Вирок № 31795862, 13.06.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/856/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Скаковської І.В., при секретарі Козачук Н.П. за участю прокурора Конівця Д.А., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013010290000157 від 6 березня 2013 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хмельницький, українця, громадянина України, освіта середня, розлучений, не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий, а саме 14 травня 2012 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт на термін дев'яносто годин,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

до якого 18 травня 2013 року застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 18 липня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи засудженим 14.05.2012 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт на термін дев'яносто годин, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин за наступних обставин.

Так, 15 лютого 2013 року біля 17-00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись в приміщенні майстерні на території приватної фірми приватного підприємця ОСОБА_2, яка розташована по АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, таємно викрав з дерев'яного ящика, що знаходився в кутку при виході з майстерні, належну ОСОБА_2 кутову шліфувальну машину «DWT WS08-125» вартістю 255,26 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винну в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та потерпілого, а також оглядом характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов по справі не заявлено.

По суті пред'явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що 1 вересня 2012 року з метою вилікуватися від алкоголізму обвинувачений приїхав до смт Вапнярка Томашпільського району в реабілітаційний центр, де познайомився з ОСОБА_3, якому позичив гроші в сумі 50 гривень. Через деякий час ОСОБА_3 покинув реабілітаційний центр та, як стало відомо обвинуваченому, почав проживати у майстерні приватної фірми ОСОБА_2.

15 лютого 2013 року в обідню пору доби ОСОБА_1 вирішив піти в гості до ОСОБА_3, оскільки мав намір забрати борг. Зустрівшись із ОСОБА_3, останній нагодував обвинуваченого та сказав прийти через кілька годин за боргом.

ОСОБА_1 пішов в центр селища, де вживав спиртні напої, а біля 17-00 години пішов до ОСОБА_3 Зайшовши на територію, обвинувачений побачив, що майстерня була відкрита, тому він зайшов до підсобного приміщення, де побачив ОСОБА_3, який спав п'яним. Не зумівши останнього розбудити, ОСОБА_3 вирішив покинути майстерню. При виході з майстерні, ОСОБА_1 помітив коробку, в якій знаходилася болгарка. В цей момент у обвинуваченого виник умисел на крадіжку, оскільки у нього не було коштів на поїздку додому в м.Хмельницький. Заховавши дану болгарку під куртку, ОСОБА_1 пішов центральною дорогою смт Вапнярка. Біля одного із магазинів смт Вапнярка обвинувачений побачив невідомого хлопця, який курив, після чого він підійшов до останнього та запропонував придбати у нього болгарку, повідомивши, що не вистачає грошей на проїзд додому. Хлопець погодився та заплатив за болгарку 100 грн, після чого ОСОБА_1 за отримані кошти придбав квиток на поїзд та продукти харчування.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він являється приватним підприємцем. Жителю смт Вапнярка Томашпільського району ОСОБА_5 приватну територію, що розташована по АДРЕСА_2, до складу якої входить майстерня, де зберігається різна техніка. У підсобному приміщенні майстерні проживає ОСОБА_3, який повідомив, що 15 лютого 2013 року в обідню пору доби до нього приходив його знайомий на ім»я ОСОБА_1. Після їхньої розмови ОСОБА_3 ліг спати, а ОСОБА_1 мав прийти пізніше. Коли ОСОБА_3 прокинувся, то помітив відсутність кутової шліф машини, яку потерпілий придбав ще 7 жовтня 2012 року за 350 грн у магазині «Будмаркет».

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_4, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючою обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, посередньо характеризується за місцем проживання, відшкодував завдані збитки раніше судимий, належні висновки для себе не зробив та знову вчинив новий злочин, не працює, перебуває на «Д»-обліку в Хмельницькому обласному наркологічному диспансері з діагнозом хронічний алкоголізм, на обліку в Хмельницькому обласному психоневрологічному не перебуває.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий, а саме 14 травня 2012 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до громадських робіт на термін дев'яносто годин, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, покарання обвинуваченим у виді 90 годин громадських робіт не відбуте, а тому підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої міри покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п.4 ч.1ст.72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт

Згідно ст. 124 КПК України при визнанні підсудного винними суд постановляє стягти з нього судові витрати.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 197 від 18.03.2013 року (а. с. 55-63) вартість проведення товарознавчого дослідження становить 306,50 грн, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: кутову шліфувальну машину «DWT WS08-125», належну ОСОБА_2, яка передана під зберігальну розписку власнику (а.с.65)-передати за належністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч 2 КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк п"ять місяців.

На підставі ст. 71 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року ОСОБА_1 остаточну міру покарання за сукупністю цих вироків призначити у виді арешту на строк п"ять місяців одинадцять днів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній у виді домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь МВС України в інтересах НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області (МФО 802015 код 24525055 р/р 31250272210172) 306,50 грн (триста шість гривень 50 копійок) - витрат, пов'язаних з проведенням по справі товарознавчих досліджень.

Речові докази по справі - кутову шліфувальну машину «DWT WS08-125», належну ОСОБА_2, яка передана під зберігальну розписку власнику-передати за належністю.

Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:

З оригіналом вірно :

Голова суду О.В.Пилипчук