Ухвала суду № 31807536, 12.06.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2443/13 Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів Бабак А.М.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 1993 року по 1997 рік її мати ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з її батьком ОСОБА_3 Починаючи з 11.01.1996 року з ОСОБА_3 на підставі рішення суду на її утримання стягувалися аліменти за виконавчим листом № 2-1608/97 від 09.04.1997 року. 15.05.2012 року вона досягла повноліття і виплату аліментів було припинено. В теперішній час вона повністю перебуває на утриманні матері і будь-яких інших джерел фінансової підтримки не має.

В цьому році вона вступила до Краківської Академії ім. Анджея Фрича Моджевського (м. Краків, Польша) на факультет «Міжнародні відносини» за денною формою навчання на контрактній основі. Вартість навчання становить 2000 злотих на рік. Навчання буде відбуватися з 01.10.2012 року до 30.09.2015 року. З урахуванням зазначених обставин, їй необхідні кошти на навчання, проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, тощо, а також були понесені певні витрати пов'язані з підготовкою до навчання в іншій країні.

Враховуючи те, що її батько має можливість надавати їй матеріальну допомогу, оскільки має постійну роботу та отримує стабільний дохід, просила стягнути з ОСОБА_3, на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку щомісяця до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.08.2012 року до закінчення навчання, до 30 вересня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2013 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2012 року залишена без задоволення.

Додатковим рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 лютого 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 214,60 грн.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і наданим доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано, що крім позивачки він має ще двох неповнолітніх дітей та він має обов'язок забезпечувати їх первинні потреби. У зв'язку з чим просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 частково та стягуючи аліменти з ОСОБА_3 на навчання доньки у розмірі ? частки всіх доходів, суд виходячи із закріпленого законодавством принципу, про обов'язок батьків утримувати своїх дітей, та з'ясувавши фактичні обставини справи, що мають істотне значення, дійшов висновку про те, що батько дитини має можливість надавати матеріальну допомогу доньці у зв'язку з її навчанням.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

Відповідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто, однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З матеріалів справи, вбачається, та встановлено судом, що відповідач є батьком ОСОБА_4, яка є повнолітньою, та навчається з 01 жовтня 2012 року до 30 вересня 2015 року у Краківській Академії ім. Анджея Фрича Моджевського на факультеті «Міжнародні відносини» за денною формою навчання на контрактній основі з оплатою навчання у сумі 6000 злотих на весь час навчання, які сплатила мати позивача, що підтверджено копією довідки № 167/2012 від 18.07.2012 р., довідкою № 49/SМ/12/13 від 21.11.2012р., копією договору № 39-КА від 07.12.2011р, про надання послуг, копією платіжного доручення в іноземній валюті№ 10082012/2 від 10.08.2012р. - оплата за навчання (за три роки), копією договору № Zр0021013 про вивчення курсу польської мови в рамках групових занять Лінгвістичного Клубу від 05.11.2011р.

ОСОБА_3 від другого шлюбу має неповнолітніх дітей -доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає з сім'єю у гуртожитку Одеського регіонального інституту державного управління при Президентові України та працює доцентом кафедри філософських та політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління при Президентові України, має стабільний заробіток.

Постановляючи рішення, суд врахував всі обставини, передбачені ст. 182 СК України для визначення розміру аліментів, зокрема стан, здоров'я та матеріальний стан як позивача так і відповідача, наявність стягнень у відповідача за іншими виконавчими документами, той факт, що він є працездатним, тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що він має можливість надавати матеріальну допомогу у зв'язку з навчанням доньки та правомірно стягнув 1/4 частину всіх видів його заробітку.

Довід апелянта про те, що при задоволенні позову суд не врахував, що в нього на утриманні знаходиться ще двоє неповнолітніх дітей та непрацездатна мати є безпідставні, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на спростування висновку суду про неможливість сплачувати аліменти на навчання доньки, апелянт не надав ні до суду першої інстанції при перегляді заочного рішення суду, ні до апеляційної інстанції, які б суд апеляційної інстанції міг би дослідити в порядку в порядку ч.2 ст. 303 ЦПК України, а в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: