Рішення № 31803061, 11.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/6854/13 11.06.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро», м. Монастирище

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова аграрна компанія», м. Київ

Про стягнення 39 746,35 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Кушнір С.В. - дов. від 12.01.13р.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 39 746,35 грн. заборгованості, пені, 30 % річних, 0,1 % за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару за Договором поставки ЗЗР в кредит 2012 № 049-УА від 13.07.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6854/13 та розгляд справи призначено на 16.05.2013р.

14.05.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

16.05.2013р. від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи витребуваних судом документів, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням клопотання останнього про відкладення.

10.06.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає, що позов є необґрунтованим та безпідставним в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката, оскільки, ані Договір про надання правової допомоги, ані акт прийому-передачі виконаних робіт не підписані зі сторони адвоката Кушніра С.В. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3 000 грн. відмовити. Щодо позовних вимог заявлених позивачем, відповідач пояснень не надав, та їх розмір не оспорив.

Відповідач який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 11.04.2013р. та від 16.05.2013р. не виконав повністю.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджують факт отримання відповідачем 16.04.2013р. ухвали про порушення провадження у справі від 11.04.2013р. та 22.05.2013р. ухвали від 16.05.2013р.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні 11.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2012р. між сторонами було укладено Договір поставки ЗЗР в кредит 2012 № 049-УА, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов`язується продати та поставити у строки передбачені цим Договором відповідачеві, як покупцеві, засоби захисту рослин, а покупець зобов`язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Малярчуком Д.В. та від відповідача - Даніловим М.О., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації та видаткових накладних. Кожна специфікація підписується сторонами, додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

До матеріалів позовної заяви позивачем були додані наступні Специфікації: № 1 від 13.07.2012р., № 2 від 13.07.2012р., № 3 від 16.07.2012р., № 4 від 16.07.2012р., які укладені між сторонами та в яких зазначено товар, вартість та термін його оплати.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, покупець зобов`язаний оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар на загальну суму 41 124,48 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1607010 від 16.07.2012р. на суму 4 407,12 грн., № 1607011 від 16.07.2012р. на суму 10 283,28 грн., № 2307004 від 23.07.2012р. на суму 18 503,86 грн., № 2307005 від 23.07.2012р. на суму 7 930,22 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи долучено копію Довіреності № 488 від 13.07.2012р., яка підтверджує факт отримання товару уповноважним представником відповідача.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в Специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни зазначені в специфікаціях до цього Договору. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору товар покупець зобов`язаний здійснити не пізніше як до 30 вересня 2012 року.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 4.1., розрахувався за поставлений позивачем товар частково, а саме, у розмірі - 12 338,20 грн. Таким чином, заборгованість відповідача складає - 28 786,28 грн.

22.11.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензійну вимогу про зобов`язання виконати умови договору № 049-ЕА від 13.07.2012р. та акт звірки взаєморозрахунків з пропозицією підпису. Факт направлення претензії та акту підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 7976 та № 7977 від 22.11.2012р.

На дану претензію відповідач відповіді не надав, акт звірки взаєморозрахунків не підписав та у подальшому не вжив заходів щодо виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 7.3. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 1 996,57грн.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 4.1. покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, покупець зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Позивач на суму боргу нараховує 30% річних у розмірі - 4 040,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 30% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, в п. 7.6. Договору сторони узгодили, що продавець має право, а покупець погоджується з тим, що у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), продавець нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Позивач нараховує 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але не оплаченого товару у розмірі - 4 922,60 грн.

Суд визнає вимогу позивача про нарахування 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але не оплаченого товару обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом Кушніром С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345) 18.03.2013р. укладено Договір № 18 про надання правової допомоги та веденні справи в господарському суді, за умовами якого адвокат Кушнір С.В. взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а замовник зобов`язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати виконавця пов`язані з виконанням завдання замовника.(п.1.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, Адвокатом - Кушніром С.В. який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльності № 345 від 19.10.2009р. виданого Черкаською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та від позивача - Малярчуком Д.В., який діє на підставі Статуту, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позов є необґрунтованим та безпідставним в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката, оскільки, ані Договір про надання правової допомоги, ані Акт прийому-передачі виконаних робіт не підписані зі сторони адвоката Кушніра С.В. Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки до матеріалів справи долучені підписані та скріплені печатками Договір № 18 від 18.03.2013р. та Акт від 21.03.2013р.

Відповідно до п. 3.2. Договору за надання юридичних послуг, передбачених даним Договором та ведення справи в господарських судах замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 3 000 грн.

21.03.2013р. між адвокатом Кушніром С.В. та позивачем було складено Акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 по Договору № 18 від 18.03.2013р. про надання правової допомоги та відповідно до якого було визначено вартість виконаних послуг (винагороди) у розмірі 3 000 грн.

Суду надано доказ оплати послуг адвоката, а саме, платіжне доручення № 1627 від 22.04.2013р., що підтверджує перерахування позивачем адвокату Кушніру С.В. грошових коштів у розмірі - 3 000 грн. за надання правової допомоги.

Дослідивши вищевказані документи, суд вважає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова аграрна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 37469662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 33143734), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 28 786 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 28 коп., пеню у розмірі - 1 996 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 57 коп., тридцять відсотків річних у розмірі - 4 040 (чотири тисячі сорок) грн. 04 коп., 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але не оплаченого товару у розмірі - 4 922 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 60 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі - 3 000 (три тисячі) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13 червня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук