Ухвала суду № 31813299, 03.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/818/13 03.04.2013 03.04.2013 03.04.2013

Провадження №22ц/784/989/13 Головуюча в першій інстанції Корнешова Т.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Белевері В.А.,

за участю представника заявника ОСОБА_3,

представника стягувача Крайнік Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства

«ОТП Банк» та

апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2013 року за скаргою ОСОБА_5 на рішення та дії начальника відділу державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції ( далі - Веселинівське ДВС) по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

(далі - АТ «ОТП Банк»)

до

ОСОБА_6, ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

18 жовтня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на рішення та дії начальника Веселинівського ДВС щодо відкриття виконавчого провадження № 32508627.

Заявник зазначав, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2010 року з нього та ОСОБА_6 в солідарному порядку стягнуто на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30002 грн. 08 коп. Вказане рішення суду набрало законної сили 13 вересня 2010 року та на підставі нього, 12 квітня 2012 року АТ «ОТП Банк» було видано виконавчий лист № 2-5277/10 по примусовому виконанню вказаного виконавчого документу. 28 вересня 2012 року йому стало відомо, що на підставі зазначеного виконавчого листа 14 травня 2012 року Веселиніським ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вважаючи, що вищезазначена постанова є неправомірною, з підстав порушення стягувачем строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, просив її скасувати, визнати дії Веселинівського ДВС по відкриттю виконавчого провадження № 32508627 неправомірними, зобов'язати ДВС повернути виконавчий лист стягувачу з відміткою про пропущення терміну пред'явлення документів до виконання та стягнути з ДВС судові витрати.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2013 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсними дії та рішення державного виконавця (начальника) Веселинівського ДВС по відкриттю виконавчого провадження № 515/1, номер за ЄДРВП 32508627, за виконавчим листом, виданим 12 квітня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва стягувачу АТ «ОТП Банк». Зобов'язано державного виконавця (начальника) відділу ДВС Веселинівського районного управління юстиції прийняти процесуальні рішення щодо закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження».

В апеляційній скарзі представник АТ «ОТП Банк» посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити заявнику в задоволенні його скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на те, що ухвала суду в частині відмови в скасуванні постанови Веселинівського ДВС про відкриття виконавчого провадження є незаконною та необґрунтованою, при її постановленні судом порушено норми процесуального права та судом не вирішено питання щодо судового збору. Просив скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні скарги та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника та представника АТ «ОТП Банк», дослідивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга АТ «ОТП Банк» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_5 в межах їх доводів підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи скаргу, виходив з того, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі. Оскільки, виконавчий лист № 2-5277/2010 був виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 12 квітня 2012 року, тобто після набрання вказаним законом чинності, то стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому підстав для відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2010 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь АТ «ОТП Банк» кредитну заборгованість у розмірі 30002 грн. 08 коп. (а.с. 32). Вказане судове рішення набрало законної сили 13 вересня 2010 року.

12 квітня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва за заявою представника АТ «ОТП Банк» видано виконавчий лист № 2-5277/2010 (а.с. 44-45), який надійшов на виконання до Веселинівського ДВС. У вказаному виконавчому документі зазначено строк його пред'явлення до виконання один рік.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року за заявою представника АТ «ОТП Банк» виправлено описку, допущену у виконавчому листі № 2-5277/2010, виданого 12 квітня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва (а.с. 48).

З 09 березня 2011 року набрав чинності Закон України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Вказаним законом змінені строки пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі.

Виконавчий лист № 2-5277/2010 виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 12 квітня 2012 року, тобто після набрання чинності з 09 березня 2011 року Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягувачем був пропущений річний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлений Законом України від 04 листопада 2010 року № 2677-VІ, та відсутність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження.

Наявність ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2012 року про виправлення описки у виконавчому листі не має правового значення, так як Законом України «Про виконавче провадження» (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону) передбачені дії державного виконавця у випадку пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Проте, відмовляючи в задоволенні вимог щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язуючи державного виконавця прийняти процесуальні рішення відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказаним рішенням порушене право заявника не відновлюється.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне в цій частині ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою суду не вирішено питання щодо стягнення з ДВС судового збору є безпідставними.

Так, дійсно, відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на ДВС, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно підп. б п. 1 ч. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» скарги на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб оплачувались у розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходу громадян.

З 01 листопада 2011 року набув чинності Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», яким питання оплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС чітко не врегульовано, а тому відсутні підстави для застосування ст. 388 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині зобов'язання державного виконавця прийняти процесуальні рішення щодо закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2013 року в частині зобов'язання державного виконавця (начальника) відділу ДВС Веселинівського районного управління юстиції прийняти процесуальні рішення щодо закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

Зобов'язати ДВС Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 32508627 від 14 травня 2012 року та виконати дії передбачені п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді