Постанова № 31803159, 11.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ 903/107/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мітюненко С.О. - дов. б/н від 10.06.2013р.;

від відповідача-1: Кучма О.Л. - дов. б/н від 06.06.2013р.;

від відповідача-2: Шестопал В.В. - дов. б/н від 01.03.2013р;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»,

на рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року,

у справі № 903/107/13-г (суддя Пінчук В.І.),

за позовом приватної фірми «Нессе-Україна», Волинська обл., Луцький р-н, с. Маяки,

до 1. відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі волинської обласної дирекції , м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро», Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів,

про стягнення 156 387,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ПФ «Нессе-Україна» звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою до НАСК «Оранта» та ТОВ «Броди Агро» про стягнення 156 387,69 грн. (т. І, а.с. 2-6).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25 лютого 2013 року справу № 903/107/13-г передано за підсудністю до господарського суду міста Києва (т. І, а.с. 94-95).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року по справі № 903/107/13-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 50 000 грн. - страхового відшкодування, стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 103 802,27 грн. - збитків (т. ІІ, а.с. 42-44).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року у справі № 903/107/13-г в частині задоволення позовних вимог до ТОВ «Броди Агро» та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставини, що мають значення для справи, оскільки судом не взято до уваги, що підчас проведення автотоварознавчого дослідження представник відповідача-2 не був присутній та не повідомлявся про його проведення, а також безпідставно включено в суму збитків вартість відновлювального ремонту, який проводився перед настанням ДТП, тому вказане дослідження не може бути враховане судом, як доказ розміру завданих збитків.

Автоматизованою системою документообігу апеляційну скаргу ТОВ «Броди Агро» по справі № 903/107/13-г передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 30 травня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 903/107/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 11 червня 2013 року.

В судовому засіданні 11 червня 2013 року представник ТОВ «Броди Агро» надала суду свої пояснення, в яких підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року по справі № 903/107/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення коштів з відповідача-2.

Представник НАСК «Оранта» в судовому засіданні 11 червня 2013 року питання про вирішення апеляційної скарги поклав на розсуд суду.

Представник ПФ «Нессе-Україна» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року у справі № 903/107/13-г - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

19 липня 2012 року поблизу м. Кременець Тернопільської області на 262+500 км. автодорозі М-19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече» трапилась ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «МАЗ -551608-236», д.н.з. ВС5769СІ, з причепом «МАЗ 8561-02010», д.н.з. ВС 6615 ХТ, що належить ТОВ «Броди Агро», під керуванням водія Гаврилюка А.П. та автомобіля «IVECO Daily 59E12», д.н.з. АС 7682 АХ, що належить ПФ «Нессе-Україна», під керуванням водія Романюка М.Х.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2012 року Гаврилюка А.П., водія транспортного засобу «МАЗ», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтями 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. І, а.с. 20).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «МАЗ» за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним зазначеного транспортного засобу згідно із полісом №АВ/5721192 застрахована позивачем (т. І, а.с. 17).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаного полісу, становить 50 000 грн.

Відповідно до висновку № 14710 експертного автотоварознавчого дослідження від 26 листопада 2012 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «IVECO Daily 59E12», 1999 р.в., д.н.з. АС 7682 АХ становить 153 802,70 грн. (т. І, а.с. 21-26).

24 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 321 про виплату страхового відшкодування (т. І, а.с. 45).

В матеріалах справи відсутня відповідь на вищевказаний лист або докази сплати страхового відшкодування, що і стало підставою звернення до суду. Також позивач заявив вимоги до ТОВ «Броди Агро» (власник автомобіля «МАЗ»), мотивуючи свої вимоги тим, що ліміт відповідальності за полісом №АВ/5721192 не перекриває суму завданих збитків та просить стягнути з відповідача -1 суму 52 584,99 грн. (з урахування прострочення виплати та витрат на авто товарознавче дослідження) та 103 802,27 грн. з відповідача-2, сума яка не покрита страховим полісом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки розмір завданих збитків позивачу, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження становить 153 802,70 грн., а ліміт відповідальності згідно страхового полісу 50 000 грн., то сума, яка підлягає стягнення з страхової компанії (відповідача-1) становить 50 000 грн. Сума, яка не покрита страховою виплатою, в розмірі 103 802,70 грн. (153 802,70 - 50 000), підлягає стягненню з особи, яка завдала шкоду (відповідача-2).

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що водій автомобіля «МАЗ -551608-236» Гаврилюк А.П., на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення страхового відшкодування 50 000 грн. з відповідача-1 та завданих збитків, які не покриті страховою виплатою в сумі 103 802,70 грн. з відповідача-2 є законною та обґрунтованою.

Також, колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача - 1 пені в розмірі 1624,99 грн. та 960,00 грн. вартість автотоварознавчого дослідження такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач в судді першої інстанції не надав обґрунтованого розрахунку пені. А щодо оплати вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 960,00 грн., колегія суддів зазначає, що відповідач - 1 повинен виплатити позивачу розмір відшкодування, що не перевищує ліміту відповідальності, тобто 50 000 грн., а сума, яка перевищує ліміту відповідальності може бути стягнута з особи, яка завдала збитки, проте позивач до такої особи вимог не заявляв.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підчас проведення автотоварознавчого дослідження його представник не був присутній та не повідомлявся про його проведення.

Вказані доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Тобто, закон не встановлює обов'язкового виклику сторін для проведення експертизи.

Що ж до доводів, щодо безпідставно включення в суму збитків вартість відновлювального ремонту, який проводився перед настанням ДТП, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7.32 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, підставою для збільшення (зменшення) вартості КТЗ унаслідок зміни його технічного стану є відповідне документальне підтвердження факту його відновлювального ремонту, заміни складників або інструментальне дослідження фахівцем, яке проводиться з метою встановлення факту відновлювальних втручань (ремонту).

В матеріалах справи наявні відомості про проведення позивачем відновлювальних робіт на загальну суму 73 530 грн., а саме накладні № 19 від 06 червня 2012 року та № 29 від 10 липня 2012 року (т. І, а.с. 31-32). Тому, колегія суддів прийшла до висновку, що збільшення вартості КТЗ, відповідно до п. 7.32 вищевказаної Методики, є обгрунтованим і законним.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року по справі № 903/107/13-г підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Броди Агро» на рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року по справі № 903/107/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25 квітня 2013 року по справі № 903/107/13-г залишити без змін.

3. Справу № 903/107/13-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.