Постанова № 31810450, 11.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Справа № 5024/1696/2012 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу багатогалузевого підприємства "Фауна", м.Генічеськ, Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2013

зі справи № 5024/1696/2012

за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Херсон (далі - відділення АМК України)

до багатогалузевого підприємства "Фауна", м.Генічеськ, Херсонської області

(далі - Підприємство)

про стягнення 3 400,00 грн. штрафу та 3400,00грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Овдієнко М.О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року відділення АМК України звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Підприємства 3 400,00 грн. штрафу та 3 400,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.12.2012 у справі № 5024/1696/2012 (суддя Задорожна Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 (колегія суддів у складі: суддя Балух В.С. - головуючий, судді Бандура Л.І. і Таран С.В.), позов задоволено. Стягнуто з Підприємства в доход загального фонду державного бюджету України 3400,00 грн. штрафу та 3400,00 грн. пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення господарського суду від 25.12.2012, постанову апеляційного господарського суду від 20.03.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення у справі прийняті судами з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.04.2012 відділенням АМК України було прийнято рішення № 46/П-1 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 53/1-12, яким визнано, що Підприємство, не подавши відділенню АМК України інформацію згідно запиту про надання інформації від 26.01.2012 № 88-25/1, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК України у встановлені головою цього відділення строки.

За вказане порушення на Підприємство був накладений штраф у розмірі 3 400,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судами також встановлено, що копію рішення № 46/П-1 позивачем надіслано відповідачу листом від 11.05.12 та отримано останнім 15.05.12, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 16.07.12.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення відділення АМК України від 26.04.2012, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 6 800,00 грн., з яких: 3 400,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції та 3 400,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, за період з 17.07.2012 по 16.11.2012.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обґрунтовано взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми несплачених штрафу та пені.

При цьому суди попередніх інстанцій, врахувавши вимоги частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", правильно виходили з того, що присікальний строк для оскарження рішення відділення АМК України від 26.04.2012 № 46/П-1 сплив і, оскільки протягом цього строку дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалося, то це рішення є обов'язковим до виконання.

Доводи Підприємства, згідно з якими останнє стверджувало про не надсилання йому позивачем оскаржуваного рішення, були перевірені судами, які обґрунтовано не взяли їх до уваги з огляду на те, що вони спростовувались фактичними обставинами справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 у справі № 5024/1696/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу багатогалузевого підприємства "Фауна" - без задоволення.

Суддя В. Харченко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов