Постанова № 31797100, 11.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2013 р. Справа № 802/2170/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальності "Вінакольд"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) до товариства з обмеженою відповідальності "Вінакольд" (далі - ТОВ "Вінкольд", відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5 270,00 грн. (штрафні санкції) та податку по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 74 273,00 грн., з них 74 272,00 грн. недоїмка та 1 грн. штрафні санкції, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав заяву (вх. №14412 від 11.06.13 року), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі у письмовому проваджені.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 16.05.2013 року, 30.05.2013 року та на 11.06.2013 року не з'явився, на адресу суду повернулись конверти з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться" (а.с.33,43,48).

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи неприбуття без поважних причин відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальності "Вінакольд" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 06.02.1996 року та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ.

Як видно із матеріалів справи, з 26.09.2011 року по 14.10.2011 року податковим органом проводилась планова перевірка зазначеного TOB "Вінакольд" за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, результат якої оформлений актом від 21.10.2011 року №112/230/2301/23104647. В ході перевірки виявлено заниження податку на додану вартість та несплата екологічного податку. На підставі висновків перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.11.2011, в тому числі №0001102300, яким зобов'язано товариство здійснити сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 74 270,00 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки, відповідач звернувся до суду з позовом про визнання висновків податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 00011102300, 0001082300, 0001092300 від 03.11.2011 року, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року апеляційну скаргу Вінницької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року - без змін.

В свою чергу, заборгованість в сумі 5270 грн. по податку на додану вартість також підтверджується обліковими картками платника податку станом на 31.12.2012 року, станом на 18.02.2013 року, та станом на 19.02.2013 року (а.с.11-12), податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0007241600 від 01.08.2012 року на суму 1020,00 грн., актом камеральної перевірки № 332/15-212/23104647 від 23.07.2012 року, податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0006841600 від 11.07.2012 року на суму 1020,00 грн., актом камеральної перевірки № 260/15-212/23104647 від 22.06.2012 року, податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0006471600 від 19.06.2012 року на суму 1020,00 грн., актом камеральної перевірки № 176/15-212/23104647 від 24.05.2012 року, податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0005381600 від 21.05.2012 року на суму 1020,00 грн., актом камеральної перевірки № 98/15-212/23104647 від 23.07.2012 року, податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0004461600 від 10.04.2012 року на суму 1020,00 грн., актом камеральної перевірки № 8/15-212/23104647 від 02.04.2012 року, податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0004111600 від 02.04.2012 року на суму 170,00 грн., актом камеральної перевірки № 310/15-212/23104647 від 03.03.2012 року (а.с.13-24).

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5 270,00 грн. (штрафні санкції) та податку по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 74 273,00 грн., з них 74 272,00 грн. недоїмка та 1 грн. штрафні санкції.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідач є платником податку на прибуток.

Відповідно до п.16.4. ст.16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до п. 5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу) (далі -Закон) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до п. п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача на загальну суму - 79 543,00 грн. підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, те що відповідачем заборгованість не погашена, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності "Вінакольд" (21000, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 38/310, р/р 26005031238500 АТ Укрсіббанк, МФО 351005, р/р 26008001342017 АТ ОТП Банк, МФО 300528, р/р 260081225 ВОД АТ РайффайзенБанк Аваль м. Вінниця, МФО 302247, р/р 260023011445 філія АКБ Укрсоцбанк м. Вінниця, МФО 302010, р/р 26005031238500 АТ Укрсіббанк, МФО 351005) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 79 543 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна