Постанова № 31802280, 11.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа № 5023/5630/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

апелянта - представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» - Пономаренко Ю.Г. за довіреністю № 068-02/2564 від 22.05.2013р.,

ініціюючий кредитор - не прибув,

арбітражний керуючий - Данченко А.С. на підставі ліцензії серії НОМЕР_4 від 15.02.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Харків (вх. № 913 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. по справі № 5023/5630/12

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Кредитор - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: 61030, АДРЕСА_2), звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 61110, АДРЕСА_3).

Постановою господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. у справі № 5023/5630/12 (суддя Дзюба О.А.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 61110, АДРЕСА_3), (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_5, місце проведення державної реєстрації - виконавчий комітет Харківської міської ради, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 2 480 017 0000 041775, дата реєстрації - 27.10.1997 р.), банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; встановлено, що розмір безспірних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 складає 550 000,00 грн.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Данченко Андрія Сергійовича, (код НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серія НОМЕР_4 від 15.02.2011 р.) та встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат; зобов'язано ліквідатора відповідно до статті 25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 02.07.2013р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у п'ятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, у тому числі реалізувати майно боржника; зобов'язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Постанову прийнято з підстав неможливості боржника задовольнити кредиторські вимоги через відсутність грошових коштів та майнових активів, що не знаходяться в іпотеці.

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» не погодившись з постановою господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. у справі № 5023/5630/12 звернулось з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. у справі № 5023/5630/12 та припинити провадження у справі.

Апелянт вказує, що до матеріалів справи були долучені довідки з АТ «Укрексімбанк», ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк», ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в яких зазначено, що станом на травень 2012 р. рух коштів по рахунках фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відсутній, однак з моменту надання довідок до моменту порушення справи пройшло понад 7 місяців; відповідно до даних ДАЇ на момент закриття виконавчого провадження за ОСОБА_4 зареєстровані наступні транспорті засоби: Lexus, модель LX 470, 2007 року випуску; ВАЗ 2106, 1982 року випуску; ОДАЗ 9357 1992 року випуску, які не були виявлені під час виконавчого провадження, що свідчить про не дослідження судом неплатоспроможності боржника; в матеріалах справи відсутні докази дотримання заявником трьохмісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання.

Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражний керуючий Данченко А.С. подав відзив на апеляційну скаргу, вважає постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. у справі № 5023/5630/12 законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ліквідатор вказує, що на заяву № 068-02/1099 від 25.02.2013р. ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові з грошовими вимогами до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було направлено відповідь №07/03-13-01, від 07.03.2013р. з проханням зробити коригування грошових вимог до боржника у відповідності до вимог чинного законодавства України; грошові вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, на цей час ліквідатором не визнані; заборгованість боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 пов'язана із здійсненням ним підприємницької діяльності є безспірною, підтверджена виконавчими документами, повністю визнана боржником, складає більше 300 мінімальних заробітних плат та не погашена протягом більше ніж три місяці після настання встановленого строку для сплати.

Колегія суддів зазначає, що майно боржника знаходиться у заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, апелянт є заставним кредитором боржника та вправі оскаржити постанову суду про визнання боржника банкрутом у провадженні за статтею 48-49 Закону, як перший судовий акт у процедурі банкрутства.

Представники ініціюючого кредитора і боржника у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття суд не повідомили, відзив на апеляційну скаргу не надали. Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р., 15.04.2013р., 29.04.2013р. до відома кредиторів, боржника, ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство було доведено, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанцій їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті. Враховуючи, що неприбуття представників ініціюючого кредитора і банкрута у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та арбітражного керуючого Данченко А.С., перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу, доводи апеляційної скарги, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2012р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний номер 20038559130, звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - боржник) банкрутом, на підставі статей 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), у зв'язку з тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не виконує грошове зобов'язання у сумі 550 000,00 грн., яке виникло на підставі договору позики від 10.01.2001р.

Боржник набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_6, місце проведення державної реєстрації - виконавчий комітет Харківської міської ради, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру 2 480 017 0000 041775, дата реєстрації - 27.10.1997 р.; боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.12.2012р.

Відповідно до статті 128 ГК України, громадянин -підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Згідно з приписами статті 1 Закону, суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом 3-х місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Системний аналіз норм Закону свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 47 Закону.

Відповідно статті 47 Закону, передбачені цією статтею правила, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 48 Закону передбачено, що за заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У частині 1 статті 7 Закону визначено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 7 статті 7 Закону передбачено, що заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Згідно з частиною 8 вказаної статті, до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

У той же час положеннями абзацу 8 статті 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: 61030, АДРЕСА_2), на загальну суму 550 000,00 грн., виникли на підставі договору позики укладеного 10.01.2011 р. між боржником (позичальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.(позикодавець).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань боржника за договором позики від 10.01.2011р., фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення боргу.

17.07.2012р. господарським судом Харківської області по справі № 5023/2729/12 прийнято рішення про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61110, АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_6) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61030, АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_7) грошових коштів за договором позики від 10.01.2011р. в сумі 550 000,00 грн. (т.1, а.с. 10-14)

31.07.2012р. господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення від 17.07.2012р. господарського суду Харківської області по справі № 5023/2729/12 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 10.01.2011 р. в сумі 550 000,00 грн. (т.1, а.с. 15).

Наказ на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012 р. по справі № 5023/2729/12 пред'явлено до Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на примусове виконання. За результатами примусового виконання судового наказу господарського суду Харківської області від 31.07.2012р. №5023/2729/12 державним виконавцем Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції 19.11.2012р. ВП № 339252299 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (т.1, а.с.16) на тій підставі, що в ході здійснення примусового виконання судового наказу господарського суду Харківської області від 31.07.2012р. №5023/2729/12 у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Станом на час звернення з заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання боржника банкрутом заборгованість не була погашена.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що вищевказані вимоги ініціюючого кредитора підтверджені рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2012 р. по справі № 5023/2729/12, виконавчим документом, визнані та не оспорюються боржником і не погашені у встановлений для їх оплати строк.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури (як за загальною процедурою, так і за процедурою з особливостями, встановленими статтями 47-49 Закону) в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абзацу 4 статті 1 Закону, суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що долучені ініціюючим кредитором до заяви копії довідок з банків (ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» № 068-17/63 від 08.05.2012р., ПАТ «ПриватБанк» №08.7.0.0/120507164550 від 07.05.2012р., ПАТ «Сбербанк Росії» № 50-4/30-14 від 08.05.2012р.) в яких зазначено, що станом на травень 2012 р. рух коштів по рахунках фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відсутній і становить 0,0 грн. не відображають наявність чи відсутність коштів на банківських рахунках боржника станом на дату подачі заяви до суду, так як з моменту надання довідок до моменту порушення справи (07.12.2012р.) пройшло понад 7 місяців (т.1, а.с. 23-25); у довідці ПАТ «ПриватБанк» №08.7.0.0/120507164550 від 07.05.2012р. зазначено, що оборот грошових коштів на рахунку боржника становить 0,0 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що боржник був присутній у судовому засіданні 02.01.2012р., але не надав витребуваних судом першої інстанції в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство від 07.12.2012р. у справі № 5023/5630/12 відомостей про майнові активи боржника, у тому числі дані про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника; інші дані про фінансовий стан; довідки з установ банку про рух грошових коштів по поточним розрахункам в установах банку за період останнього року; перелік та повний опис заставного майна; документи фінансової звітності (податкові декларації) за останні 2 роки, тощо.

З наданих до матеріалів справи документів після прийняття оскаржуваної постанови вбачається, що боржнику на праві власності належать транспортні засоби, земельні ділянки, нежитлова будівля площею 2234 кв.м.

Усі зазначені обставини у сукупності повинен був дослідити суд першої інстанції, даючи оцінку всім доказам, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури без дослідження усіх витребуваних доказів, які боржником без поважних причин не було надано, є передчасними.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. по справі № 5023/5630/12 прийнято передчасно без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, справа направленню на розгляд до господарського суду Харківської області, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 1, 6, 7, 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 02.01.2013 р. по справі № 5023/5630/12 скасувати.

Справу передати до розгляду господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.06.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.