Вирок № 31806167, 13.06.2013, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/10134/2012

Провадження № 1/307/218/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І

при секретарі Тиводар В.І.

з участю прокурора Рожков В.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого вироками Тячівського районного суду від 20.11.1995 р. за ст.ст. 17, 142 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, від 28.04.2000 р. за ст. 117 ч. 1, 142 ч. 2, 215 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі, від 23.03.2010 р. за ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 1 КК України на п'ять років позбавлення волі, в злочині передбаченому ст. 289 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2012 року, приблизно о 16.15 год., підсудний ОСОБА_3, біля будинку АДРЕСА_1, умисно, незаконно заволодів автомобілем марки «Geely MK 1.5 Comfort», н/з НОМЕР_6, який належить ОСОБА_2 при наступних обставинах. Критичного дня ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 знаходилися у будинку АДРЕСА_1 де відпочивали та вживали спиртні напої. Приблизно о 16.15 год., ОСОБА_3, скориставшись тим, що ОСОБА_2 залишила ключ від свого автомобіля на столі у одній із кімнат, без її згоди, взяв цей ключ, і сівши за кермо автомобіля запустив двигун та поїхав у напрямку с. Грушево, не дивлячись на те, що у момент початку руху автомобіля ОСОБА_2 вибігла з двору і криками намагалася припинити його - ОСОБА_3 - незаконні дії. Від'їхавши від місця стоянки автомобіля 200-250 м. ОСОБА_3 проігнорував вимогу працівника ДАІ про зупинку, і через 20-25 хвилин під'їхав до будинку № 195 по вул. Народна з другого боку, де залишив автомобіль.

У ході досудового слідства та на протязі судового розгляду справи підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнавав. Стверджував, що 01.10.2012 р. у будинку АДРЕСА_1 він, його брат, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відпочивали, і вони з ОСОБА_2 вживали спиртне. Коли горілка закінчилася потерпіла дала йому ключ від свого автомобіля щоб він поїхав купити горілку та продукти харчування. У момент передачі ключів у кімнаті будинку знаходилися тільки він та потерпіла. На подвір'ї він побачив ОСОБА_5, яка хотіла поїхати з ним, але її не пускала малолітня донька, яка тримала її за ногу. Проїхавши по вул. Народній приблизно 200 м. він побачив працівника ДАІ, який жезлом наказав йому зупинитися. Розуміючи, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, він не зупинився, і продовжуючи рух бічними вулицями, приблизно через 20-25 хвилин повернувся на вулицю Народну з іншого боку та залишив автомобіль біля будинку № 245.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. ОСОБА_3 визнав свою вину і пояснив, що дійсно взяв ключ від автомобіля ОСОБА_2 без її згоди, так як мав намір поїхати до своєї сестри у с. Грушево за горілкою та продуктами харчування. На досудовому слідстві та у попередніх судових засіданнях свою вину не визнавав, так як боявся відповідальності за вчинений злочин. У вчиненому розкаюється, просить суд не карати його суворо та застосувати відносно нього ст. 75 КК України.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Крім його визнання це стверджується наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 30.09.2012 року, вона разом зі своєю донькою ОСОБА_5 та двома неповнолітніми внуками приїхали на автомобілі марки «Джілі», н/з НОМЕР_6, який належить їй на правах приватної власності, до ОСОБА_8, який проживає у будинку АДРЕСА_1. 01.10.2012 року вони відпочивали і вживали спиртне. Разом з ними був і ОСОБА_3 Її автомобіль знаходився на узбіччі дороги, а ключ від нього вона залишила на столі, у салатниці, в одній з кімнат. Приблизно о 16.15 год., вийшовши з будинку вона побачила що ОСОБА_3 сідає за кермо її автомобіля. Вибігши на вулицю вона почала кричати, намагаючись зупинити його, але він не реагував на її крики і поїхав у напрямку с. Грушево. У цей час на подвір'ї знаходилася ОСОБА_5 та її малолітня донька. Після цього вона пішла у напрямку центру смт. Тересва з наміром повідомити дільничного інспектора про викрадення автомобіля. Коли вони з дільничним підходили до будинку АДРЕСА_1 то побачили автомобіль на вул. Народній, на протилежному боці. Дверцята були замкнутими, задній бампер був пошкоджений. Від того моменту як підсудний поїхав на її автомобілі та до моменту зустрічі з дільничним пройшло приблизно 30 хв. Претензій до підсудного не має, просить суд не карати його суворо.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що 01.10.2012 року вона знаходилася у будинку АДРЕСА_1 де разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 відпочивали та вживали спиртне. Після 16-ї години вона та ОСОБА_3 вирішили поїхати у с. Грушево, щоб купити горілку та продукти. Зайшовши у будинок вона взяла ключ від автомобіля, який знаходився на столі і передала його ОСОБА_3 Коли вона брала ключ ОСОБА_2 не бачила, і дозволу на користування автомобілем у неї не просила. Коли вона спробувала сісти у автомобіль разом з ОСОБА_3, її неповнолітня донька схопила її за ноги і не відпустила. Із будинку у цей час вийшла ОСОБА_2, і почала щось кричати до ОСОБА_3, однак той запустив двигун і поїхав у напрямку с. Грушево. Через 20-25 хвилин вона побачила, що ОСОБА_3 повернувся з другого боку і залишив автомобіль неподалік від будинку АДРЕСА_1. Потім прийшов дільничний інспектор.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні ствердив, що працює інспектором ДПС з обслуговування стаціонарного поста № 2 роти ДПС УДАІ УМВС України в Закарпатській області. 01.10.2012 він знаходився на чергуванні на вул. Народній в смт. Тересва з інспектором ОСОБА_9 Приблизно о 16-15 год., десь за 300 м. від місця чергування, на вулиці Народній побачив як із подвір'я на вулицю з криком вибігла незнайома йому жінка, і в цей час від того подвір'я від'їхав автомобіль марки «Чері», або «Гелі». Різко виїхавши на проїзну частину дороги той автомобіль створив аварійну ситуацію для іншого автомобіля і тому він жезлом наказав водію зупинитися. Однак той не відреагував та поїхавши далі звернув уліво на бічну дорогу. Вони з напарником поїхали за тим автомобілем, але не наздогнали його та повернулися до місця чергування. Приблизно через тридцять хвилин черговий Тячівського РВ повідомив їм про викрадення того самого автомобіля, який вони переслідували. Ще через п'ять хвилин до них під'їхав дільничний Микулянич, який сказав їм, що розшукуваний автомобіль знаходиться неподалік, на вул. Народній. Прибувши на місце вони виявили автомобіль марки «Geely MK 1.5 Comfort», н/з НОМЕР_6, дверцята на якому були зачинені, задній бампер пошкоджений та на правій частині автомобіля мали місце подряпини.

Свідок ОСОБА_9, дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_6, окрім того, що він не бачив жінку яка кричала коли автомобіль починав рух, так як знаходився на іншому боці вулиці.

Протоколом заяви від 01.10.2012 р., зареєстрованої в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, стверджено, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який 01.10.2012 року, близько 16.30 год., викрав її автомобіль марки «Джілі МК», н/з НОМЕР_6, який на момент викрадення знаходився біля будинку АДРЕСА_1 (а.с. 2).

З протоколу огляду місця події від 01.10.2012 року вбачається, що місцем огляду являється ділянка автомобільної дороги по вул. Народна в смт. Тересва, напроти будинку № 245. Ширина проїзної частини дороги 8.6 м., посередині якої знаходиться роздільна лінія білого кольору. З лівої сторони дороги знаходиться узбіччя шириною 2.2 м., з правої частини - також узбіччя шириною 2.4 м. За правим узбіччям знаходиться дворогосподарство АДРЕСА_1 (а.с. 3, 4).

