Постанова № 31813508, 11.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року справа № 805/4153/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В. Шишова О.О.

секретар судового засідання Казакова Т.М.

за участі позивача ОСОБА_2

представника відповідача Григоркової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 805/4153/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-321 від 01.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-321 від 01.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Заявлені вимоги ґрунтуються на такому.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування.

У зв'язку із внесенням змін до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) з 2012 року позивач припинив сплату єдиного внеску, виходячи з того, що він є пенсіонером за віком, і, як наслідок, звільнений від сплати цього внеску.

1 березня 2013 року посадові особи Управління звернулися до ОСОБА_2 з вимогою добровільно сплатити заборгованість з єдиного внеску, з чим позивач не погодився.

5 березня 2013 року позивачем була отримана поштою вимога про сплату боргу від 1 березня 2013 року за № Ф-321.

В частині сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік не погодився. Просив визнати протиправною та скасувати вимогу та зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного внеску.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у цій справі позов було задоволено, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Управління про сплату недоїмки № Ф-321 від 01.03.2013 року; зобов'язано відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_2, як особі, яка отримує пенсію за віком та є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Закону № 2464-VІ фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загально обов'язкового державного соціального страхування. Право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Позивачу призначено пенсію на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку до досягнення 60 років.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є фізичною особою-підприємцем, протягом 2012 року був платником єдиного внеску, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску (а.с.12) та звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (а.с.14-15).

Одночасно з цим позивач є пенсіонером, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане Пенсійним фондом України 28 липня 1997 року (а.с.13).

Як пенсіонер ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні з 23 червня 1997 року і отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену на підставі статті 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

1 березня 2013 року Управлінням сформована вимога про сплату боргу № Ф-321, згідно з якою станом на 1 березня 2013 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 грн., яку він мав сплатити в десятиденний строк з дня одержання цієї вимоги (а.с.18).

Наявність публічно-правового спору обумовлена різним тлумаченням сторонами поняття «пенсіонер за віком», вжитого в частині четвертій статті 4 Закону № 2464-VІ, в той час, коли позивач виходить з буквального тлумачення вказаного поняття, відповідач застосовує звужене тлумачення вказаного поняття, приходячи до висновку, що від сплати єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і яким пенсія за віком призначена на загальних, а не на пільгових умовах.

До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464-VІ.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI, який набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування, (опублікований в газеті «Голос України» від 5 серпня 2011 року № 188), а саме з 6 серпня 2011 року, стаття 4 Закону № 2464-VІ доповнена частиною четвертою наступного змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VІ було передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію.

Крім того, правовою нормою, яка міститься в частині четвертій статті 4 Закону № 2464-VІ, рівно як і іншими нормами права не встановлено, що звільненню від сплати єдиного внеску підлягають лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Пенсія позивача призначена на підставі статті 14 Закону 1788-ХІІ, згідно з якою працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788-ХІІ, визначені статтею 2 цього Закону.

Положення пункту «а» частини першої статті 2 Закону № 1788-ХІІ свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень статей 12-18 Закону № 1788-ХІІ свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 призначений такий вид пенсії як «пенсія за віком», незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є «пенсіонером за віком» і відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ підлягає звільненню від слати єдиного внеску.

Виходячи з наведеного, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу № Ф-321 від 1 березня 2013 року є протиправною, оскільки покладає на останнього зобов'язання, від виконання яких останній звільнений на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ, та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

В той же час, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, зобов'язавши відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_2, як особі, яка отримує пенсію за віком та є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Відтак, абзац 3 резолютивної частини постанови місцевого суду підлягає виключенню, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В повному обсязі постанову виготовлено 12 червня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 805/4153/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-321 від 01.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, - змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 805/4153/13-а - виключити, а в іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов