Ухвала суду № 31812631, 11.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/957/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна М» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна М» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 13 вересня 2012 року №0019702220 та №0019712220.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ТОВ «Фортуна М» та його контрагентом - ТОВ «Червона хвиля-плюс» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 серпня 2012 року по 27 серпня 2012 року Бориспільською ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фортуна М» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Червона хвиля-плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень, березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2012 року №357/22-2/35319911, в якому встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при отриманні товарів (послуг) від ТОВ «Червона хвиля-плюс»; порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 38287,85 грн. за період січень, березень 2012 року та порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 40202,24 грн. за І квартал 2012 року.

На підставі акту перевірки №357/22-2/35319911 від 30 серпня 2012 року Бориспільською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2012 року №0019702220, згідно якого за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 50252,80 грн., у тому числі 40202,24 грн. за основним платежем та 10050,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0019712220, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на суму 47859,81 грн., у тому числі 38287,85 грн. за основним платежем та 9571,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі наданні первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фортуна М» (покупець) та ТОВ «Червона хвиля-плюс» (продавець) 01 січня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу №5, згідно умов якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупцеві в асортименті та кількості згідно накладних (специфікацій, раніше оформленого позивачем замовлення), а покупець зобов'язується належним чином прийняти товар і оплатити його на умовах вказаного договору.

На підтвердження виконання умов вищезгаданого договору позивачем надано копії видаткових накладних №2 від 04 січня 2012 року, №7 від 10 січня 2012 року, №8 від 10 січня 2012 року, №9 від 10 січня 2012 року, №10 від 10 січня 2012 року, №7 від 05 березня 2012 року, №8 від 05 березня 2012 року, №9 від 05 березня 2012 року, №10 від 05 березня 2012 року, №11 від 05 березня 2012 року, податкових накладних №2 від 04 січня 2012 року, №7 від 10 січня 2012 року, №8 від 10 січня 2012 року, №9 від 10 січня 2012 року, №10 від 10 січня 2012 року, №7 від 05 березня 2012 року, №8 від 05 березня 2012 року, №9 від 05 березня 2012 року, №10 від 05 березня 2012 року, №11 від 05 березня 2012 року, платіжних доручень про перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Червона хвиля-плюс» за поставлений товар №32 від 09 лютого 2012 року, №33 від 13 лютого 2012 року, №84 від 10 квітня 2012 року, №113 від 16 травня 2012 року.

Крім того, позивачем на підтвердження наявності товару було надано копію свідоцтва про визнання від 20 лютого 2012 року, посвідчення про якість на готову м'ясну продукцію №87, копію посвідчення якості крупи від 15 грудня 2011 року, копію посвідчення №1861 про якість цукру-піску від 26 вересня 2011 року, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 червня 2010 року, 14 квітня 2009 року, 18 травня 2009 року, сертифікат якості від 21 лютого 2012 року № 17 та сертифікати відповідності.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №355/22-8/31025093 від 08 червня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Червона хвиля-плюс» за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року» та акті ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №634/22-817/31025093 від 30 липня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Червона хвиля-плюс» за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року», згідно яких встановлено відсутність в ТОВ «Червона хвиля-плюс» об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно до вищевказаних актів встановлено, що операції ТОВ «Лігрос ЛТД» та ПП «Автохімзв'язок», як контрагентами ТОВ «Червона хвиля-плюс», не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з цим зазначені підприємства не могли здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №355/22-8/31025093 від 08 червня 2012 року та №634/22-817/31025093 від 30 липня 2012 року, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Червона хвиля-плюс» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Червона хвиля-плюс», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2012 року №0019702220 та №0019712220, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 червня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.