Ухвала суду № 31805600, 15.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.справа № 2а-0870/5675/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Дорошева Н.Н. дов від 03.01.2013

Білюшов В.М. дов від 03.01.2013

відповідача-1: - Сахно О.О. дов від 12.06.2012

відповідача-2: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року

у справі № 2а-0870/5675/11

за позовом приватного підприємства «Інвест Ресурсбуд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області

про стягнення бюджетної заборгованості,-

встановила:

Приватне підприємство «Інвест Ресурсбуд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 837994,00 грн. згідно податкових декларацій за вересень 2009 року, жовтень 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на відшкодування заявленої суми бюджетного відшкодування, що підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011. В порушення прийнятих судових рішень відповідач-1 не надав відповідного висновку відповідачу-2 щодо бюджетного відшкодування, а отже його бездіяльність є протиправною.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 позовні вимоги задоволено. Стягнено з державного бюджету України на користь приватного підприємства «Інвест Ресурсбуд» суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 837994, грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу (а.с.136), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поданим відповідачем-1 доказам. Відповідачем-1 оскаржено постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-213/10/0870 в касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2011 зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-213/10/0870 до закінчення касаційного провадження у справі. Крім того, судом першої інстанції порушено норми пп.7.7.4 - пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки цей Закон є спеціальним законом, що визначає порядок та механізм здійснення відшкодування податку на додану вартість, і він не передбачає права платника податку на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, в поданих суду письмових запереченнях просять залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином. Від відповідача-2 надійшло письмове клопотання про заміну відповідача-2 правонаступником - управлінням Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

За результатами розгляду клопотання та доданих до нього доказів, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво в порядку ст.55 КАС України, замінити відповідача-2 Головне управління Державного казначейства України в Запорізької області його правонаступником - управлінням Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем до ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя подавані податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2009 року разом з додатками, відповідно до яких позивачем задекларовані суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку за періоди: вересень 2009 року - в розмірі 30790 грн.; жовтень 2009 року - в розмірі 807204 грн.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вказаного порядку сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 пп.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.6 ст.7 Закону).

За правилами пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за вересень, жовтень 2009 року, за результатами якої складений акт №155/23-2/35536459 від 18.12.2009.

В ході перевірки встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у неправомірному завищенні сум бюджетного відшкодування у вересні 2009 року в розмірі 30790 грн., та жовтні 2009 року в розмірі 765989 грн., у зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0000132302/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 796779 грн. та від 30.12.2009 №0000142302/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42032 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 21016 грн.

Означені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в судовому порядку, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-213/10/0870 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0000132302/0 та №0000142302/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 залишена без змін.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на момент вирішення спору судом першої інстанції та розгляду апеляційної скарги відповідача-1 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2010 у справі № 2а-213/10/0870 є такою, що набрала законної сили.

Судовими рішеннями встановлено відсутність порушень з боку підприємства вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з встановлених судами в межах справи № 2а-213/10/0870 обставин, а також того факту, що суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2009 року, підтверджені належним чином складеними первинними документами та податковими накладними від постачальників товарів, висновок відповідача щодо завищення позивачем податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень, жовтень 2009 року, у зв'язку з включенням до податкового кредиту сум податку на додану вартість за виписаними податковими накладними у минулих податкових періодах, є неправомірним.

Судом встановлено, що позивач, отримавши відповідні податкові накладні в серпні-вересні 2009 року, правомірно включив суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту в звітному періоді, який припадає на їх отримання.

Факт сплати позивачем податку на додану вартість в складі вартості товару (послуг) в загальному розмірі 837994,00 грн., як зазначено в Розрахунках суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації за вересень 2009 року, до податкової декларації за жовтень 2009 року), підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем-1 не спростований.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, підприємством дотримані всі умови для отримання бюджетного відшкодування в заявленій ним сумі: за вересень 2009 року - в розмірі 30790 грн.; за жовтень 2009 року - в розмірі 807204 грн. Матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу вказаної суми бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2009 року та подання ним всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені чинним законодавством України, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку щодо наявності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 837994,00 грн.

На час розгляду справи податок на додану вартість в загальній сумі 837994,00 грн. позивачеві не відшкодований.

Обставини невиконання обов'язків, встановлених пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем-1 не визначені із матеріалів справи не вбачаються. Відповідачем-1 не наведено та не подано жодних доводів, які б свідчили про наявність підстав, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стосовно доводів відповідача-1, що законодавство України не передбачає права платника податку на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення коштів з бюджету, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.

Податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку, як передбачено приписами пп.пп.7.7.1- 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.200 Податкового кодексу України.

Визначена пп.7.7.5, пп.7.7.6 п.7.7. ст. 7 наведеного Закону, п.200.12, п.200.13 ст.200 ПК України процедура бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку встановлює порядок взаємодії державних органів (органу державного казначейства та податкового органу).

Виходячи з наведених правових норм, у разі підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку, порушуються права платника податку на гарантоване Законом одержання відповідної суми податку на додану вартість з бюджету. Відповідно, платник податку вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (відшкодування заборгованості) з державного бюджету.

І в даному випадку порушене право платника податку підлягає захисту саме шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 2а-0870/5675/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко