Рішення № 31796655, 13.06.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" червня 2013р. Справа № 927/500/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика",

вул. Дмитрівська, 92-94, м. Київ, 01135

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Чернігівський Янтар",

пр-т Миру, 19, м. Чернігів,14006

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 143876452,25 грн., за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: Ларченко І.М., довіреність № 307 від 21.03.2013р., начальник юридичного управління

відповідач: Гиря Т.П., голова правління, наказ № 21 від 03.06.2011р.

В судовому засіданні 10.06.2013р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар", з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог № 02/2318 від 29.05.13р.(а.с. 111-114) про стягнення заборгованості в сумі 143876452,25 грн., з яких: 125000000,00 грн. сума заборгованості по кредиту; 18439182,22грн. сума заборгованості по процентах, з яких 14315894,55 грн. сума несплачених своєчасно процентів та 4123287,67 грн. сума нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.03.13р. по 12.04.13р.; та 437270,03 грн. заборгованість по сплаті пені по простроченим процентам за період з 30.11.12р по 12.04.13р., - за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28 лютого 2012 року з змінами та доповненнями, нотаріально посвідченим та зареєстрованим в реєстрі за номером 537, а саме на нерухоме майно - нежилі приміщення, розташовані за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Миру, будинок 19, загальною площею 1438,1 кв.м.: приміщення магазину ювелірних виробів, магазину непродовольчих товарів: у підвалі "1-1"-"1-17", "2-1"-"2-10", площею 468,3 кв.м., на першому поверсі "1-1"-"1-7", "2-1"-"2-19", "3-1", площею 470,3 кв.м., по другому поверху "1-1"-"1-10" площею 499,5 кв.м., - шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет іпотеки з початковою ціною 6608000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.12р. та додаткових угод до нього, виконання якого забезпечено іпотечним договором від 28.02.12р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав..

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, про що письмово зазначено у відзиві на позов. Суд, попередивши відповідача про наслідки визнання позову, залучив відзив до матеріалів справи (а.с. 202-203).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2012 року між сторонами був укладений Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ, згідно п. 1 якого банк відкриває відповідачу (позичальнику) відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 106000000,00грн., терміном користування з 28.02.2012р. по 20.02.2015р. (включно), цільове використання кредиту - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно статуту), за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 20% процентів річних.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 5 від 02.07.2012р. до Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р. , пункт 1.4. Договору було викладено в наступній редакції: за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28% процентів річних.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 6 від 30.07.2012р. до Договору № 28-02-12-КЛ: банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 125000000,00грн., терміном користування з 28.02.2012р. по 20.02.2015р. (включно).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., банк зобов"язаний надавати позичальнику кредит протягом терміну та в розмірах вказаних в п. 1.1., шляхом перерахування кредиту згідно письмових заявок позичальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання і перерахував позичальнику (відповідачу) 125000000,00грн. на кредитний рахунок відповідача, який відкритий в ПАТ „Банк „Таврика" та зазначений в п. 2.1.1. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., з призначенням платежу - надання траншу за договором № 28-02-12-КЛ від 28.02.12р.(а.с. 63-65).

Таким чином, позивачем було здійснено позичальнику кредитування на загальну суму 125000000,00 грн., що визнається відповідачем.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1.2. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., позичальник зобов"язується повернути заборгованість за цим договором згідно розділу 4 цього договору.

Згідно п. 4.1. Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., позичальник здійснює повернення кредиту на відкритий йому позичковий рахунок, має право повертати кредит частинами в межах строку користування кредитом або в в кінці строку, зазначеного в п. 1.1. договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., нарахування процентів починається з дня перерахування кредиту з позичкового рахунку і продовжується до закінчення строку дії кредитного договору відповідно до п. 1.1., причому день видачі кредиту та його повернення вважається одним днем. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, за період з першого календарного дня поточного місяця до останнього календарного дня поточного місяця включно, а в останній місяць строку користування кредитом - до дня погашення заборгованості за кредитом, визначеного у п. 1.1. кредитного договору включно. При цьому проценти за користування кредитом в іноземній валюті нараховуються з розрахунку за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При розрахунку плати за користування кредитом в національній валюті приймається місяць, що дорівнює календарній кількості днів, та рік, що дорівнює 365 днів (високосний 366 днів). Нарахування процентів здійснюється на фактичний залишок кредитної заборгованості на позичковому рахунку позичальника.

