Постанова № 31795039, 12.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Справа №810/2782/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області

про визнання незаконними дій, скасування вимоги та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області (далі - відповідач, УПФУ у у Таращанському районі) про визнання незаконними дій та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-49 від 22.01.2013р. та рішення №82А від 22.05.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, зобов'язання відповідача припинити нараховування єдиного соціального внеску.

Позовну заяву мотивовано тим, що оскаржувана вимога №Ф-49 та винесене на її підставі рішення №82А прийняті відповідачем із порушенням статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI, що набрав чинності 06.08.2011р., оскільки положення наведеної статті звільняють від обов'язку щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску за себе фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній систем оподаткування та є пенсіонерами за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2013р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В призначений для розгляду справи час позивач не з'явився до суду, телеграмою, зареєстрованою канцелярією суду за №314 від 12.06.2013р., повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача, через канцелярію суду, 12.06.2013р., надійшло клопотання про неможливість взяти участь у судовому засіланні.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, тому суд усною ухвалою від 12.06.2013р. прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши та перевіривши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ОСОБА_1, згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 виданого Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ, здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2 з 25.02.2011р. (а.с.19), є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.20)

22.01.2013р., УПФУ у м.Славутичі було винесено вимогу №Ф-49 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4178,92 грн. та прийняте рішення №82А про застосування штрафних санкцій за несплату, несвоєчасну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у сумі 516,99 грн.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зважає на наступне:

правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": Призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття "пенсія" - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Таким чином, зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд вважає, що у позивача відсутній обов'язок нарахування та сплати єдиного соціального внеску, так як пенсію позивачу призначено на пільгових умовах до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтю 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через їх невідповідність приписам частини 4 статті 4 Закону України № 2464, яка єдиною умовою її застосування передбачає набуття фізичною особою - підприємцем статусу пенсіонера за віком та не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, обмежень застосування цієї статті до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах не встановлено.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено призначення позивачу пенсії за віком та оподаткування доходів від здійснюваної підприємницької діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування та враховуючи відсутність в частині 4 статті 4 Закону № 2464 застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, суд дійшов до висновку про те, що з січня по грудень 2012 року, в позивача відсутній обов'язок здійснювати нарахування та сплату єдиного соціального внеску.

Згідно приписів частини 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням зцентральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно підпункту б пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) органи пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. В такому випадку вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу та надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно нараховано єдиний соціальний внесок в сумі - 4178,92 грн. за період з січня по грудень 2012р., що свідчить про відсутність підстав для формування відповідачем вимоги, оскільки недоїмка зі сплати внеску в позивача відсутня.

З огляду на таке позовні вимоги про визнання дій незаконними, скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-49 від 22.01.2013р. та рішення №82А від 22.05.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, підлягають задоволенню.

На день судового розгляду відповідачем у добровільному порядку було сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4178,92 грн., відповідно квитанції №6396 від 17.01.2013р. (а.с.20), суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 незаконно сплачену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Між тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому суд не може здійснювати захист прав та законних інтересів позивача на майбутнє, оскільки немає можливості встановити чи буде мати місце факт їх порушення у майбутньому.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Так, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до процесуального закону суд уповноважено давати правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи. Тому, у випадку неприйняття суб'єктом владних повноважень відповідно рішення по суті поставленого питання, суд позбавлений можливості надати рішенню правову оцінку та зобов'язати такого суб'єкта прийняття необхідне рішення.

Тому, в частині позовних вимог, щодо зобов'язання відповідача припинити нараховування єдиного внеску у подальшому, слід відмовити.

Оскільки, відсутній доказ надання правової допомоги, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу, задоволеню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, згідно квитанції №1068 від 27.05.2013р. (а.с.2). Таким чином, судові витрати у розмірі 114,70 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та вимоги про несплату боргу.

Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про сплату недоїмки №Ф-49 від 22.01.2013р.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску №82А від 22.05.2013р.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на корсить ОСОБА_1 4178 (чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн. 92 коп. - суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 114,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.