ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 р. Справа № 804/6517/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коренева А.О.,
при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконсалт-Дніпро» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Будконсалт-Дніпро» про стягнення з рахунків в обслуговуючих банках платника податків кошти в сумі 33 063 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що спірна сума заборгованості виникла внаслідок не сплати відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем в податковій декларації з ПДВ від 20.01.13 в розмірі 26 643 грн., а також визначені контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 14.02.13 №0000421502 в розмірі 6 400 грн., яке не оскаржено відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку. В судове засідання представник позивача не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ та про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач, ТОВ «Будконсалт-Дніпро», в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - виклик направлений засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37987518, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №200041900 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.25).
Судом встановлено, що відповідачем до позивача подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2012р. №9085408999, за даними якої сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 26 643 грн. (а.с.8-9). За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Між тим, як вбачається з даних облікової картки платника - відповідача, зворотній бік якої наявний в матеріалах справи (а.с.16 та визнається відповідачем, ним не здійснювалась сплата зазначеної суми. Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 26 643 грн. набула статусу податкового боргу.
Також судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме в податковій декларації за грудень 2012р. від 20.01.13, якою встановлений факт допущення позивачем арифметичної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом. За результатами перевірки складений акт від 05.02.13 №229/152/37987518, з посиланням на який, враховуючи положення п.200.1 ст.200 та п.123.1 ст.123 ПК України, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.13 №0000421502 про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 6 420 грн., з яких за основним платежем - 5000 грн., за штрафними санкціями - 1 420 грн. (а.с.13).
Відповідно до п. 3.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.12 №1236, зареєстрованого в Мінюсті України 20.12.12 за №2135/22447, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Згідно з п. 3.10 згаданого Порядку якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. В матеріалах справи наявні копії податкового повідомлення - рішення 14.02.13 №0000421502 та поштового відправлення із відміткою поштової служби про неможливість вручення такого рішення у зв'язку з тим, що адресат не розшуканий (а.с.13-14).
За змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).
Доказів оскарження відповідачем наведеного вище повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом на виконання вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, сума грошового зобов'язання, визначена цим рішенням не сплачена платником у встановлений строк. Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 6 420 грн. набула статусу податкового боргу.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 01.02.13 №156 на суму 26 643 грн., яка надіслана листом з повідомленням про вручення (а.с.15). Судовим оглядом зазначеної податкової вимоги встановлено, що вона за змістом, формою та підставами винесення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ПКУ та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказ Міністерства фінансів України від 24.10.12 №1113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.12 за № 1909/22221, відповідно до п.4.6 якого податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Положеннями п.3.6 означеного Порядку визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу в розмірі 33 063 грн. (26 643 грн. та 6 420 грн.) Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33 063 грн. спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 33 063 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконсалт-Дніпро» (код ЄДРПОУ 37987518) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Будконсалт-Дніпро», на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 33 063 грн. (тридцять три тисячі шістдесят три гривні).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Судове рішення № 31798539, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/6517/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: