Постанова № 31804616, 11.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. справа №820/4047/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участі сторін:

представника позивача - Золотухіної О.А.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Малинівка" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Малинівка", в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Малинівка" адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 19711,11 грн. та пені в розмірі 11,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-XII), для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту відповідача за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 45 осіб; середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 1 особа; кількість інвалідів, які мали бути працевлаштовані відповідачем з урахуванням вимог ст. 19 Закону № 875-XII - 2 особи.

З посиланням на ст. 20 Закону №875-XII позивач зазначає про те, що у зв'язку з невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів та не сплатою останнім у термін до 15.04.2013 р. адміністративно - господарських санкцій у сумі 19711,11 грн. (Розрахунок суми санкцій додається до позову), просить суд стягнути вказану суму та суму пені у примусовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що підприємство виконало усі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів. Просив залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави суду дійти до висновку, про те, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, покладено обов'язок : по - перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по - друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по - третє, : якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до Звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ за 2012 рік, копію якого надано позивачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 45 осіб; середньооблікова чисельність інвалідів штатних працівників на підприємстві становить - 1 особа при нормативі для працевлаштування інвалідів - 2 особи.

Таким чином, у 2012 році у відповідача було одне вакантне робоче місце для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону № 875-XII.

Проаналізувавши положення вищевказаного Закону, суд дійшов висновку про те, що на підприємстві лежить обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до листа Чугуївського міськрайонного центру зайнятості за №888 від 26.04.2011 року КП, наданого на запит Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Комунальне підприємство "Малинівка" (код 37943554) протягом 2012 року не надавало інформації про наявність вільних робочих місць для інвалідів за формою 3-ПН.

Отже, відповідачем протягом 2012 року не було належним чином виконано обов'язок щодо своєчасного та повного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві для працевлаштування інвалідів. Тобто, позивачем не виконано вимоги діючого законодавства та не здійснено усіх необхідних заходів для працевлаштування інваліда.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачем, який своєчасно не повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів у 2012 році, не виконано вимоги ст.ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що на Комунальному підприємстві "Малинівка" на підставі трудових договорів №2 від 16.07.2012 р., №3 від 17.08.2012 р., №4 від 21.09.2012 р., №5 від 30.10.2012 р., №6 від 10.12.2012 р. працював ОСОБА_2, який має другу групу інвалідності, оскільки ОСОБА_2 до штату підприємства зарахований не був, а виконував певні види робіт на підставі договорів, які по своїй суті є договорами підряду і були укладені на певний термін.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Малинівка" про стягнення заборгованості є документально та нормативно обґрунтованим, і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунальне підприємство "Малинівка" про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Малинівка" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Соїча, 5 код ЄДРПОУ 37943554, МФО 351005, р/р 26003361056700 у АКІБ "УкрСиббанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі, м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 19711.11 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот одинадцять гривень одинадцять копійок) та пені у розмірі 11.82 грн. (одинадцять гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 червня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.