Рішення № 31799390, 04.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6654/13 04.06.13Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 462,26 грн.

Представники:

від позивача: Євсєєв М.В. - представник за довіреністю № 17 від 02.01.2013 року;

від відповідача: Пушкарь О.М. - представник за довіреністю № 2/ЗОВ від 24.12.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 462,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 листопада 2010 року між Морозом Тарасом Павловичем та приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 23578, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ.

26.09.2011 року на вул.. П.Лумумби в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mercedes-Bens ATEG0815, д.н. АА2907ІА, під керуванням Мостіпанського Валерія Олеговича та автомобіля маркиSubaru Legacy, д.н. АА0076НЕ, під керуванням власника Мороза Тараса Павловича.

Постановою Печерського районного суду № 3-5688/11від 31.10.2011 року Мостіпанського Валерія Олеговича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з звітом про оцінку автотранспортного засобу та розміру матеріального збитку № 2280 від 05.10.2011 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ становить 14 704 грн. 14 коп.

Відповідного до страхового акту № 456-UA 30.11.2011 року розмір страхового відшкодування становить 10 462 грн. 26 коп.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 462 грн. 26 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1832 від 23.12.2011 року на суму 6 748 грн. 26 коп. та платіжним дорученням № 1099 від 21.12.2011 року на суму 3 714 грн. 00 коп.

Так, до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у порядку регресу перейшло право на отримання від приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» компенсації шкоди в розмірі 10 462 грн. 26 коп.

17 серпня 2012 року за вих. № 593-ю на адресу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» позивач надіслав заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

17 вересня 2012 року відповідач надав відповідь з вимогою витребування додаткових документів, необхідних для виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

25 вересня 2012 року за вих. № 704-Ю витребувані документи для вирішення питання направлені.

Останній направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку, посилаючись на дві регресні вимоги з бору приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега».

Позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.04.2013 року.

У судовому засіданні 23.04.2013 року оголошено перерву до 04.06.2013 року, для надання доказів по справі.

В судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

22 листопада 2010 року між Морозом Тарасом Павловичем та приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 23578, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ДАІ Печерського району м. Києва вбачається, що 26.09.2011 року на вул. П. Лумумби в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Mercedes-Bens ATEG0815, д.н. АА2907ІА, під керуванням Мостіпанського Валерія Олеговича та автомобіля Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ, під керуванням власника Мороза Тараса Павловича.

Постановою Печерського районного суду №3-5688/1 від 31.10.2011 року Мостіпанського Валерія Олеговича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

26.09.2011 року Мороз Тарас Павлович звернувся до страховика із повідомленням про страховий випадок № 456 від 26.09.2011 року.

28.10.2011 року страхувальник подав страховику заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно з звітом про оцінку автотранспортного засобу та розміру матеріального збитку № 2280 від 05.10.2011 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ становить 14 704 грн. 14 коп.

Відповідного до страхового акту № 456- UA 30.11.2011 року розмір страхового відшкодування становить 10 462 грн. 26 коп.

З наказу № 794-2/В від 15.12.2011 року вбачається, що наказано бухгалтерії нарахувати страхове відшкодування у розмірі 10 462 грн. 26 коп.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 462 грн. 26 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1832 від 23.12.2011 року на суму 6 748 грн. 26 коп. та платіжним дорученням № 1099 від 21.12.2011 року на суму 3 714 грн. 00 коп.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Mercedes-Bens ATEG0815, д.н. АА2907ІА, на момент ДТП, застрахована у приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега» за полісом № ВЕ/8075651, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 500 грн. 00 коп.

Так, до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у порядку регресу перейшло право на отримання від приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» компенсації шкоди в розмірі 10 462 грн. 26 коп.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (в редакції на момент сплати страхового відшкодування).

17 серпня 2012 року за вих. № 593-ю на адресу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» надіслана заява про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

17 вересня 2012 року відповідач надав відповідь з вимогою витребування додаткових документів необхідних для виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

25 вересня 2012 року за вих. № 3 704-Ю витребувані документи для вирішення питання направлені.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» у відповідь направило заяву про зарахування зустрічних вимог за № 4084/1 від 26.11.2012 року.

Згідно ч. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом трьох місяців з дня отримання відповідних документів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих. б/н від 23.04.2013 року зазначає, що відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 6 742 грн. 71 коп., на підставі заяви про зарахування зустрічних вимог за № 4084/1 від 26.11.2012 року.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 601 ЦК України передбачає припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З приписів ст. 601 ЦК України вбачається, що зобов'язання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін. Крім того, за змістом зобов'язального права, та на підставі системного аналізу ст. ст. 526-532 ЦК України у зв'язку зі ст. 601 ЦК України, слід зробити висновок, що такий взаємозв'язок за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони.

Однією з обов'язкових умов зарахування зустрічних вимог, як одного із способу припинення зобов'язання, є ясність цих вимог, тобто відсутність між сторонами спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року у справі № 01/95-38, від 31.03.2010 року у справі № 16/151.

Отже, з урахуванням викладеного вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 10 462 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8075651, франшиза становить 500 грн. 00 коп.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 10 462 грн. 26 коп. - 500 грн. 00 коп. (франшиза) = 9 962 грн. 26 коп.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Subaru Legacy, д.н. АА0076НЕ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 82 грн. 24 коп., на відповідача - 1 638 грн. 26 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, літ. А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) страхове відшкодування в розмірі 9 962 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят два) грн. 06 коп., судовий збір в розмірі 1 638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 26 коп.

3. В іншій частині позову в розмірі 500 грн. 00 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 11.06.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий