Рішення № 31796029, 13.06.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2360/13-ц

Провадження № 2/520/2728/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Коваль В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013 року позивач звернулась з позовом до суду та просила ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, визначений відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1, на утримання ОСОБА_3 до досягнення неї повноліття та стягувати з ОСОБА_2 ? частин зі всіх видів заробітку на користь ОСОБА_1, на утримання ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття, тобто 30 червня 2021 року.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона з 24.01.2003 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який рішенням Київського районного суду м. Одеси було розірвано. Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси 21.12.2004 року було стягнуто з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 200 гривень. Однак, позивач вважає, що вказані кошти не відповідають розміру аліментів, згідно з вимогами встановленими до мінімального розміру аліментів на одну дитину.

Також посилається на те, що відповідач має постійне місце роботи, достатній заробіток для забезпечення дитини, а її матеріальне становище стало в край важким, у звязу з чим просить збільшити розмір аліментів до ? частини від усіх видів заробітку відповідача, так як 200 гривень на місяць не є достатніми для нормального духовного та морального розвитку дитини.

У звязку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, пояснила, що на теперішній час позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищу, а визначений розмір аліментів у сумі 200 гривень не є достатнім для гідного розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло.

Представник третьої особи Малиновського відділу ДВС ОМУЮ у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 24 січня 2003 року міським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вказана обставина підтверджується рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2004 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Від даного шлюбу у сторін 30 червня 2003 року народилась донька ОСОБА_3, про що Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 580.

Згодом, 21 грудня 2004 року рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Так в матеріалах справи міститься копія виконавчого листа № 2-7730/04, виданого Київським районним судом м. Одеси 21.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 11.11.2004 року і до дня повноліття доньки, тобто до 30.06.2021 року.

Відповідач сплачує стягнуті з нього рішенням суду аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень щомісячно в добровільному порядку, однак жодної іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним та має можливість надавати допомогу на утримання дочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням суду або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Суд враховує положення закону про те, що позивач як і відповідач також має обов`язок утримувати неповнолітню доньку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі ст. 182 ч.2 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, судом було встановлено, що є підстави збільшити розмір стягнутих рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, оскільки це буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини і не погіршить матеріального стану платника аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 214, 60 гривень покласти на відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконаню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи від дня предявлення позову - 22.02.2013 року, до повноліття дитини, тобто до 30.06.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача 828011).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя Куриленко О. М.