Згідно п. 4.3. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., проценти за користування кредитом в поточному календарному місяці позичальник щомісячно сплачує на рахунок в АТ „Таврика" до передостаннього робочого дня (включно) місяця, наступного за розрахунковим, та в останній день повернення кредиту.

Відповідно до п. 4.6. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., при здійсненні платежів за простроченою заборгованістю по кредиту та процентах, позичальник в першу чергу сплачує проценти за користування кредитом, потім - заборгованість за кредитом, в останню чергу погашаються нараховані штрафні санкції (якщо існують). При сплаті позичальником заборгованості в іншому порядку, банк має право самостійно розподілити сплачену суму і направити її на погашення боргу відповідно до цього пункту.

Згідно п. 6.2. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., за несвоєчасне погашення заборгованості за цим договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.1. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки, що витікає з цього договору, зокрема, є іпотека нежилого приміщення - магазину „Янтар", розташованого за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 19, заставною вартістю 19092500,00 грн.;

В забезпечення виконання відповідачем (позичальником) зобов'язань по Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р. між сторонами був укладений Іпотечний договір від 28.02.2012р., який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 537 (а.с.24-31).

Іпотечним договором від 28.02.2012р. сторони передбачили, що в забезпечення виконання зобов"язання по Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., відповідач (іпотекодавець) надав позивачу (іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно: нежиле приміщення, що розташоване за адресою Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, будинок 19, загальною площею 1438,1 кв.м., а саме: приміщення магазину ювелірних виробів, магазину непродовольчих товарів: у підвалі „1-1"-„1-17", „2-1"-„2-10", площею 468,3 кв.м., на першому поверсі „1-1"-„1-7", „2-1"-"2-19", „3-1" площею 470,3 кв.м., по другому поверху"1-1"-„1-10" площею 499,5кв.м., яке належить Приватному акціонерному товариству „Чернігівський Янтар" на праві власності згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33277714, виданого 23.02.12р. Комунальним підприємством „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради, яке розташоване на земельній ділянці площею 666 кв.м., що передана Приватному акціонерному товариству „Чернігівський Янтар" у користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею бланк серії ЧН-343, виданого 04.11.1994р. Виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів Чернігівської області на підставі рішення виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 26.07.1994р. № 132, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 343, цільове призначення земельної ділянки - для виробничих потреб (п. 1.2. Іпотечного договору).

Також предмет іпотеки належить відповідачу на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.12.2011р., яке видане на підставі рішення Виконкому Чернігівської міської ради від 21.11.2011р. за № 315 (а.с. 34).

Відповідно до п.п. 2.2.4., 2.2.6. Договору № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012р., банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягають сплаті за цим договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору іпотеки заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов"язання за цим договором. В разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентах, та/або кредиту або невиконанням ним інших зобов"язань по цьому договору, договору іпотеки, який укладений в забезпечення цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Також згідно п.п. 2.1.6., 4.1. Іпотечного договору від 28.02.2012р., іпотекодержатель (позивач) має право у випадку порушення іпотекодавцем (відповідачем) обов"язків за цим та/або кредитним договором, в тому числі прострочення сплати чергових платежів по поверненню кредитних коштів та/або процентів та/або комісій, штрафів, вимагати дострокового виконання основного зобов"язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Законом України „Про іпотеку" та цим договором. Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання основного зобов"язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені кредитним договором.

28.02.2012 року позивачем на підставі іпотечного договору р. № 537 від 28.02.12р. було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек обтяження на нежилі приміщення, які розташовані в Чернігівській області, м. Чернігів, пр-т Миру, будинок 19 (а.с. 38, 39, 42).

Згідно експертного висновку суб"єкта оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 29.05.13р. ринкова вартість предмету іпотеки складає 6608000,00 без ПДВ (а.с. 115-191).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються, зокрема, відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1., ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушенного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

19 лютого 2013 року позивач направив відповідачу письмову претензію № 23/806 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 138435923,50 грн. станом на 17.02.2013р., з яких 125000000,00 грн. сума основної заборгованості по кредиту, 4602739,73 грн. сума строкової заборгованості по процентам, 8658360,30 грн. сума простроченої заборгованості по процентам, 174823,47 грн. сума пені за період з 30.11.12р. по 17.02.13р. включно. Претензія була отримана відповідачем нарочно 25.02.2013р. (а.с. 56-58).

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 28-02-12-КЛ від 28.02.2012року у загальному розмірі 143876452,25грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі - 125000000,00грн.; заборгованості по процентам у розмірі - 18439182,22 грн., яка складається з суми несплачених своєчасно процентів у розмірі 14315894,55грн. та нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.03.2013р. по 12.04.2013р. у розмірі - 4123287,67грн.; заборгованості по сплаті пені по простроченим процентам у розмірі - 437270,03 грн. за період з 30.11.12р. по 12.04.13р. звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28 лютого 2012 року, а саме на нерухоме майно - нежилі приміщення, розташовані за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Миру, будинок 19, загальною площею 1438,1 кв.м.: приміщення магазину ювелірних виробів, магазину непродовольчих товарів: у підвалі "1-1"-"1-17", "2-1"-"2-10", площею 468,3 кв.м., на першому поверсі "1-1"-"1-7", "2-1"-"2-19", "3-1", площею 470,3 кв.м., по другому поверху "1-1"-"1-10" площею 499,5 кв.м.,- шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 28 лютого 2012 року, з початковою ціною яка визначена на підставі оцінки, яка надана суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 29.05.13р. в розмірі 6608000,00грн.

Згідно відзиву на позов, відповідач не заперечує проти заявленихї позовних вимог та визнає їх (а.с. 202, 203).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, виходячи з вищезазначених вимог чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки позовних вимог (а.с. 103, 104), суд доходить висновку про прийняття визнання позову відповідачем, оскільки такі дії не суперечать чинному законодавству та не порушують права та інтереси інших осіб, та про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки встановлено ст..37 Закону України "Про іпотеку», згідно якої іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи те, що позовну заяву подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, який звільнений від сплати судового збору згідно ч. 1 п. 22 ст. 5 Закону України „Про судовий збір", то відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п.1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В даному випадку, розмір судового збору за подання майнового позову складає 68820,00 грн. (60 розмірів мінімальних зарплат станом на 01.01.2013р., оскільки 2% з суми позову 143876452,25 грн. складає 2877529,04грн. судового збору ).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 78, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Чернігівський Янтар" (14006, м. Чернігів, пр-т Миру, 19, код ЄДРПОУ 01554120) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) - заборгованість в сумі 143876452,25грн., з яких 125000000,00грн. заборгованість по кредиту; 18439182,22 грн. заборгованість по процентам, з яких 14315894,55 грн. - сума несплачених своєчасно процентів та 4123287,67 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.03.13р. по 12.04.13р. включно; 437270,03 грн. заборгованість по сплаті пені по простроченим процентам, звернувши стягнення на предмет іпотеки, згідно Іпотечного договору від 28.02.2012 року (зі змінами і доповненнями), а саме, на нерухоме майно - нежилі приміщення, розташовані за адресою Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, будинок 19, загальною площею 1438,1 кв.м.: приміщення магазину ювелірних виробів, магазину непродовольчих товарів: у підвалі „1-1"-„1-17", „2-1"-„2-10", площею 468,3 кв.м., на першому поверсі „1-1"-„1-7", „2-1"-"2-19", „3-1" площею 470,3 кв.м., по другому поверху"1-1"-„1-10" площею 499,5кв.м., яке належить Приватному акціонерному товариству „Чернігівський Янтар" на праві власності, шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством „Банком „Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) на предмет іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки, яка визначена на підставі оцінки, яка надана суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 29.05.13р. в розмірі 6608000,00 грн.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Чернігівський Янтар" (14006, м. Чернігів, пр-т Миру, 19, код ЄДРПОУ 01554120) в доход державного бюджету (рахунок № 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) - 68820 грн. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12.06.2013р.

Суддя І.Г.Мурашко