Рішення № 31803032, 05.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/14819-2012 05.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 818 531,51 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Адамович Є.В. (дов. б/н від 18.06.2012 року)від відповідача Мацегорін А.О. (дов. № 259/10 від 14.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 210 531,51 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/14819-2012, слухання справи призначено на 16.11.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року справу № 5011-69/14819-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/14819-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.12.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 5011-69/14819-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/14819-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року.

06.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

18.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд збільшити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" на суму 608 000.00 грн. штрафу.

У судовому засіданні 18.12.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15.01.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року справу № 5011-69/14819-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/14819-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/14819-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/14819-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року.

У судовому засіданні 19.02.2013 року представник позивача у судовому засіданні підтримав подане ним 18.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про збільшення розміру позовних вимог та заміну первісного відповідача належним.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.02.2013 року підтримав подане позивачем клопотання про заміну первісного відповідача належним.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої позивачем 18.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року замінено первісного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на належного відповідача - Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", розгляд справи відкладено на 19.03.2013 року.

У судовому засіданні 19.03.2013 року було оголошено перерву до 05.04.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 05.04.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні 05.04.2013 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Компанія "РАЙЗ" (покупець) було укладено договір № 06/11-1513 поставки природного газу (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом, згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Використання газу для інших потреб не є предметом даного Договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01 вересня по 30 вересня 2011 року природний газ в обсязі 3 200,00 тис (три мільйони двісті тисяч) куб.м. (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифу на на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3 425,97 грн.

Загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 3.1.1. Договору).

У відповідності до пункту 4.1. Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- 34% (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 33% (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15 - го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ, з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Невід'ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 та інші додатки та додаткові угоди, які будуть укладені у майбутньому (розділ ХІІ Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили, зокрема, умови поставки і обліку газу.

Згідно з пунктом 1.1. Додатку № 1 до Договору, поставка газу за цим Договором здійснюється за умови виконання сторонами зазначених зобов'язань:

1.2. Покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (надалі - газотранспортне підприємство) в пунктах приймання - передачі газу, зазначених у пункті 5.2. Договору. Про укладення такої угоди покупець повідомляє постачальника протягом 3 днів з дати її укладення.

1.3. Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії "Об'єднане диспетчерське управління" ДК "Укртрансгаз" (надалі - ОДУ) для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки (надалі - заявка). Плановий обсяг вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.

На виконання умов Договору, позивач здійснив попередню оплату за поставлений у майбутньому природний газ у розмірі 7 600 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 9597 від 14.09.2011 року на суму 3 000 000,00 грн., № 9596 від 14.09.2011 року на суму 1 000 000,00 грн., № 12452 від 04.10.2011 року на суму 1 000 000,00 грн., № 12453 від 04.10.2011 року на суму 1 000 000,00 грн., № 12446 від 04.10.2011 року на суму 900 000,00 грн., № 12444 від 04.10.2011 року на суму 700 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" вказує на невиконання відповідачем умов Договору частині поставки природного газу.

23.03.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 202-12, в якому просить повернути кошти, що були перераховані як попередня оплата за природний газ по договору № 06/11-1513 поставки природного газу від 08.09.2011 року у розмірі 7 600 000,00 грн.

Отримавши вищевказаний лист позивача за вих. № 202-12, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повернула кошти у сумі 7 600 000,00 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", що підтверджується платіжними дорученнями № 3967 від 17.04.2012 року на суму 7 000 000,00 грн. та № 3987 від 27.04.2012 року на суму 600 000,00 грн.

Згідно з пунктом 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем пункту 4.1. Договору та відсутності заборгованості за цим Договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 8% (вісім відсотків) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період.

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги пункт 7.2. Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача, за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року, суму інфляційних втрат у розмірі 76 000,00 грн., 3% річних у розмірі 134 531,51 грн. та 8% штраф у сумі 608 000,00 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що після отримання листа від позивача за вих. № 202-12 від 23.03.2012 року, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повернула кошти у сумі 7 600 000,00 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ".

Окрім того, в обґрунтування своїх заперечень на позов позивач вказує на те, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 06/11-151 від 08.09.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- 34% (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі по 33% (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15 - го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ, з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, здійснив попередню оплату за поставлений у майбутньому природний газ у розмірі 7 600 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що відповідач не здійснив поставку природного газу згідно з умовами № 06/11-1513 поставки природного газу від 08.09.2011 року та повернув сплачені позивачем кошти у розмірі 7 600 000,00 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Водночас, умови Договору не передбачають строків повернення суми попередньої оплати, проведеної покупцем, в разі невиконання постачальником зобов'язань щодо поставки газу, а обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія листа від 23.03.2012 року за вих. № 202-12, в якому позивач просить відповідача повернути кошти, що були перераховані Публічним акціонерним товариством "Компанія "РАЙЗ" як попередня оплата за природний газ по договору № 06/11-1513 поставки природного газу від 08.09.2011 року у розмірі 7 600 000,00 грн.

Вищевказаний лист відповідач отримав 29.03.2012 року, про що свідчить відмітка Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Таким чином, приймаючи до уваги вищевказані приписи чинного законодавства, суд приходить до висновок, що обов'язок відповідача щодо повернення попередньої оплати виник з 06.04.2012 року, тобто через сім днів з дня пред'явлення позивачем вимоги про повернення сплачених останнім коштів у сумі 7 600 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 17.04.2012 року та 27.04.2012 року повернув суму попередньої оплати у розмірі 7 000 000,00 грн. та у розмірі 600 000, 00 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями № 3967 та № 3987.

Отже, судом встановлено, що обов'язок відповідача щодо повернення коштів отриманих в якості попередньої оплати за Договором виник через сім днів з моменту пред'явлення позивачем вимоги про повернення сплачених коштів, а тому, сума інфляційних втрат та 3% річних підлягають нарахуванню саме з 06.04.2012 року.

Згідно з даних Інформаційно-аналітичного центру "Ліга" індекс інфляції у квітні 2012 року становив 100%, що свідчить про те, що позивач не поніс інфляційних втрат за вказаний період, у зв'язку з простроченням відповідачем свого обов'язку щодо повернення коштів у розмірі 7 600 000,00 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних на суму 7 000 000,00 грн. за період з 06.04.2012 року по 17.04.2012 року та на суму 600 000,00 грн., за період з 06.04.2012 року по 27.04.2012 року, суд приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на загальну суму 7 989,04 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8% штрафу у розмірі 608 000,00 грн. на підставі пункту 7.2 Договору, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем пункту 4.1. Договору та відсутності заборгованості за цим Договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 8% (вісім відсотків) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період.

Згідно з пунктом 1.1. Додатку № 1 до Договору, поставка газу за цим Договором здійснюється за умови виконання сторонами зазначених зобов'язань:

1.2. Покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (надалі - газотранспортне підприємство) в пунктах приймання - передачі газу, зазначених у пункті 5.2. Договору. Про укладення такої угоди покупець повідомляє постачальника протягом 3 днів з дати її укладення.

1.3. Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії "Об'єднане диспетчерське управління" ДК "Укртрансгаз" (надалі - ОДУ) для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки (надалі - заявка). Плановий обсяг вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.

Таким чином, вищевказаними умовами Договору на позивача покладено обов'язок щодо оформлення заявки щодо планового обсягу поставки газу, яка є передумовою постачання газу відповідачем згідно з договором № 06/11-1513 поставки природного газу від 08.09.2011 року.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" не оформило заявку щодо планового обсягу поставки газу згідно з умовами спірного Договору, а отже, суд приходить до висновку, що у відповідача не виникло зобов'язання щодо поставки природного газу, яке кореспондується з обов'язком позивача виконати умови пунктів 1.1.-1.3 Додатку № 1 до Договору.

Згідно зі статтею 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частиною 4 статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

У відповідності до статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій статті 221 Господарського кодексу України, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Відповідно до положень частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8% штрафу у розмірі 608 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічні положення містить частина 3 статті 220 Господарського кодексу України, згідно якої боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та приписи вищезазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних у розмірі 7 989,04 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201) 7 989 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. три проценти річних, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 23 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 08.04.2013 року

Суддя С.В. Стасюк