Постанова № 31812984, 13.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.06.2013 р. справа №905/3475/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.суддівАзарової З.П. Гези Т.Д.при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від заявника - Черкез Д.Л. (за довіреністю) від особи до якої заявлені вимоги - Мельник І.М., Павленко Л.М. (за довіреностями) від третьої особи - не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк на ухвалу господарського судуДонецької області від 20.05.2013року у справі№905/3475/13 (суддя Демідова П.В.)за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонстройнії»про забезпечення позову.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області із заявою від 18.05.2013р. про забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснювати договірне списання грошових коштів з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" на підставі п.3.11 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р., укладеним між сторонами; заборони Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звертати стягнення за договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р., укладеним ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдонстройнії" в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30, ЄДРПРОУ 33967456) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р.; заборони Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вчиняти будь-які дії щодо належних йому майнових прав за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р. та договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р., у тому числі відступати, передавати ці права тощо, що може призвести до переходу цих прав до інших осіб.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2013року у справі №905/3475/13 заяву про вжиття запобіжних заходів задоволено та ухвалено вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ про визнання недійсними правочинів, визнання відсутнім права. З метою забезпечення позову по справі №905/3475/13: заборонено Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30, ЄДРПРОУ 33967456) на підставі п.3.11 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р., укладеним між сторонами; заборонено Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) звертати стягнення за договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р., укладеним ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдонстройнії" (83050, м. Донецьк, пр. Театральний, 4, ЄДРПОУ 35151401) в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30, ЄДРПРОУ 33967456) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р.; заборонено Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) вчиняти будь-які дії щодо належних йому майнових прав (в тому числі - відступати та передавати їх) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р. та договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р.

Ухвала суду мотивована тим, що в умовах оскарження законності вищевказаних правочинів, дійсність яких буде визначена судом за результатами розгляду справи №905/3475/13, стягнення кредитної заборгованості за оспорюваними кредитними договорами, в тому числі - шляхом договірного списання грошових коштів з рахунків позивача шляхом звернення стягнення на заставлене майно може виявитися передчасним та в подальшому істотно ускладнити застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ст. 216 ЦК України, в разі ухвалення рішення суду по справі №905/3475/13 на користь позивача. Разом з цим, у випадку встановлення судом відсутності у банку майнових прав за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р. та договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р. в разі визнання недійсними вищевказаних правочинів за результатами розгляду справи №905/3475/13, вчинення банком будь-яких дій з розпорядження вищевказаними правами, в тому числі - їх відступлення третім особам, не відповідатиме вимогам Глави 47 Цивільного кодексу України.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк не погодившись з ухвалою суду звернувся з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду Донецької області від 20.05.2013року.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що суд забороняючи відповідачу здійснювати договірне списання грубо порушив збалансованість інтересів сторін розумності та адекватності вимог заявника, з огляду на те що навіть у разі визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину у позивача виникне зобов'язання щодо повернення, у будь-якому випадку, кредитних коштів. Забороняючи відповідачу вчиняти будь-які дії щодо майнових прав за оспорюваними договорами, у тому числі відступати, передавати ці права тощо, суд не дослідив обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між вказаним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог про визнання договорів недійсними та визнання відсутнім права вчиняти будь-які дії зі стягнення грошових коштів та звернення стягнення на рухоме майно чи нерухоме майно. Так вказуючи на обґрунтованість вжитих заходів щодо забезпечення позову суд не звернув уваги, що зазначена вимога про заборону вчиняти будь-які дії щодо майнових прав за оспорюваними договорами, у тому числі відступати, передавати ці права тощо, виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов'язані із суб'єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов.

Скаржник зазначає, що застосовуючи захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу звертати стягнення за договорами, укладеними у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, суд взагалі позбавив відповідача гарантованого Конституцією України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.7,8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права на судовий захист. Крім того, на думку скаржника, застосовані судом заходи забезпечення позову порушують та дестабілізують нормальну господарську діяльність відповідача, створюють умови до невиконання позивачем умов укладеного кредитного договору, зокрема щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку із позбавленням відповідача можливості захисту своїх прав у передбачені чинним законодавством способи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вхід. №02-48/5139 від 10.06.2012року) просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін. До відзиву відповідачем додані документи, в тому числі постанову Вищого господарського суду України від 15.05.2013року у справі №905/1032/13-г.

Третя особа не скористувалася правом участі свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція обмежена у строках розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, тому скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Згідно ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.

Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і, знаходиться в неї або в інших осіб. Отже, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушенню права.

Як зазначено у п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007р. № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" підстави для вжиття запобіжних заходів заявник повинен обґрунтувати поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Відповідно до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 р. № 01-8/251, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Пунктом 3.11 Кредитного договору передбачено, що позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника (у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), зокрема, з рахунків №26009301785819/980 у філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області», МФО 334635, а також з рахунків, що будуть відкриті позичальником у кредитора у майбутньому та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь-яких сум, належним до сплати за цим договором, в тому числі рахунок погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій, відшкодування витрат, сплати пені, штрафів та інших платежів, передбачених цим договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі цього договору будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості позичальника за цим договором.

Таким чином визнання недійсним правочину, законність якого розглядається в межах справи №905/3475/13, а саме - кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011року, спричинить неможливість реалізації сторонами зумовлених цим правочином прав та обов'язків, в тому числі - визначеного п.3.11 кредитного договору права банку на договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в погашення заборгованості останнього у випадку виникнення прострочки виконання взятих на себе кредитних зобов'язань.

Згідно з ч.2 ст.548 ЦК України, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Отже, визнання недійсними вищевказаного кредитного договору в силу закону обумовлює недійсності укладеного в забезпечення його виконання договору іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдонстройнії".

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем пред'явлено вимогу позивачу №51опр від 15.03.2013р. про усунення порушення умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р., в якому повідомлено про необхідність погашення наявної станом на 01.02.2013р. кредитної заборгованості загальною сумою 13 436 524,32 грн. та попереджено, що у випадку невиконання вищевказаної вимоги банк розпочне звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р.

Крім того, положеннями п. 4.3.4 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р. подання позову про визнання недійсним договорів забезпечення виконання позичальником зобов'язань, до яких віднесено й договір іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р., є підставою для виникнення у банку права вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором.

Таким чином в умовах оскарження законності вищевказаних правочинів, дійсність яких буде визначена судом за результатами розгляду справи №905/3475/13, стягнення кредитної заборгованості за оспорюваними кредитними договорами, в тому числі - шляхом договірного списання грошових коштів з рахунків позивача шляхом звернення стягнення на заставлене майно може виявитися передчасним та в подальшому істотно ускладнити застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ст. 216 ЦК України, в разі ухвалення рішення суду по справі №905/3475/13 на користь позивача.

Крім того, господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку, що у разі встановлення судом відсутності у банку майнових прав за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-64/11 від 26.10.2011р. та договором іпотеки №15-94/19-3104/11 від 26.10.2011р. в разі визнання недійсними вищевказаних правочинів за результатами розгляду справи №905/3475/13, вчинення банком будь-яких дій з розпорядження вищевказаними правами, в тому числі - їх відступлення третім особам, не відповідатиме вимогам Глави 47 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 43-3 ГПК України після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову. Таким чином вимоги заявника є за своєю суттю заходами забезпечення позову, які допускаються, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Але з наведених заявником доводів не вбачається, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, у рішенні про визнання недійсним кредитного договору судом за заявою сторони може бути вирішено питання про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною першою статті 216 ЦК України, та визначення грошової суми, яка має бути повернута кредитодавцю.

Оцінивши доводи скаржника (заявника) щодо необхідності вжиття запобіжних заходів у відповідності до ст. 43-4 ГПК України, апеляційна інстанція погоджується із судом першої інстанції щодо висновку про існування підстав для задоволення заяви позивача про вжиття запобіжних заходів. Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача вже вживаються заходи щодо повернення з боку позивача заборгованості за кредитним договором.

Відтак господарський суд Донецької області правомірно задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про вжиття запобіжних заходів .

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 20.05.2013року по справі №905/3475/13 відповідає нормам діючого законодавства, підстави для її скасування відсутні, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк, підлягає залишенню без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №905/3475/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2013року по справі №905/3475/13- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2013року по справі №905/3475/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5екз.: 1-заявнику , 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .