Постанова № 31813693, 11.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 35058/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Інков» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Рівне до приватного підприємства «Інков», приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2009 року державна податкова інспекція у м. Рівне (далі - ДПІ) звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з приватного підприємства «Інков» (далі - ПП «Інков») та приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» (далі - ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон») в дохід держави кошти, отримані за нікчемними правочинами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» повернути ПП «Інков» грошові кошти, одержані на виконання нікчемних правочинів, у сумі 61701,84 грн. Стягнено з ПП «Інков» в дохід держави вартість отриманих на виконання нікчемних правочинів від ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» товарно-матеріальних цінностей у сумі 61701,84 грн.

У поданій апеляційній скарзі ПП «Інков» просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ДПІ відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ДПІ з 07.04.2009 року по 13.04.2009 року провела позапланову виїзну перевірку ПП «Інков» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки позивач прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.04.2009 року № 0001822342/0/23-121, № 0001832342/0/23-121, якими визначив ПП «Інков» податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16467,00 грн. та податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 15426,00 грн. Дані податкові зобов'язання визначено в результаті того, що позивач тлумачить господарські відносини між ПП «Інков» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», як нікчемний правочин.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року у справі №2а-6773/09/1770 податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2009 року №0001822342/0/23-121, №0001832342/0/23-121 визнано нечинними.

При цьому апелянт наполягає на тому, що придбав у відповідача ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» протягом серпня-жовтня 2008 р. товари на загальну суму 61701,84 грн. Факт придбання цих товарів підтверджується первинними документами, зазначеними в акті перевірки. Оплата за отриманий товар здійснена ПП «Інков» відповідно до платіжних доручень. Придбані у відповідача ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» товари відповідач ПП «Інков» у подальшому використав у власній господарській діяльності, а саме відчужив особам, зазначеним в акті перевірки.

Рівненський міський суд постановою від 22 червня 2009 року провадження по справі стосовно директора ПП «Інков» закрив за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На переконання апелянта, правочини між відповідачами відповідають вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, а суд першої інстанції застосував правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним (ч. 1 ст. 208 ГК України) без врахування вимоги ч. 1 ст. 207 ГК України про необхідність визнання такого господарського зобов'язання недійсним в судовому порядку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов ДПІ, суд першої інстанції виходила із того, що вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року у справі №1-386/10, який набрав законної сили, засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зокрема, за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання суб'єктів підприємницької діяльності ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Юнісеф», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_6., ПП «Паритет», ПП «Західлісбуд», ПП «Форестер Груп» з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі. У ході розгляду вказаної кримінальної справи встановлено, що діяльність вказаних осіб була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки нібито за виконання господарських правочинів, і подальше її використання на власний розсуд для особистих потреб.

Відповідно до матеріалів справи господарські операції між ПП «Інков» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», згідно з якими, останній поставляв першому електротовари в асортименті, проводились без укладання договорів. Взаємовідносини оформлялися видатковими накладними. Загальна сума поставок 61701,84 грн. з ПДВ оплачена ПП «Інков» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» згідно з банківськими платіжними дорученнями.

На думку суду першої інстанції, виходячи з приписів ст. 203, 204, 215, 228, укладені між відповідачами правочини є нікчемними, визнання їх недійсними судом не вимагається.

Відповідно до положень п. 11 ст.10 Закону «Про державну податкову службу в Україні» ч.1 ст. 208 ГК України, а також відсутності доказів про наявність умислу у ПП «Інков» на вчинення господарського зобов'язання метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом покладення на ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» обов'язку повернути ПП «Інков» грошових коштів, одержаних на виконання нікчемних правочинів, та стягнення з ПП «Інков» належного їй на відшкодування виконаного в доход держави.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що 18.12.2008 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2008 року по 31.10.2008 року, за результатами якої складено акт №1725/23-100/35953541 від 18.12.2008 року. У ході перевірки зроблено висновок про відсутність у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» бухгалтерського та податкового обліку, основних та оборотних засобів, найманих працівників, а також констатовано відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання і продажу товару.

Окрім того, з 07 по 13 квітня 2009 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Інков» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємством ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, результати якої оформлено актом №475/23-400/35717434 від 16.04.2009 року. У ході перевірки контролюючим органом було констатовано порушення ПП «Інков» вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого нараховано 15426,00 грн. ПДВ та 16467,00 грн. податку на прибуток.

Вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року у справі №1-386/10, що набрав законної сили, засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, окрім іншого, і за фіктивне фіктивне підприємництво, яке полягало у створенні та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Юнісеф», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_6., ПП «Паритет», ПП «Західлісбуд», ПП «Форестер Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику шкоду державі. При цьому вироком суду встановлено обставини, які свідчать про те, що діяльність зазначених осіб була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки за виконання удаваних господарських правочинів, і подальше її використання на власний розсуд для особистих потреб.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду у питаннях, чи мало місце діяння чи виявлено воно цією особою, а відтак правомірно врахований судом першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції, що приписи ст.ст. 204, 215, 228 ЦК України та встановлені податковим органом і вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року у справі №1-386/10 обставини дають правові підстави для висновку про нікчемність правочинів між ПП «Інков» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», оскільки вони через свою безтоварність та мету порушують публічний порядок, тобто учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому суд апеляційної інстанції на підставі системного аналізу вказаної правової норми приходить до переконання, що законодавець чітко пов'язує відповідальність за вчинення господарського зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з наявністю умислу та фактом виконання такого зобов'язання.

Відтак, виходячи із наведеного, а також у зв'язку із невстановленням судом першої умислу ПП «Інков» на порушення публічного порядку та відсутністю у вказаного підприємства мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідальність за вчинення такого господарського зобов'язання повинна бути покладена саме на ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», яке жодних товарно-матеріальних цінностей ПП «Інков» не постачало у зв'язку із нездійсненням будь-якої фактичної господарської діяльності.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову податкового органу шляхом покладення на ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» обов'язку повернути ПП «Інков» грошові кошти, одержані на виконання нікчемних правочинів, з одночасним стягнення з нього, а не з апелянта, в доход держави вартості товарно-матеріальних цінностей, належних за таким зобов'язанням ПП «Інков», однак фактично ним не отриманих.

Одночасно суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у іншій частині постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у даній справі не оскаржена, а відтак відсутні правові підстави для її перегляду у апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивача судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Інков» задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у справі № 2-5302/09/1770 у частині задоволення позову скасувати та прийняти нову.

Зобов'язати приватне підприємство «ТЕК» Транс Експо Регіон» повернути приватному підприємству «Інков» грошові кошти, одержані на виконання нікчемних правочинів, у сумі 61701 (шістдесят одна тисяча сімсот одна) грн. 84 коп.

Стягнути з приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» в дохід держави на р/р 31115115700002 в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 24060300, одержувач Держаний бюджет м. Рівне, вартість належних з нього приватному підприємству «Інков» на виконання нікчемних правочинів товарно-матеріальних цінностей в сумі 61701 (шістдесят одна тисяча сімсот одна) грн. 84 коп.

У решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба