Постанова № 31811030, 13.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 1/95/5022-1046/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.04.13у справі№1/95/5022-1046/2012господарського судуТернопільської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"простягнення суми за участю представників від:позивачаНестерчук А.П. (дов. від 14.12.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення із Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 182850,24 грн. боргу та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.02.13 (суддя

Чопко Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Юрченка Я.О., суддів:

Давид Л.Л., Данко Л.С.), у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки вказані зобов'язання є списаними в порядку, встановленому Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі не пов'язана із передачею останньому газу, а відтак, вважає, що спірні відносин у даній справі не підлягають правовому регулюванню приписами Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 28.12.01 між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільміськгаз" укладений Договір на постачання природного газу для потреб населення № 06/01-801-00000001, згідно умов якого позивач (Постачальник) зобов'язувався передати відповідачу (Покупцеві) природний газ виключно для потреб населення протягом лютого-грудня 2002 року, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений природний газ в обсязі та на умовах даного Договору.

29.05.02 між ДК "Газ України", ВАТ "Тернопільміськгаз" та ВАТ "Тернопільгаз" укладено Договір № 03/02-755, у відповідності до якого ВАТ "Тернопільгаз" передає, а ВАТ "Тернопільміськгаз" приймає кредиторську і дебіторську заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.04.02 в сумі 19073001,33 грн. 06.12.04 між ДК "Газ України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" укладено додаткову угоду № 2 до Договору на постачання природного газу для потреб населення №06/01-801-00000001 від 28.12.01, укладеного між ДК "Газ України" та ВАТ "Тернопільміськгаз".

Відповідно до п.2 вищезазначеної Додаткової угоди № 2 заборгованість покупця перед постачальником за поставлений природний газ згідно з договором, яка станом на 01.11.04 становить 1141592,52 грн., буде погашатися покупцем у відповідності з графіком погашення заборгованості рівними частинами по 9500,00 грн. щомісячно, починаючи з січня 2006 року по листопад 2015 р. і в грудні 2015 року - 11 092,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до графіка погашення заборгованості оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим за період з травня 2011р. по жовтень 2012р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 171 000 грн.00 коп. Також позивач на підставі ч.6 ст.231 ГК України та відповідно до п.3 Додаткової угоди №2 від 06.12.04, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу в сумі 6734 грн. На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, за період з травня 2011 року по березень 2012 року, позивачем нараховані відповідачу 570 грн. інфляційних, а також - 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 5 546,24 грн.

Відмовляючи в позові, суди послалися на те, що 12.05.11 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, якими визначено процедуру та механізм списання заборгованості за природний газ, і відповідно до якого вказана заборгованість підлягає списанню у встановлено порядку.

Згідно Акту звіряння розрахунків від 31.12.09, який складений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" за результатами звіряння рахунків і документів, сальдо на 31.12.09 на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" становить: 65900754,28 грн. В даному Акті за договором № 06/01-801 відображено суму 799 592,52 грн. -"дебет" за даними ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та суму 799 592,52 грн.- "кредит" за даними ВАТ "Тернопільміськгаз".

19.09.11 на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, ПАТ "Тернопільміськгаз" Протоколом № 1 засідання комісії зі списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ "Тернопільміськгаз" проведено списання сум заборгованості за Договором

№ 06/01-801-00000001 на суму 799592,52 грн., що був укладений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" 28.12.01 в порядку, визначеному п.п.6,7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію з наступним повідомленням позивача про таке списання; жодних заперечень з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на адресу ПАТ "Тернопільміськгаз" з приводу списання вказаної суми боргу не надходило.

На підставі вищевикладених обставин судами визнано списаною заборгованість, яка є предметом позову та відмовлено в позові. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України, зобов'язання, зокрема, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Відповідно до п.п. 2.1 і 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.11). Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Господарськими судами правомірно встановлено, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ відповідачем дотримано, заборгованість (разом з нарахованими на неї інфляційними пенею та 3% річних) є списаною, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", тому в позові правомірно відмовлено.

Доводи позивача про те, що заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі не пов'язана із передачею останньому газу, а тому, спірні відносин у даній справі не підлягають правовому регулюванню Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", перевірялися судом апеляційної інстанції та аргументовано відхилені. Так, апеляційним судом цілком правомірно зазначено, що відповідно до п.2 Додаткової угоди № 2 заборгованість покупця перед постачальником за поставлений природний газ згідно з договором, яка станом на 01.11.04 становить 1141592,52 грн., буде погашатися покупцем у відповідності з графіком погашення заборгованості. Отже заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі, пов'язана саме із постачанням природного газу позивачем, що спростовує посилання скаржника.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.13 у справі №1/95/5022-1046/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій