Ухвала суду № 31813308, 03.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/818/13 03.04.2013 03.04.2013 03.04.2013

Провадження №22ц/784/990/13 Головуюча в першій інстанції Корнешова Т.В.,

Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Белевері В.А.,

за участю представника заявника ОСОБА_9.,

представника стягувача Крайнік Т.В.,

представника ДВС Дікун А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства

"ОТП Банк" та за

апеляційною скаргою ОСОБА_6

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 січня 2013 року за скаргою ОСОБА_6 на рішення та дії начальника відділу державної виконавчої служби Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі - Центральне ДВС) по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

(далі - АТ «ОТП Банк»)

до

ОСОБА_6, ОСОБА_7

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

03 жовтня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Центрального ДВС щодо відкриття виконавчого провадження № 33922753.

Заявниця зазначала, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2010 року з неї та ОСОБА_7 в солідарному порядку стягнуто на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30002 грн. 08 коп. Вказане рішення суду набрало законної сили 13 вересня 2010 року та на підставі нього, 12 квітня 2012 року АТ «ОТП Банк» було видано виконавчий лист № 2-5277/10 по примусовому виконанню вказаного виконавчого документу. 28 вересня 2012 року їй стало відомо, що на підставі зазначеного виконавчого листа 20 серпня 2012 року державним виконавцем Центрального ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем Центрального ДВС були вчинені інші виконавчі дії, а саме: було винесено постанову про арешт її майна та оголошення заборони на його відчуження від 11 вересня 2012 року; постанову про стягнення з неї виконавчого збору від 26 вересня 2012 року та постанову про стягнення з неї витрат на проведення виконавчих дій від 26 вересня 2012 року.

Вважаючи, що вищезазначені постанови є неправомірними, з підстав порушення стягувачем строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, просила їх скасувати, визнати дії Центрального ДВС по відкриттю виконавчого провадження № 33922753 неправомірними, зобов'язати Центральний ДВС зняти арешт та заборону на відчуження майна та повернути виконавчий лист стягувачу.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 січня 2013 року скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано неправомірними дії та рішення державного виконавця Центрального ДВС по відкриттю виконавчого провадження № 1256/16, номер за ЄДРВП 33922753, за виконавчим листом, виданим 12 квітня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва стягувачу АТ «ОТП Банк» у справі № 2-5277/2010, по якій 13 вересня 2010 року набрало законної сили рішення суду від 03 вересня 2010 року про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 30002 грн. 08 коп. з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_7 В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник АТ «ОТП Банк» посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити заявнику в задоволенні її скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилаючись на те, що ухвала суду в частині відмови щодо скасування постанов Центрального ДВС: про відкриття виконавчого провадження; про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження; про стягнення з неї виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій є незаконними та необґрунтованими, просить її скасувати, задовольнити її скаргу в повному обсязі. Також просила вирішити питання щодо стягнення на її користь судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявниці, представника АТ «ОТП Банк» та представника ДВС, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, колегія судів вважає, що апеляційна скарга АТ «ОТП Банк» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 в межах їх доводів підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи скаргу, виходив з того, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі. Оскільки, виконавчий лист № 2-5277/2010 був виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 12 квітня 2012 року, тобто після набрання вказаним законом чинності, то стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому підстав для відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2010 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь АТ «ОТП Банк» кредитну заборгованість у розмірі 30002 грн. 08 коп. (а.с. 32) Вказане судове рішення набрало законної сили 13 вересня 2010 року.

12 квітня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 2-5277/2010 (а.с. 127-128), який надійшов на виконання до Центрального ДВС. У вказаному виконавчому документі зазначено строк його пред'явлення до виконання - 1 рік.

09 березня 2011 року набрав чинності Закон України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Вказаним законом змінені строки пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі.

Виконавчий лист № 2-5277/2010 виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 12 квітня 2012 року, тобто після набрання чинності з 09 березня 2011 року Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягувачем був пропущений річний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлений Законом України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ, та відсутність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження.

Проте, задовольняючи вимоги про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, суд не звернув увагу на те, що вказаним рішення порушене право заявниці не поновлюється.

Так, відновлення порушеного права підлягає у скасуванні державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, виконаних ним в рамках виконавчого провадження, а також застосування інших заходів виконавчих дій.

Матеріалами справи підтверджується, що держаний виконавець не мав право відкривати виконавче провадження відповідно до вимог ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» та, відповідно до вимог ст. 20 цього ж Закону, так як ОСОБА_6 зареєстрована та проживає у Веселинівському районі Миколаївської області, а місцем виконання рішення є місце проживання боржника.

Враховуючи, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є неправомірними, колегія суддів вважає, що і наступні постанови державного виконавця є незаконними, так як державний виконавець не міг здійснювати виконавчі дії за виконавчим провадженням, яке відкрито ним з порушенням Закону «Про виконавче провадження».

Таким чином, ухвала суду щодо відмови в задоволенні вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, постанови про стягнення з заявниці виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 січня 2013 року в частині відмови в задоволенні вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, постанови про стягнення з заявниці виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 33922753; постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 11 вересня 2012 року; постанову про стягнення виконавчого збору від 26 вересня 2012 року та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 26 вересня 2012 року.

В інший частині зазначене судове рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді