Постанова № 31802901, 13.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р. Справа № 804/5210/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Михалевич М.А. Жаворонков С.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "В.В.С." до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242202 від 02.04.2013 року

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02.04.2013 року № 000242202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта», на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагенти передали йому товар, що підтверджується видатковими та податковими накладними. Товар позивач транспортував орендованим транспортним засобом. Товар позивач використав у власній господарській діяльності для забезпечення потреб власного виробництва при виготовленні труб, роликів та інших виробів.

Позивач також зазначив, що визнання відповідачем нікчемними правочинів контрагентів ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» жодним чином не свідчить про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта», оскільки досліджуватися повинні безпосередньо взаємовідносини позивача з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта».

Ухвалою суду від 13.04.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовним вимог та зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочини укладені ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» з контрагентами визнані такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків. У зв'язку з чим правочини укладені ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» з позивачем не спрямовані не реальне настання правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 14.03.2013 року по 20.03.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами позивача.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 27.03.2013 року № 649/221/20273697.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на суму 415 223,00 грн. за період з лютого 2012 року по листопад 2012 року в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 415 223,00 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочини укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки відповідачем визнано недійсними (у тому числі і нікчемними) правочини, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «р» від 02.04.2013 року № 0000242202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 415 223,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 103 805,75 грн., загалом на суму 519 029,00 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 27.03.2013 року № 649/221/20273697 щодо не спрямованості договорів, які укладені позивачем з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта».

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» укладено Договори поставки № 20/02 від 20.02.2012 року, № 03/09 від 03.09.2012 року та № 07/06 від 07.06.2012 року відповідно.

Згідно умов даних договорів ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» повинні передати позивачу товар, позивач у свою чергу повинен був його оплатити.

Факт поставки ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» товару позивачу за Договорами поставки № 20/02 від 20.02.2012 року, № 03/09 від 03.09.2012 року та № 07/06 від 07.06.2012 року відповідно підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач розрахувався з ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» за придбаний товар за трьома договорами, що підтверджується копіями платіжних доручень, які також знаходяться у матеріалах справи.

Судом також встановлено, що ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» видали позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які оформлені у відповідності до норм законодавства України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Лігран» анульовано 21.12.2012 року, ТОВ «Супутник» анульовано 11.06.2013 року, ТОВ «Шоковіта» анульовано 11.06.2013 року, тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем та виписки податкових накладних ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» були платника податку на додану вартість та вправі були виписувати податкові накладні.

Судом встановлено, що товар отриманий позивачем від ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта», позивач перевозив орендованим транспортним засобом, що підтверджується копією Договору оренду автотранспорту від 03.01.2012 року № 03/01А, який укладено між позивачем та ТОВ НВП «Спецліт», копією акту приймання-передачі від 03.01.2012 року транспортного засобу в оренду, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу державний номер АЕ3640ЕР, копією наказу позивача про прийняття на роботу водія Прибитка Р.А., штатним розкладом позивача, з якого вбачається що у штаті позивача є водій.

Факт перевезення вантажу позивачем підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля, які знаходяться у матеріалах справи та які виписано у день складання видаткових накладних.

Згідно Переліку документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, який затвердежно постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Таким чином, документами, який підтверджує перевезення вантажу для власних потреб є, зокрема, накладна на вантаж та подорожній лист.

Враховуючи те, що позивач орендував транспортний засіб, то останній використовував його для власних потреб, зокрема, і для перевезення вантажу від ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта» за Договорами поставки № 20/02 від 20.02.2012 року, № 03/09 від 03.09.2012 року та № 07/06 від 07.06.2012 року.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Супутник» та ТОВ «Шоковіта»

Одночасно суд зазначає, що вірним номером оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є № 0000242202, а не № 000242202, як вказано позивачем у прохальній частині позову.

На підставі викладеного, суд вважає податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000242202 від 02.04.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000242202 від 02.04.2013 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.С.» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 13.06.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін