Постанова № 31810512, 11.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 910/5470/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. - головуючого, Данилової М.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р.у справі№ 910/5470/13 Господарського суду міста Києваза позовомЗакритого акціонерного товариства фірма "Український об'єднаний капітал"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення 250000,00 грн.за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаСкопич Ю.В., дов. від 27.12.2012

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство фірма "Український об'єднаний капітал" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 250000,00 грн. на підставі приписів статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", статей 257, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2013р. (суддя Гулевець О.В.) позовні матеріали повернуто Закритому акціонерному товариству фірмі "Український об'єднаний капітал" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду вмотивована відсутністю належних доказів сплати судового збору у встановленому пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті порядку, оскільки додане платіжне доручення про сплату судового збору не містить відбитку печатки платника та підписів його відповідальних осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р.(судді: Суліма В.В. - головуючий, Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.03.2013р. скасовано; матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду м. Києва; стягнуто з відповідача на користь позивача 574 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Судове рішення обгрунтовано відсутністю підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у даній справі та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, статей 4-3, 87, 98 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що ухвалу про прийняття апеляційної скарги відповідач отримав через сім днів після прийняття апеляційної скарги до провадження, тому не направив свого представника у судове засідання, чим порушено його право на захист через неналежне повідомлення про час та місце судового засідання; окрім цього, зазначено, що на платіжному дорученні позивача про сплату судового збору за розгляд позовної заяви відсутні необхідні реквізити, передбачені пунктом 1.2, 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відтак позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подав та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Повертаючи позовну Закритого акціонерного товариства фірма "Український об'єднаний капітал" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд керувався тим, що скаржником порушені вимоги даної норми та не додано належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та направляючи матеріали позовної заяви на розгляд до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив про відсутність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної інстанції з наступних підстав.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Доказом сплати судового збору у безготівковій формі слід вважати платіжні інструменти, що відповідають Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. N22, виконані банком шляхом перерахування коштів платника на рахунок державного бюджету.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 вказаної Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку; банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції; якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити заповнено з порушенням, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Отже, до повноважень господарського суду не входить перевірка правильності заповнення реквізитів розрахункового документа та відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції.

Натомість, апеляційною інстанцією досліджено, що з доданих Закритим акціонерним товариством фірмою "Український об'єднаний капітал" до позовної заяви доказів сплати судового збору вбачається, що платіжне доручення №18 від 22.03.2013р. про сплату судового збору прийнято до виконання і виконано банком шляхом перерахування коштів платника на рахунок державного бюджету, зазначено дату проведення операції та підпис банку, засвідчений відбитком печатки банківської установи.

Відтак, апеляційний господарський суд прийшов до правомірного висновку про належність поданих позивачем доказів щодо перерахування коштів до бюджету за розгляд позовної заяви та відсутність підстав для повернення позовної заяви згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо праву розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Згідно з частиною 1 статті 64 цього Кодексу суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Доводи відповідача щодо наявності безумовних підстав для скасування судового рішення не може бути прийнято до уваги, оскільки ним не спростовано, що суд апеляційної інстанції на виконання вимог частини 1 статті 64, статті 87 цього Кодексу направив сторонам копії ухвали від 12.04.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження із зазначенням часу та місця судового засідання, призначеного на 22.04.2013р., з відміткою про відправку ухвали 16.04.2013р., тобто в межах встановлених строків поштового обігу по місту Києву.

Відтак, скаржником не доведено, що несвоєчасне одержання ним ухвали суду пов'язано з порушенням апеляційним господарським судом приписів статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, викладені в касаційній скарзі доводи скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. у справі № 910/5470/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Н. Волковицька

Судді М. Данилова

Л. Рогач