Протоколом огляду місця події та фототаблиці до нього від 01.10.2012 р. стверджується, що предметом огляду являється автомобіль марки Geely, н/з НОМЕР_6. На час огляду автомобіля виявлено, що задній бампер пошкоджено. На правому передньому та правому задньому крилах знаходяться повздовжні, паралельні землі подряпини. При обробці магнітним порошком «Малахіт» лівих передніх дверцят вилучено п'ять слідів пальців рук (а.с. 5-8).

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 03.04.2012 року стверджено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Geely MK 1.5 Comfort», н/з НОМЕР_6 (а.с. 47).

Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 09.10.2012 р. стверджено, що ринкова вартість автомобіля Geely МК 1.5 Confort, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 станом на 01.10.2012 року складає 57063.63 грв. Вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 1098.29 грв. (а.с. 104-108).

Висновком експерта № 106 від 11.10.2012 р. стверджується, що сліди пальців рук (руки), відкопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №№ 2, 3, 4, 5 розміром 14 х 17 мм., для ідентифікації особи придатні. Сліди відкопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №№ 4, 5 розміром 14 х 17 мм., залишені вказівним, середнім пальцем та мізинцем правої руки ОСОБА_3 (а.с. 111-119).

За таких обставин, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 дійсно умисно, незаконно заволодів транспортним засобом, що належить ОСОБА_2

Визнавальні показання ОСОБА_3 дані ним у судовому засіданні після відновлення судом судового слідства повністю підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка від самого початку розслідування давала чіткі і послідовні показання про обставини вчинення злочину підсудним, показаннями свідка ОСОБА_6, який ствердив, що бачив як до початку руху автомобіля з двору вибігла жінка і голосно кричала, а його вимогу про зупинку водій цього автомобіля проігнорував, показаннями свідка ОСОБА_5, яка також показала, що до того як ОСОБА_3 на автомобілі потерпілої від'їхав від будинку ОСОБА_2 підбігаючи до автомобіля голосно кричала і просила підсудного не від'їжджати.

Показанням свідка ОСОБА_5 в тій частині, що вона сама взяла ключ від автомобіля своєї матері і передала його Юришинцю суд дає критичну оцінку, так як їх не підтвердила ні ОСОБА_2 ні сам ОСОБА_3, який заперечував проти них іще до того як визнав свою вину.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Враховуючи вказані рекомендації, а також те, що об'єктивна сторона незаконного заволодіння транспортним засобом полягає тільки в умисних діях, які проявляються в отриманні можливості керувати транспортним засобом, без дійсного волевиявлення власника транспортного засобу, а винний не має права на такий, суд вважає, що підсудний довів свій злочинний умисел до кінця та протиправно вилучив транспортний засіб від ОСОБА_2.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України по кваліфікуючій ознаці - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Пунктом 1 примітки до ст. 289 КК України передбачено, що під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

За кваліфікуючою ознакою повторність суд кваліфікує дії ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що він має непогашені судимості за вчинення злочинів проти власності.

Обираючи підсудному покарання суд враховує обставину, яка його обтяжує - допустив рецидив злочинів (має три непогашені судимості); а також обставини, які пом'якшують покарання: вину свою визнав і розкаявся у вчиненому.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, за наявності рецидиву злочину.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого ним злочину, його поведінку після вчинення злочину та те, що він вчинив новий злочини у той час, коли мав три непогашені судимості, суд вважає, що підстави для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України відсутні і йому слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Судові витрати за проведення експертизи у сумі 235.2 грв. слід стягнути з підсудного.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 01.10.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області двісті тридцять п'ять гривень 20 коп.

Речовий доказ - автомобіль марки «Geely MK 1.5 Comfort», н/з НОМЕР_6 - залишити у ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: Гримут В.І.