Ухвала суду № 31800754, 12.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року справа №805/2815/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Іллінов О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Щербак О.Г. - за довір. від 17.05.2012 року № 71/12

від відповідача 1 - Мягкий В.В. - за довір. від 21.01.2013 року № 13/1-17/567

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі № 805/2815/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 308386 грн. 28 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі № 805/2815/13-а (суддя Кошкош О.О.) позовні вимог задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачені митні платежі в розмірі 308386 грн. 28 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн.

Луганською митницею подана апеляційна скарга, до якої приєдналося Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, в якій апелянт просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362, на який, посилається позивач в позові, не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджет митних та інших платежів.

Наголошує на тому, що позивач мав змогу оскаржити рішення, а вже потім здійснювати митне оформлення товару. Окрім того, позивач самостійно виявив бажання випустити товар у вільний обіг (копія заяв додається) в рамках наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 року № 230 (чинний на день митного оформлення товару).

Також зазначає, що відсутній факт наявності надмірно сплачених коштів. Кошти мають свій чітко визначений статус і задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі не ґрунтується на діючих нормах матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача 1 наголошував на задоволені апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Представник відповідача 2, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», ідентифікаційний код 30600592, зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.10.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

До видів діяльності за КВЕД віднесено: інші види оптової торгівлі; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність вантажного залізничного транспорту; ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу; організація перевезення вантажів.

23 червня 2011 року між ТОВ «Лемтранс» (покупець) та Фірмою «Анателла трейдинг лимитед», Лондон, Об'єднане Королівство (продавець) був укладений Контракт № 35/М-2011 на поставку металопродукції. Кількість товару, його асортимент, строки поставки та ціна визначаються у Специфікаціях до Контракту. Оплата здійснюється за тону в доларах США на умовах DAF ст. Соловей. Вартість упаковки та маркування включається до вартості металопродукції. Відповідно до умов контракту, після перерахування авансу на поточний рахунок продавця ціна на товар стає фіксованою та зміні не підлягає.

28 серпня 2011 року сторонами була підписана Специфікація № 14 до Контракту значеного вище, відповідно до якої продавець зобов'язується передати у власність покупця товар «сталевий лист марки 09Г2С-14» завтовшки 4, 5 та 7 мм за ціною 797,00 доларів США за тону. Виробником товару є ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (Росія). Умови платежу: 100% оплата протягом 5-ти днів з дати поставки товару на станцію вантажоотримувача.

Відповідно до контракту № 35/М-2011, укладеного між позивачем та Фірмою «Антелла трейдинг лимитед» Лондон, Об'єднане королівство, декларантом позивача надані до Луганської митниці вантажні митні декларації № 702190001/2011/005828 від 29.09.2011 року, № 702190001/2011/005830 від 29.09.2011 року, № 702190001/2011/005929 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005935 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005936 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005937 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/006001 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/006069 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/006072 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/006543 від 04.11.2011 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим Митним кодексом України.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, підтверджуючи вартість товарів, а саме: лист погодження на здійснення митного оформлення, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, внутрішній транзитний документ, залізничні накладні, зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією, інвойси, сертифікат якості, експортні декларації країни-відправника.

Відповідачем витребувані у декларанта документи, які підтверджують заявлену митну вартість-висновки про вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями; прайс-лист фірми виробника товару; договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи за бажанням декларанта. Позивачем митному органу не були надані документи, які витребувались, про що декларантом був здійснений запис на декларації митної вартості. Декларантом позивача прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання через відсутність на момент декларування необхідних документів, відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України.

Луганською митницею прийняті картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів № 702190001/1/00484 від 03.10.2011 року, № 70219/0001/1/00485 від 03.10.2011 року, № 702190001/1/00490 від 0505.10.2011 року, № 702190001/1/00494 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00493 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00492 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00501 від 07.10.2011 року, № 702190001/1/00525 від 13.10.2011 року, № 702190001/1/00524 від 12.10.2011 року та № 702190001/1/00576 від 04.11.2011 року, у зв'язку з неподанням на вимоги митного органу документів, підтверджуючих митну вартість товару.

Також, Луганською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості № 702190001/2011/000293/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000294/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000298/1 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/000299/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000307/1 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/000300/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000301/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000324/1 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/000325/1 від 13.10.2011 року та № 702190001/2011/000341/1 від 04.11.2011 року, якими встановлена митна вартість за шостим (резервним) методом.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» прийняте рішення про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання здійснення митного оформлення товару за ціною, яка була визначена митним органом.

23 червня 2011 року між ТОВ «Лемтранс» (покупець) та ВАТ «Выксунский металлургический завод» (продавець, РФ) в особі ВАТ «ОМК-Сталь», що діє на підставі довіреності був укладений Контракт № 7К1/70-11 на поставку залізничних коліс. Виробником товару виступає ВАТ «Выксунский металлургический завод». Кількість товару, його строки поставки та ціна визначаються у Специфікаціях до Контракту. Оплата здійснюється за одиницю в доларах США на умовах DAP ст. Соловей (відповідно до правил Інкотермс 2010). Оплата за товар здійснюється у вигляді 100% передоплати вартості товару шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця. При перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в якості авансового платежу ціна товару, що оплачений, зміні не підлягає.

28 вересня 2011 року сторонами була підписана Специфікація № 12 до Контракту зазначеного вище відповідно до якої продавець зобов'язується передати у власність покупця товар «колеса суцільнокатані діаметром по колу катання 957 мм та з діаметром посадочного отвору у ступиці 190 мм та 175 мм» ціна за одиницю товару (штуку) узгоджена між сторонами на рівні 670,00 дол. США та 606,70 дол. США відповідно. Загальна кількість товару - 1738 штук. Загальна вартість - 1154458,60 дол. США. Строк поставки: жовтень - листопад 2011 року.

Відповідно до контракту 7К1/70-11, укладеного між позивачем та ВАТ «Выксунский металлургический завод» в особі ВАТ «ОМК-Сталь» (Російська Федерація), декларантом позивача надані до Луганської митниці вантажні митні декларації № 702190001/2011/006504 від 02.11.2011 року,№ 702190001/2011/006506 від 02.11.2011 року, № 702190001/2011/006623 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006624 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006626 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006627 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006655 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006658 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006657 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006650 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006737 від 16.11.2011 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим Митним кодексом України.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, підтверджуючи вартість товарів, а саме: лист погодження на здійснення митного оформлення, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, внутрішній транзитний документ, залізничні накладні, зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією, інвойси, сертифікат якості, експортні декларації країни-відправника

Відповідачем витребувані у декларанта документи, які підтверджують заявлену митну вартість-висновки про вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти, прайс-лист фірми виробника товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини; цінову інформацію на ідентичні та подібні товари в країні експорту; сертифікат проходження товару та інші документи за бажанням декларанта. Позивачем митному органу не були надані документи, які витребувались, про що декларантом був здійснений запис на декларації митної вартості. Декларантом позивача прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання через відсутність на момент декларування необхідних документів, відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України.

Луганською митницею прийняті картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів № 702190001/1/00551 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00577 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00578 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00579 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00580 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00584 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00583 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00585 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00588 від 09.11.2011 року, № 702190001/1/00596 від 14.11.2011 року, у зв'язку з неподанням на вимоги митного органу документів, підтверджуючих митну вартість товару.

Також, Луганською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості № 702190001/2011/000334/1 від 27.10.2011 року, № 702190001/2011/000335/1 від 27.10.2011року, № 702190001/2011/000342/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000343/1 від 07.11.2011 року, №702190001/2011/000344/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000345/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000347/1 від 08.11.2011 року, № 702190001/2011/000348/1 від 08.11.2011 року, № 702190001/2011/000349/1 від 08.11.11 року, № 702190001/2011/000350/1 від 09.11.11 року та №702190001/2011/000356/1 від 14.11.2011 року, якими встановлена митна вартість за шостим (резервним) методом.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» прийняте рішення про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання здійснення митного оформлення товару за ціною, яка була визначена митним органом.

У зв'язку з викладеним ТОВ «Лемтранс» понесені додаткові витрати в загальному розмірі 308386,28 грн.

Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся за захистом свого права до Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі 2а/0570/1791/2012 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці задоволена, внаслідок чого: скасовані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості № 702190001/2011/000293/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000294/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000298/1 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/000299/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000307/1 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/000300/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000301/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000324/1 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/000325/1 від 13.10.2011 року та № 702190001/2011/000341/1 від 04.11.2011 року та скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702190001/1/00484 від 03.10.2011 року, № 70219/0001/1/00485 від 03.10.2011 року, № 702190001/1/00490 від 0505.10.2011 року, № 702190001/1/00494 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00493 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00492 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00501 від 07.10.2011 року, № 702190001/1/00525 від 13.10.2011 року, № 702190001/1/00524 від 12.10.2011 року та № 702190001/1/00576 від 04.11.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі 2а/0570/1791/2012 апеляційна скарга Луганської митниці залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року залишена без змін.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі № 2а/0570/1774/2012 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці задоволена, внаслідок чого: скасовані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 27.10.2011 року №702190001/2011/000334/1, від 27.10.2011 року №702190001/2011/000335/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000342/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000343/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000344/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000345/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000347/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000348/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000349/1, від 09.11.2011 року №702190001/2011/000350/1, від 14.11.2011 року №702190001/2011/000356/1 та скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 702190001/1/00551 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00577 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00578 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00579 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00580 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00584 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00583 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00585 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00588 від 09.11.2011 року, № 702190001/1/00596 від 14.11.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі 2а/0570/1774/2012 апеляційна скарга Луганської митниці залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишена без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» заявами про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів 2779-К від 15.08.2012 року та № 2780-К від 15.08.2012 року звернулося до Луганської митниці з проханням повернути помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи та повернути надмірно сплачені кошти, за вантажно-митними деклараціями: № 702190001/2011/006054 від 11.10.2011 року в розмірі 14328,73 грн., № 702190001/2011/006056 від 11.10.2011 року в розмірі 14606,91 грн., № 702190001/2011/006091 від 10.10.2011 року в розмірі 14517,52 грн., № 702190001/2011/006095 від 13.10.2011 року в розмірі 14599,62 грн., № 702190001/2011/006088 від 13.10.2011 року в розмірі 14344,21 грн., № 702190001/2011/006093 від 13.10.2011 року в розмірі 15266,52 грн., № 702190001/2011/006130 від 17.10.2011 року в розмірі 14612,41 грн., № 702190001/2011/006195 від 18.10.2011 року в розмірі 19504,51 грн., № 702190001/2011/006193 від 18.10.2011 року в розмірі 20989,58 грн., № 702190001/2011/006632 від 10.11.2011 року в розмірі 14773,34 грн., № 702190001/2011/006504 від 02.11.2011 року в розмірі 28218,05 грн., № 702190001/2011/006506 від 02.11.2011 року в розмірі 12258,41 грн., № 702190001/2011/006623 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006624 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006626 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006627 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006655 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006658 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006657 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006650 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006731 від 16.11.2011 року в розмірі 12265,97 грн.

Листом № 1-15/8228 від 30.08.2012 року Луганська митниця повідомила заявника про необхідність надання заяви з комплектом документів, у зв'язку з тим, що до позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету України на рахунок підприємства надмірно сплачених платежів не заявлялось, отже вони не відображені в судових рішеннях, а тому постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року та від 22.05.2012 року підлягають виконанню тільки в частині скасування карток відмови та рішень про визначення митної вартості товару.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявами № 3607-К від 05.11.2012 року та № 3608-К від 05.11.2012 року про повернення надмірно сплачених коштів.

Листом № 2-15/11355 від 29.11.2012 року Луганська митниця відмовила ТОВ «Лемтранс» у поверненні коштів та повідомила про відсутність підстав для виконання пунктів 5 та 6 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (наказ Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р.)

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених окружним та апеляційним адміністративними судами, в апеляційних скаргах вказується тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 543 Розділу ХХ Митного кодексу України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України.

Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

За приписами ст. 544 Митного кодексу України призначенням митної служби України є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;

7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;

16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;

17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України;

18) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;

19) управління об'єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.

Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно митних інтересів України.

Згідно ст. 249 Митного кодексу України (в редакції, що діяла від 06.07.2011 року) митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 259 - 262 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.

Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

За приписами п. 8 ст. 264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся за захистом свого права до Донецького окружного адміністративного суду, постанови якого від 15 травня 2012 року та 22 травня 2012 року набрали чинності.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що факт скасування карток відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів та скасування рішень визначення митної вартості не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції, що діяла від 05.07.2012 року) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України, наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р. (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364) затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно Розділу ІІІ Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

За приписами п. 6 вказаного Розділу встановлено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до п. 7 вказаного Розділу висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п. 16, п. 17, п. 18 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (в редакція яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідний орган, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідний фінансовий орган), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, але не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію у письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач має право на повернення надмірно сплачених митних платежів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Митним кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луганської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі № 805/2815/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі № 805/2815/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 14.06.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська