263/5017/13-ц
2/263/2107/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., при секретарі Симоненко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі договору дарування від 24.12.2003 року, вона є власницею земельної ділянки, площею 950 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 У процесі оформлення правовстановлюючої документації на земельну ділянку, було з'ясовано, що земельна ділянка якою вона володіє складає 908 кв.м., а не 950 кв.м, межі земельної ділянки також не відповідають межам вказаним у державному акті на земельну ділянку. Так сторона від А до Г складає 46.43 м. замість 48,05 м., сторона від А до Б складає 19,22 м. замість 19,10 м., сторона від Б до В складає 46,29 м. замість 48,15 м., сторона від Г до В складає 20,00 м. замість 20,40 м. Дана земельна ділянка завжди мала такі межі, помилка у межах довжини та площі виникла в результаті помилки при приватизації земельної ділянки. Через те, що земельна ділянка має іншу конфігурацію та площу, їй не може бути присвоєний кадастровий номер, у зв'язку з чим позивачка була змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку.
У судове засідання позивачка не з'явилася, позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача Ботман О.О. у судове засідання не з'явилася, до суду надав письмові пояснення по справі та заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
При зазначених обставинах, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності осіб, які не з'явилися до суду, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення по суті спірних правовідносин.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася у відповідності з вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування серії ВВА № 331185 від 24.12.2003 року, позивачка отримала у власність житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с. 6/, на підставі договору дарування серії ВВА № 331186 від 24.12.2003 року /а.с. 9/, позивачка ОСОБА_1 отримала у дарунок від ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 950 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1
При оформленні правовстановлюючої документації на земельну ділянку, було з'ясовано, що земельна ділянка якою володіє позивачка складає 908 кв.м., а не 950 кв.м., як зазначено у державному акті на право власності на землю серії ДН від 10.07.1998 року /а.с.8/, межі земельної ділянки також не відповідають межам вказаним у державному акті на земельну ділянку. Згідно з актом обстеження та узгодження меж земельної ділянки від 12.11.2012року представниками ТОВ «Проектно-експерної фірмі «Землі Приазов'я», позивачкою та суміжними землекористувачами було проведено обстеження та узгодження на місцевості меж земельної ділянки по АДРЕСА_1. При обстеженні меж земельної ділянки встановлено, що фактична площа земельної ділянки складає 908 кв.м., довжина межі от А до Г (згідно технічної документації по землеустрою) складає 46,43м замість 48,05м (що в державному акті), довжина межі от А до Б складає 19.22 м замість 19, 10 м., довжина межі від Б до В складає 46, 20 м замість 48, 15 м., довжина межі від Г до В складає 20, 00 м замість 20, 40 м., що також підтверджується кадастровим планом земельної ділянки, планом встановлених меж земельної ділянки з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
У відповідності з ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що фактична площа земельної ділянки, що належить позивачці, складає 908 кв.м., а довжина меж фактично становлять від А до Г - 46,43м, довжина межі от А до Б складає 19.22 м, довжина межі від Б до В складає 46, 20 м, довжина межі від Г до В складає 20, 00 м.. Дані межі земельної ділянки визначені по фактичному використанню за згодою суміжних землекористувачів.
З урахуванням переліченого, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання за нею права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 908 кв.м. з довжинами меж, що були визначені в технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розробленої ТОВ «Проектно-експерна фірма «Землі Приазов'я».
Керуючись ст. 107, 102 ЗК України, ст.ст. 15, 30, 131, 197, 209-210, 212-213 ЦПК України, Законом України «Про державний земельний кадастр», суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 - 46,43м, від А до Б (з боку суміжного землекористувача зі сторони домоволодіння 3о по вул. Філатова) - 19.22 м, від Б до В (з боку суміжного землекористувача зі сторони домоволодіння 27 по вул. Філатова) - 46, 20 м, від Г до В (з боку суміжного землекористувача Маріупольської міської ради) - 20, 00 м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Г.Шатілова
Судове рішення № 31814139, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 07.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/5017/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: