Рішення № 31807998, 04.06.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2840/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Дніпровский районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретарів Галушко І.А., Фузік Т.В., Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2, про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсними кредитний договір № 0200/08/05-Anewv від 03.09.2008 року, укладений з АКБ "Банк Форум".

Вимоги мотивує тим, що кредитний договір було укладено з порушенням норм діючого законодавства, оскільки укладений договір був підписаний особою, яка не мала належних повноважень, а саме керуючим Криворізькою філією АКБ «Форум» ОСОБА_3, діючим на підставі положення про філію та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 23.02.2006 року за реєстраційним № 956. Жодного рішення уповноваженого органу банку на укладення спірного договору відповідачем в момент його укладення позивачу не надано, про статутні обмеження повноважень підписанта правочину не повідомлено, відомостей щодо цього не зазначено.

У звязку з цим позивач вважає, що спірний кредитний договір підписаний від імені відповідача ОСОБА_3 який діяв з перевищенням повноважень наданих статутом відповідача, оскільки на укладення спірного кредитного договору не отримано дозволу вищого органу товариства, тому вчинений правочин не відповідає вимогам діючого законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним, відповідно до положень ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня, тому наявність у кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобов»язань між сторонами у доларах США суперечить приписам ст. 99 Конституції України та ст. 524 Цивільного кодексу України, так як грошові зобов»язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб»єкти господарювання мають право проводити між собою розрахунки в іноземній валюті відповідно до законодавства, що в даному випадку не має місця. Необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту в іноземній валюті є наявність щодо цього індивідуальної ліцензії, яка сторонами кредитного договору не отримувалась, що також є підставою визнання недійсним опорюваного правочину.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та викладені у ньому обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що заявлені вимоги не ґрунтуються на нормах законодавства та є безпідставними і необґрунтованими.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2013 р. до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2, який є поручителем позивача за виконання останнім зобов»язань за кредитним договором, згідно укладеного з АКБ «Форум» договором поруки № 0200-П від 03.09.2008 р. (а.с. 132).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, при причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_1 03 вересня 2008 року був укладений кредитний договір № 0200/08/05-Anewv, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 31 096 дол. США зі сплатою 13 % річних за користування коштами строком повернення до 02.09.2015 р. (надалі по тексту - кредитний договір, а.с. 6-9).

Позивач просить визнати недійсним кредитний договір з посиланням на ст. ст. 203, 215 ЦК України з тих підстав, що договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, а саме підписаний не уповноваженою особою з боку ПАТ «Банк «Форум», відсутність рішення відповідача на укладення правочину, а також кредит надавався в іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії, що суперечить ст. 99 Конституції України та ст. 524 ЦК України.

Як вбачається зі змісту спірного правочину, кредитний договір був підписаний позивачем та керуючим Криворізькою філією АКБ «Форум» ОСОБА_3, який діяв на підставі Положення та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 23.02.2006 року за реєстраційним № 956 (а.с. 6, 9).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.9 Статуту Акціонерного комерційного банку «Форум» в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів АКБ «Форум» від 18.04.2008 р., погодженого НБУ 17.07.2008 р., зареєстрованого державним реєстратором 21.07.2008 р., який діяв на час укладення спірного правочину, банк є юридичною особою за законодавством України; банк має право створювати дочірні банки, філії, представництва та відділення, які діють на підставі положень або статутів про них. Керівник дочірнього банку, філії, представництва чи відділення діє на підставі довіреності, яка видається банком (а.с. 61-77).

Пунктами 4.3, 4.6 Статуту АКБ «Форум» визначено, що на підставі банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банк має право здійснювати, серед іншого, операції з валютними цінностями, кредитування юридичних і фізичних осіб на принципах терміновості, повернення, платності і забезпеченості кредитів.

Як зазначено вище, з боку банку кредитний договір 03.09.2008 р. був підписаний керуючим Криворізькою філією АКБ «Форум» ОСОБА_3, який діяв на підставі Положення про Криворізьку філію АКБ «Форум» від 22.01.2008 р. та довіреності від 23.02.2006 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 956 (а.с. 111).

Зазначеною довіреністю, яка видана головою Правління АКБ «Форум» ОСОБА_7, який діяв на підставі Статуту АКБ «Форум», було уповноважено керуючого Криворізькою філією АКБ «Форум» ОСОБА_3, серед іншого, укладати, змінювати, доповнювати, припиняти від імені банку з юридичними і фізичними особами дію кредитних договорів, підписувати договори (а.с. 111, 112). Довіреність видана безстрокова без права передоручення третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пунктом 9.1 Статуту АКБ «Форум» визначено, що органами управління банку є загальні збори акціонерів, спостережна рада та правління (а.с. 68).

Повноваження голови правління банку визначені п. п. 9.4.5, 9.4.6 Статуту (а.с. 71, 72).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. До банківських послуг належать, зокрема, розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та інше. Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Отже, надання банками фінансових послуг відноситься до поточної діяльності банку.

Повноваження, що входять до виключної компетенції загальних зборів акціонерів АКБ «Форум», визначені п. 9.2.2 Статуту, повноваження спостережної ради визначені п. 9.3.3 Статуту, а повноваження правління визначені п. п. 9.4.1, 9.4.4 Статуту.

Як вбачається зі змісту Статуту АКБ «Форум», вирішення питання щодо укладення кредитних договорів (окрім операцій, суми по яких перевищують 10 % статутного капіталу (від визначеного п. 5.4 Статуту розміру 1 621 000 000 грн.) на що дає згоду спостережна рада) не відноситься до компетенції колегіальних органів банку, тобто це є поточною діяльністю банка, яку виконує голова правління (п. п. 9.4.4, 9.4.6 Статуту АКБ «Форум»).

Пунктом 9.4.6 Статуту АКБ «Форум» визначено, що довіреності від імені банку видає голова Правління Банку.

За повідомленням НБУ від 13.02.2002 р. № 41-111\401, до Державного реєстру банків здійснено запис про реєстрацію Криворізької філії АКБ «Форум» та присвоєно № 231\5, рішення про яке було прийнято Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків управління НБУ в Дніпропетровській області 31.01.2002 р. (а.с. 146).

Отже, в даному випадку, нотаріально посвідчена довіреність від 23.02.2006 р. на ім»я керуючого Криворізькою філією АКБ «Форум» ОСОБА_3 була видана головою Правління АКБ «Форум» ОСОБА_7, тобто уповноваженою на це особою.

Крім того, п. 6.5 Положення про Криворізьку філію АКБ «Форум», затвердженого рішенням Спостережної ради АКБ «Форум» від 22.01.2008 р., визначено, що керуючий філією діє від імені банку в межах повноважень, наданих йому довіреністю (а.с. 147-152).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи ( ст. 246, ч. 2 ст. 244 ЦК України).

Отже, доводи позивача про те, що спірний правочин з боку банку був підписаний неуповноваженою на те особою не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Сума кредитних коштів за укладеним між сторонами кредитним договором у розмірі 31 096 дол. США, що еквівалентна 150 818,71 грн., була отримана відповідачем, про що свідчить заява на видачу готівки № 652 від 03.09.2008 р. (а.с. 120).

Вказаний кредитний договір по даний час чинний та з боку банку недійним не визнавався.

Статтею 241 ЦК України також визначено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно Статуту відповідача в новій редакції, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" є правонаступником усіх прав та зобов"язань Акціонерного комерційного банку "Форум" (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу України.

Так, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При цьому також зазначає, що умови щодо надання кредиту в іноземній валюті не відповідають діючому законодавству.

Як зазначено вище, кредит АКБ "Форум" надавався позивачу в іноземній валюті, а саме в доларах США.

За положеннями статті 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 та Закон України "Про банки та банківську діяльність", на підставі яких діяв банк при укладенні кредитного договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент, а статтями 47, 49 даного закону визначено, що банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії.

Згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України; операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно до вищевказаної ст. 5 Декрету КМУ, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання дозволу НБУ на операції, пов"язані з іноземною валютою. Отже, надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечило вимогам чинного на той час законодавства України.

На час укладення спірного кредитного договору чинним законодавством не було установлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. За відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов"язані з іноземною валютою.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлювався також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275 (яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин), у п. 5.3 зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в зазначеному Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Згідно п. 2.3 вищевказаного Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями станом на час укладення з позивачем кредитного договору мали право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.

Судом встановлено, що на момент укладення спірного кредитного договору АКБ "Форум" мало банківську ліцензію Національного банку України № 62 від 03.12.2001 року та дозвіл на здійснення банківських операцій № 62-3 від 10.06.2005 року (а.с. 116-119).

У зв"язку з цим порушення діючого законодавства банком щодо видачі позивачу кредитних коштів в іноземній валюті не вбачається.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В судовому засіданні встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору позивач погодився з усіма його умовами, що підтверджується його підписом.

Відповідно ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До спірних правовідносин застосовується трьохрічний строк позовної давності, згідно вимог ч. 1 ст. 257 ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку, як зазначено вище, вимоги заявлені про визнання кредитного договору недійсним, який укладений 03.09.2008 р., при цьому позов поданий до суду 04.02.2013 р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тобто після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За викладених обставин, позов задовленню не підлягає, оскільки не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та позивачем пропущений встановлений законом строк позовної давності звернення до суду, про застосування якого було заявлено представником відповідача.

Керуючись ст. ст. 92, 192, 202, 203, 215, 237, 241, 244, 246, 256, 257, 261, 267, 524, 533, 627, 638, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про банки та банківську діяльність", ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2, про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя