11.2011р. між ТОВ "Концепт" та ТОВ "Шахта "Білоріченська" було укладено договір оренди спец. техніки № 119/11 (далі по тексту - договір-3) (а.с. 16-19), відповідно до п.1.1 якого орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю (відповідач) у строкове платне користування, а саме - в оренду, спеціальну техніку вантажний екскаватор ЭОВ4421 на базі автомобіля краз-255Б1, 1982 року випуску, зеленого кольору, кузов № 255Б1456257, а орендар зобов'язується прийняти від орендодавця автомобіль у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати плату за оренду автомобіля в порядку і розмірі, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.2 договору-3, розмір орендної плати становить 1925,00 грн. в місяць з ПДВ.

Згідно з п. 3.3 договору-3, орендну плату встановлену п.3.2 договору, орендар сплачує орендодавцю щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів у відповідній сумі орендодавцю за визначеними цим договором реквізитами.

Орендар, як встановлено п.п.5.3.4 п.5.3 договору-3, зобов'язаний в розмірах та в строки, встановлені цим договором, сплачувати орендодавцю орендну плату, встановлену розділом 3.

За прострочку виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, нарахованих на суму заборгованості, яка діяла в період існування прострочки, а також сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочки, а також сплатити грошову суму (проценти) за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування прострочки (п.6.2 договору-3).

Строк оренди за договором-3 становить 38 місяців - з 01.11.2011 року по 31.12.2014 року включно (п.8.1).

За актом №1 приймання-передачі спеціальної техніки від 01.11.2011 об'єкт передано в оренду (а.с.20).

31.07.2012р. між сторонами було підписано акт № 218 здачі-приймання робіт на суму 1925,00 грн. з ПДВ (а.с. 33).

Додатковою угодою №1 від 13.08.2012 року до договору № 119/11 від 01.11.2011р. розірвано останній з 13.08.2012 року (а.с.22).

Відповідач свої зобов'язання за вищевказаними договорами не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 23967,76 грн.

З огляду на те, що відповідачем вищевказана заборгованість не була сплачена в обумовлені договорами строки, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з розглядуваним позовом, предметом якого є стягнення:

ѕ боргу з орендної плати за договором оренди № 31-к/2010 від 17.12.2010р. в розмірі 10 587,24 грн., за договором оренди № 76/11 від 02.09.2011р. в сумі 11 455,52 грн., за договором оренди №119/11 від 01.11.2011р. в розмірі 1 925,00 грн., а всього на загальну суму 23 967,76 грн.;

ѕ процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% річних в загальному розмірі 381, 57 грн.;

ѕ пені в сумі 1446,10 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови спірних договорів оренди та вимоги чинного законодавства щодо виконання свого зобов'язання своєчасно і повно вносити орендну плату; факт наявності та розмір заборгованості підтверджено належними та допустимими доказами; сума заборгованості відповідачем не спростована та доказів її сплати останнім суду не надано; при цьому частковість задоволення вимог щодо стягнення пені та процентів за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості зумовлено недоліками у розрахунках позивача, викликаними неправильним визначенням періоду прострочення та невірним арифметичним розрахунком.

Колегія суддів вважає вищевказані висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язанням за договорами оренди-1,2,3, передавши відповідачу рухоме майно в оренду (а.с.а.с.13,20,27).

Відповідач всупереч умов договорів оренди-1,2,3 та чинного законодавства належним чином не виконав своїх зобов'язань з внесення орендної плати, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у загальному розмірі 23 967,76 грн.

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договорів оренди № 31-к/2010 від 17.12.2010р., № 76/11 від 02.09.2011р., №119/11 від 01.11.2011р. відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 23 967,76 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2.1 договору-1, у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.2 договорів-2, -3, за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар повинен сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, нарахованих на суму заборгованості, яка діяла в період існування прострочення, а також сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити грошову суму (проценти) за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування прострочення.

Так, позивачем заявлено до стягнення пеню, яку нараховано, згідно розрахунку (а.с.4):

- за договором 1, з 11.07.2012р. по 06.02.2013р. у сумі 459,02 грн.

- за договором 2, з 11.08.2012р. по 06.02.2013р. у сумі 845,08 грн.;

- за договором 3, з 11.08.2012р. по 06.02.2013р. у сумі 142,01 грн.

Оскільки розмір заявленої до стягнення пені встановлено договором та доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, суд першої інстанції, врахувавши обмеження, встановлені п.6 ст.232 ГК України та здійснивши власне арифметичне перерахування пені, обґрунтовано частково задовольнив ці вимоги позивача, стягнувши з відповідача пеню в розмірі 1381,42 грн., з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу за період прострочення орендних платежів проценти за користування чужими грошовими коштами, а також 3% річних , а саме:

- за договором-1, з 11.07.2012 по 06.02.2013 у сумі 183,61 грн. (3% річних);

- за договором-2, з 11.08.2012 по 06.02.2013 у сумі 169,48 грн. (проценти);

- за договором-3, з 11.08.2012 по 06.02.2013 у сумі 28,48 грн. (проценти), які судом першої інстанції задоволено частково, в загальному розмірі 378,75 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами та 3 % річних у розмірі 378,75 грн.

Посилання апелянта на недоведеність того факту, що правонаступником ТОВ «Шахта «Білоріченська» є ПАТ «Шахта «Білоріченська» до уваги судовою колегією не приймається, оскільки спростовуються матеріалами справи, а також їм надана належна правова оцінка під час розгляду справи в суді першої інстанції, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 09.04.2013 року у справі № 913/440/13-г - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Л.Ф.Чернота

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;2. відповідачу;3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЛО.