2/463/215/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2013 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Жовнір Г. Б. ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
з участю :
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідачів ОСОБА_3
у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», третя особа ОСОБА_6 про припинення правовідносин поруки і зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Надра» та приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_5 про припинення кредитного договору. , суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 243647,74 долари США, що еквівалентно 1946745,46 грн. яка виникла в звязку з невиконанням договору кредитної лінії № 127/МБ-48 від 04.12.2007 р. Відповідач ОСОБА_5 звернулась в суд із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Надра» про припинення правовідносин поруки за договором від 04.12.2007 р. Відповідач ОСОБА_8 О. також подала зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ «Надра» та приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_5 про розірвання договору кредитної лінії № 127/МБ-48 від 04.12.2007 р., визнання припиненими договорів іпотеки від 04.12.2007 р. та від 28.03.2008 р. та зобовязання нотаріуса до вчинення дій.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявленні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві. Пояснила, що 04.12.2007р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5(ОСОБА_6) К-В.О. було укладено договір кредитної лінії №127/МБ-48, відповідно до якого відповідачу надавались кредитні кошти двома траншами, а саме 04.12.2007 р. в розмірі 150 000 дол. зі сплатою 14,4 % річних та 28.03.2008 р. 50 000 США. під 14,9 відсотків річних з остаточним строком повернення до 04.12.2014р. З метою забезпечення виконання зобовязання позичальника по кредитному договору, між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено договір поруки від 04.12.2007 р., відповідно до якого поручитель взяв на себе обовязок відповідати за зобовязання ОСОБА_5(ОСОБА_6) К-В.О., що випливають із договору кредитної лінії №127/МБ-48, укладеного 04.12.2007р.
Однак, всупереч умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_8 О. кредитні зобовязання належними чином не виконує в звязку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 243647, 74 долари США. Враховуючи наведене просить вказані кошти стягнути солідарно з позичальника та поручителя в гривневому еквіваленті. Щодо вимог за зустрічними позовами, представник позивача такі заперечила, вважає їх безпідставними. При цьому підтвердила, що дійсно відсоткова ставка за кредитним договором змінювалась, без згоди поручителя, жодного документального підтвердження про повідомлення поручителя про зміну умов договору кредитної лінії представити суду не може.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Повідомив, що дійсно 04.12.2007р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_8(ОСОБА_6) К-В.О. було укладено договір кредитної лінії №127/МБ-48, відповідно до якого відповідачу надавались кредитні кошти двома траншами, а саме 04.12.2007 р. в розмірі 150 000 дол. зі сплатою 14,4 % річних та 28.03.2008 р. 50 000 США. під 14,9 відсотків річних з остаточним строком повернення до 04.12.2014р. Зазначив, що спору, щодо суми кредиту та розміру заборгованості по тілу кредиту та нарахованому штрафу немає. Позовні вимоги заперечує в частині нарахованої позивачем суми заборгованості по відсотках та в частині стягнення пені за період, що перевищує річний строк позовної давності. Звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені. Вимоги за зустрічними позовами представник відповідачів підтримав в повному обємі. Пояснив, що підставою для припинення договору поруки між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 від 04.12.2007 р. є зміна зобовязання без згоди поручителя. А саме в звязку з тим, що 28 березня 2008 р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5(ОСОБА_6) К-В.О. було укладено додаткову угоду № 3, якою без згоди поручителя змінено відсоткову ставку з 14,4% на 14,9% та передбачено додаткову комісію за видачу коштів в розмірі 2%, у відповідності до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України, зобовязання за договором поруки слід припинити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_5 (ОСОБА_6) К-В.О. підтримав з підстав наведених в зустрічній позовній заяві. Вважає, що підставою для розірвання договору кредитної лінії № 127/МБ-48 від 04.12.2007 р. та визнання припиненим договору іпотеки від 04.12.2007 р. та від 28.03.2007 р. являється той факт, що під час укладення вказаних договорів відповідач не могла передбачити значний ріст в майбутньому офіційного курсу долара США з 5, 05 грн. до 8,10 грн. за 1 долар США. Оскільки дана обставина змінює обсяг зобовязань просить вимоги за зустрічним позовом задоволити на підставі ст. 652 ЦК України.
Відповідач за зустрічним позовом - приватний нотаріус ОСОБА_7, в судове засідання не зявився з невідомих суду причин про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом слід задоволити частково, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволити повністю, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 О. відмовити з наступних підстав.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обовязків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір кредитної лінії та додаткові угоди до нього породили певні права та зобовязання сторін.
Стаття 526 ЦК України регламентує, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима, боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених
договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Судом встановлено, що 04.12.2007р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_8(ОСОБА_6) К-В.О. було укладено договір кредитної лінії №127/МБ-48 (а.с. 6). Відповідно до вказаного договру відповідачу надавались кредитні кошти двома траншами, а саме 04.12.2007 р. в розмірі 150 000 дол. зі сплатою 14,4 % річних та 28.03.2008 р. 50 000 США. Факт отримання вказаних коштів в судовому засіданні не оспорювався в звязку з чим не підлягає доказуванню.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості (а.с. 16), правильність яких була підтверджена в судовому засіданні шляхом проведення повторного перерахунку з врахуванням пояснень та розрахунків наданих представником відповідача, загальна заборгованість по договору кредитної лінії №127/МБ-48 від 04.12.2007 р. станом на 11.05.2012 р. становить 243647,74 грн. Згідно даних розрахунків пеню було нараховано за період з 2008 р., а саме з моменту отримання коштів по 08.05.2012 р.
Враховуючи заяву відповідача ОСОБА_8 (ОСОБА_6) К-В.О. від 05.06.2013 р. про застосування строку позовної давності та керуючись вимогами п.1 ч. 2 ст. 258 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені слід задоволити частково в межах строку позовної давності тривалістю один рік. Суд приймає до уваги визначений представником позивача розмір пені, нарахованої в межах строку позовної давності (а.с. 88) в сумі 12545,25 доларів США, оскільки представник позивача проти такого розміру не заперечив, альтернативних розрахунків суду не представив.
Таким чином стягненню підлягає заборгованість по договору кредитної лінії №127/МБ-48 від 04.12.2007 р. в сумі 222593,79 доларів США, що згідно довідки з офіційного сайту НБУ(а.с. 89) еквівалентно 1778524, 38 грн.
В частині зустрічного позову ОСОБА_5 суд дійшов висновку, що такий підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 28 березня 2008 р. між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5(ОСОБА_6) К-В.О. було укладено додаткову угоду № 3, якою без згоди поручителя ОСОБА_5 змінено відсоткову ставку з 14,4% на 14,9% та передбачено додаткову комісію за видачу коштів в розмірі 2%. Факт зміни кредитного зобовязання, які привели до збільшення обсягу відповідальності боржника, без згоди поручителя, в судовому засіданні визнала представник позивача, жодних доказів протилежного судом не встановлено. В звязку з чим у відповідності до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України, зобовязання за договором поруки укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 від 04.12.2007 р слід припинити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 О. слід відмовити оскільки правові підстави, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, на наявність яких зсилається відповідач, фактично відсутні.
Положення ст. 652 ЦК України пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 цього Кодексу, при істотній зміні обставин. Відповідач ОСОБА_8 (Куідонова) К-В.О., яка будучи заінтересованою в укладанні кредитного договору, не надала достатніх доказів про те, що у зв'язку із зміною курсу валюти виконання кредитного договору сторонами призвело до порушення її майнових інтересів і позбавлення її того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що зміна курсу валюти, в якій було отримано кредити, не являється істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Оскільки з суті самого договору кредиту в іноземній валюті, зменшеній відсотковій ставці в порівнянні із кредитами у національній валюті, випливає ймовірність інфляційних змін в сторону збільшення вартості іноземної валюти, і такі ризики повинні враховуватись сторонами при укладенні договору.
Крім цього відповідно до розяснень викладених в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
З огляду на вказане в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 О. слід відмовити в звязку з безпідставністю вимог.
Згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с. 33) прізвище відповідачки ОСОБА_8 О. змінено на ОСОБА_9 О.
Таким чином беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що в звязку з припиненням договору поруки, заборгованість в розмірі 222593,79 доларів США, що еквівалентно 1778524, 38 грн. підлягає стягненню виключно з ОСОБА_8 О.
При цьому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_9 О. на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 218,228 294 ЦПК України ст..ст. 11, 15, 16, 526, 530, 559, 652 ЦК України суд-
ВИРІШИВ:
Первісний позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ПАТ КБ «Надра» 222593,79 доларів США, що еквівалентно 1778524, 38 грн., заборгованості по договору кредитної лінії № 127/МБ-48 від 04.12.2007 р., а також 3219,00 грн. понесених судових витрат.
В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити.
Зусрічний позов ОСОБА_5 задоволити.
Визнати припиненим правовідносини поруки між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Надра» за договором поруки від 04 грудня 2007 р., дію вказаного договору припинити.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Надра» та приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_5 про розірвання договору кредитної лінії № 127/МБ-48 від 04.12.2007 р., визнання припиненими договорів іпотеки від 04.12.2007 р. та від 28.03.2008 р. та зобовязання нотаріуса до вчинення дій.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ч.1 ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя: Жовнір Г. Б. ,
Судове рішення № 31804088, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 05.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1312/3291/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: