Рішення № 31799301, 28.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6550/13 28.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. КиєваПростягнення 1 178 260,03 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Цурка Н.О.- за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва 1 125 074,18 грн. основного боргу, 14 328,77 грн. інфляційної складової боргу, 38 857,08 грн. -3% річних, а всього 1 178 260,03 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.05.2008 № 1640339.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 05.04.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 14.05.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 05.04.2013р. та від 14.05.2013р. направлені на адресу відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського район м. Києва: 02217, м. Київ, вул. М.Закревського, 15.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008р. перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640339.

Відповідно до пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору, а також відповідно до законодавства України, Позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно до Додатку 1 Договору, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.1.1. Договору, Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Відповідно до п.2.3.1. договору, Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Додатком 1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії.

Пунктами 9, 10 додатку №2 до договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 до 15 числа отримувати в МВРТ-6 за адресою: вул. Милославській, 12, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до додатку №2 до договору, Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГУОЦ КМДА.

Проте, матеріали справи свідчать, що свої зобов'язання за Договором Відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2010р. по 01.03.2013р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2013р. становить 1 125 074,18 грн., що підтверджується відомостями обліку, табуляграмами та довідкою про розрахунок основного боргу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір 19.05.2008р. № 1640339 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується факт постачання теплової енергії у гарячій воді відповідно до умов Договору Відповідачу, використовування теплової енергії Відповідачем, а також існування заборгованості у Відповідача перед Позивачем за спожиту теплову енергії в розмірі 1125074,18 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до додатку №2 до договору, Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГУОЦ КМДА.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 10 Додатку 2 до Договору відповідач повинен був сплачувати за спожиту теплову енергію у гарячій воді орендну плату не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 1125074,18 грн. на підставі Договору, за період з 01.10.2010р. по 01.03.2013р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 38857,08 грн. 3% річних та 14328,77 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул М.Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 1 125 074 (один мільйон сто двадцять п'ять тисяч сімдесят чотири) грн. 18 коп. основного боргу, 14 328 (чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 77 коп. індексу інфляції, 38 857 (тридцять вісім тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 08 коп. 3% річних, 23 565 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 10.06.2013р.