Постанова № 31805692, 05.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р.

справа № 2а-161/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Цьока І. І.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Канон»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року

у справі № 2а-161/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Канон»

до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Канон» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001082310/0 від 05.06.2009 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 350835 грн., в т.ч. основний платіж - 242929 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107906 грн., № 0001092310/0 від 05.06.2009 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13704 грн., в т.ч. основний платіж - 9136 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4568 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про порушення податкового законодавства, є безпідставними. Завищення валових витрат та безпідставність податкового кредиту мотивується відповідачем перевіркою ланцюга поставки товару, який ТОВ "Канон" придбавало у контрагента - ТОВ "Радфот", яке в свою чергу мало взаємовідносини з третіми юридичними особами, які мають "ознаки фіктивності", не звітують в податкові органи, не знаходяться за юридичними адресами, відповідач безпідставно зазначає, що угоди, укладені між ними, не мали на меті настання реальних наслідків, та є не чинними відповідно п. п. 1,2 ст.215, п. п. 1, 5 ст.203 ЦК України. За твердженням позивача валові витрати та податковий кредит формувалися на підставі належним чином оформлених документів, податкових накладних, отриманих від ТОВ "Радфот".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2010 у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з встановлених ним обставин, за яких товар фактично не було придбано, прибуткові та видаткові накладні є недійсними в силу закону, у зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання нафтопродуктів. З'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості відповідачем зроблено вірний висновок, що операції із придбання ТОВ "Канон" нафтопродуктів мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався.

Позивач, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що з боку контролюючого органу не надано ніяких доказів щодо відсутності поставки товару від ТОВ "Радфот" до ТОВ "Канон", одночасно факт отримання позивачем товару від ТОВ "Радфот" підтверджується документами, наданими позивачем до суду, які залишені судом першої інстанції без дослідження.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001082310/0 від 05.06.2009 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 350835 грн., в т.ч. основний платіж - 242929 грн., штрафні (фінансові) санкції - 107906 грн., № 0001092310/0 від 05.06.2009 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13704 грн., в т.ч. основний платіж - 9136 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4568 грн.

Підставою для їх прийняття стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Канон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 та вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 (акт перевірки від 21.05.2009 № 096/23-108/23286944).

Перевіркою встановлено, що підприємством порушено вимоги п.п.7.2.3, п. п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 рік на суму 11167 грн., в т.ч. за січень 2008 на суму 7782 грн., за липень 2008 на суму 1354 грн.;

п.4.1 ст.4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 242929 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 на суму 167028 грн., за 2 квартал 2008 на суму 16214 грн., за 3 квартал 2008 на суму 59687 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступні обставини.

В період, що перевірявся, основним постачальником продукції ТОВ "Канон" є ТОВ "Радфот" в межах укладеного між вказаними особами договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 3-р від 01.12.2007 (т.3 а.с.133).

Відповідно до умов вказаного договору позивачем придбано товар – нафтопродукти за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на загальну суму 1240376,57 грн., в тому числі ПДВ 206729,36 грн.

Факт поставки нафтопродуктів підтверджений прибутковими накладними, податковими накладними.

Отримані нафтопродукти в установленому порядку оприбутковані позивачем, використані ним у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації третім особам, що підтверджено накладними, довіреностями, транспортними документами.

Вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей позивачем віднесено до складу валових витрат, сума податку на додану вартість у складі ціни нафтопродуктів - до податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів.

Висновки податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту обґрунтовані тим, що укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 3-р від 01.12.2007 не спричиняє реального настання правових наслідків, є нікчемним. При цьому податковий орган виходив з наявної у нього інформації щодо взаємовідносин постачальника позивача ТОВ "Радфот" з його контрагентами по ланцюгам постачання від ТОВ "Уютбудпостач", ТОВ "ЗВМ Компані", ПП "Рідан".

Встановлено, що підприємство ТОВ "Уютбудпостач" створено з метою створення умов для ухилення від сплати податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. ТОВ «ЗВМ Компані» декларує нульові показники вартості основних засобів протягом 2008 року, протягом квітня-травня 2008р. платник податків декларує суми податкових зобов'язань з ПДВ на рівні податкового кредиту та має нульовий показник суми податку на додану вартість до сплати в бюджет. У ПП "Ридан" за даними фінансової звітності платника податків доход за 2007 рік становить нульовий показник, податки до бюджету не сплачені.

Крім того, встановлено, що підприємства ТОВ "Уютбудпостач", ТОВ "ЗВМ Компані", ПП "Рідан" в свою чергу мали взаємовідносини з фіктивними підприємствами ТОВ "Строй. Торг", ТОВ "Ньюсістемметал", які в перевіряємому періоді податок на додану вартість не сплачували.

Як зазначено податковим органом, угоди, укладені ТОВ "Радфот" з його постачальниками ТОВ "Уютбудпостач", ТОВ "ЗВМ Компані", ПП "Рідан", визнано нікчемними, здійснені між суб'єктами господарювання операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди.

Виходячи з наведеного відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Радфот" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди ТОВ "Канон", використовуючи при цьому контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема, у випадках, коли такі операції здійснюються серез посередників.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції рпо правильність таких висновків податкового органу.

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його безпосереднім контрагентом ТОВ "Радфот", відображення позивачем операцій з поставки нафтопродуктів у відповідних періодах, сторонами не спростовуються, підтверджені наявними в матеріалах справи документи.

Висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є помилковими, відомості про контрагентів постачальників позивача, та їх контрагентів не впливають і не спростовують факт здійснення господарських операцій між позивачем і його постачальниками, переліченими вище.

Факт отримання позивачем нафтопродуктів від ТОВ "Радфот" в межах укладеного договору купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідачем не заперечується, підтверджений відповідними первинними документами, виходячи із змісту яких вони мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ "Радфот" дотримані. Також господарські зобов’язання з поставки молока не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Дії позивача та його контрагента ТОВ "Радфот", вчинені на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду. Отримані позивачем від ТОВ "Радфот" нафтопродукти належним чином відображено в бухгалтерському обліку підприємства, оприбутковано, використано в межах власної господарської діяльності.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ТОВ "Радфот, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Укладений позивачем договір № 3-р від 01.12.2007 не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідачем не врахована норма ст.234 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо укладення вказаного договорів купівлі-продажу без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором, або нікчемного договору відповідачем не зазначені, суду не подані.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що фактичні дії позивача під час укладення договору купівлі-продажу, його виконання та відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку не свідчать про протиправність дій позивача, наявність у нього мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, була спрямована на порушення публічного порядку.

Виявлені відповідачем обставини щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від податкових органів. При цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства безпосереднім контрагентом позивача або його контрагентами та був обов’язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Крім того, наведені відповідачем обставини щодо контрагентів по ланцюгу постачання, зокрема, ТОВ "Уютбудпостач", ТОВ "ЗВМ Компані", ПП "Рідан", не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит та формування валових витрат з операцій отримання нафтопродуктів від ТОВ "Радфот".

В будь-якому випадку порушення контрагентами, у тому числі за ланцюгом постачання, податкового законодавства за загальним правилом не може призводити до недійсності всіх угод до кінцевого отримувача товару, оскільки відносини між попереднім постачальником у ланцюгу поставок не позбавляють правового значення належним чином оформлених первинних документів та не впливають на реальність господарських операцій, вчинених між кінцевим отримувачем товарів та його безпосереднім контрагентом.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб’єкт господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлений, перебував на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пункт 5 затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 Порядку заповнення податкової накладної визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача ТОВ "Радфот" в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаною вище особою у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про правомірність видачі податкових накладних.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного у ТОВ "Радфот" товару (нафтопродуктів) та формування податкового кредиту з вказаної операції.

Податкове законодавство, діюче на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем як отримувачем товару виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення вартості товару до валових витрат, сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Неправильне застосування судом першої інстанції вимог матеріального права призвело до неправильного вирішення спору, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КАНОН» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року – скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0001082310/0 від 05.06.2009, № 0001092310/0 від 05.06.2009.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська