Рішення № 31794257, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9422/13 10.06.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 490,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Богдан Н. О. - представник за довіреністю

від відповідача: Дубовий О. С. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" страхового відшкодування в розмірі 4 490,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі полісу № 19G-0346834 від 02.04.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Нісан д/н АА4006АІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Крайслер 300с д/н АА4882АХ, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1924203), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 порушено провадження по справі № 910/9422/13, розгляд справи призначено на 10.06.2013.

Представник позивача в судове засідання 10.06.2013 з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.06.2013 подав відзив на позов, в якому заперечує на позов, оскільки відсутні докази того, що водій знаходився за кермом автомобіля Крайслер 300с д/н АА4882АХ на законних підставах, а також відповідач зазначив, що позивач не є потерпілою особою в ДТП, так як його майно не постраждало.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залучення у якості співвідповідача по справі ЗАТ «Укрмедіасервіс». Своє клопотання обґрунтовує тим, що ЗАТ «Укрмедіасервіс» є власником автомобіля Крайслер 300с д/н АА4882АХ.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Як вбачається з п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Оскільки відповідач у поданому клопотанні не довів, що у спірних правовідносинах ЗАТ «Укрмедіасервіс» виступає або може виступати як зобов'язана сторона, то суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача по справі ЗАТ «Укрмедіасервіс».

Також представник відповідача заявив клопотання про витребування у ЗАТ «Укрмедіасервіс» документів, що підтверджують законність перебування Єніна С. Л. за кермом автомобіля Крайслер 300с д/н АА4882АХ під час ДТП від 05.05.2010.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідач не навів доказів, що підтверджують викладені у клопотанні обставини.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.06.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

02.04.2010 між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» та Дубашидзе Н. М. укладено Поліс № 0346834 добровільного страхування транспортного засобу (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Ніссан д/н АА4006АІ.

Найменування Відкритого акціонерного товариства "Дженералі Гарант" 28.04.2011 р. було змінено на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", що підтверджується витягом зі статуту, затвердженого черговими загальними зборами акціонерів (протокол №38 від 20.04.2011 р.) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 28.04.2011 р.

05.05.2010 року приблизно о 14 годині 40 хвилин Єнін Сергій Леонідович, керуючи автомобілем Крайслер 300с д/н 4882АХ у м. Києві по вул. Грушевського не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем Ніссан д/н АА4006АІ, що рухався поруч під керуванням водія Дубашидзе Н. М.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва № 3-2374/10 від 28.05.2010 Єніна С. Л. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 5752 від 02.06.2010 про незалежну оцінку з визнання вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого КТЗЗ д/н АА4006АІ в результаті його пошкодження складає 10 964,94 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 105618 від 23.06.2010 на суму 4490,00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 4490,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4036 від 25.06.2010.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4490,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Крайслер 300с д/н 4882АХ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Крайслер 300с д/н 4882АХ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/1924203 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/1924203) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/1924203) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/9799760).

У поданому відзиві відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження законності експлуатації автомобіля Крайслер 300с д/н 4882АХ, водієм якого було визнано винним у скоєнні ДТП, а отже, у відповідача відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування по даній дорожньо-транспортній пригоді за збитки завдані водієм на якого страхове покриття полісу ВС/9799760 не поширюється.

Положення статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, а відтак водій транспортного засобу вважається таким, що керував на законних підставах.

Обов'язок спростування наведеної обставини (надання постанови про притягнення особи до відповідальності згідно зі статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи доказів порушення кримінальної справи за незаконне заволодіння транспортним засобом) покладається на відповідача.

Доказів того, що Єнін С.Л. перебував у автомобілі Крайслер 300с д/н 4882АХ на момент

скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного

відповідачем не доведено.

Натомість, у матеріалах справи наявні довідка про дорожньо-транспортну пригоду МВС України Головного управління в місті Києві, Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Печерського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві №10/1564 від 13.05.2010 та постанова Печерського районного суду м. Києва у справі № 3-2374/10 від 28.05.2010, з яких слідує, що відносно громадянина Єніна С.Л. було складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. Докази того, що відносно Єніна С.Л. складався протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена ст. 126 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/9799760 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Крайслер 300с д/н 4882АХ на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу по договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № 105618 від 21.03.2011 в розмірі 4490,00 грн. На доказ отримання заяви відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4490,00 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 4490,00 (чотири тисячі чотириста дев'яносто гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 12.06.2013

Суддя О.А. Грєхова