Ухвала суду № 31793569, 13.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/166/13-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А.М. Провадження № 22-ц/780/2465/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.Категорія 36 13.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Яворського М.А.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Лавренової А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області, треті особи Головне управління юстиції у Київській області, Громадське об'єднання Садове товариство «Берізка-1» про визнання права власності на спадкове майно,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно. Заявлені позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилася спадкове майно у вигляді земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та садового будинку а цією ж адресою. 18 лютого 2010 року вона та її батько ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, кожному по ? частині. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер і не встиг оформити правовстановлюючі документи на садовий будинок та переоформити успадковану за заповітом частину земельної ділянки. При зверненні до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини отримала відповідь, що для одержання свідоцтва про право на спадщину вона повинна надати документи, зокрема свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку та державний акт з відміткою про перехід права власності на померлого. З огляду на викладене просила визнати за нею в порядку спадкування після померлого ОСОБА_4 право власності на ? частину земельної ділянки на території садового товариства «Берізка-1» за адресою АДРЕСА_1 та садовий будинок за цією ж адресою.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 частково задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3, в іншій частині позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просила скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині визнання права власності на спадкове майно у вигляді ? частини земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів неможливості оформлення позивачем своїх спадкових прав у передбаченому законом позасудовому порядку нотаріусом.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3, якій на підставі державного акту серії ЯД № 662289 належала на праві власності земельна ділянка пл. 0,0513 га. з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована на території СТ «Берізка-1» по АДРЕСА_1

Згідно технічного паспорту на садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 та свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 19 червня 2009 року № 10000872, садовий будинок готовий до здачі в експлуатацію.

03 лютого 2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла чоловікові ОСОБА_4 та дочці ОСОБА_2, а садовий будинок з відповідними господарськими, побутовими спорудами, будівлями, розташований у садовому АДРЕСА_1 заповіла дочці ОСОБА_2

18 лютого 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на ? частину земельної ділянки із кадастровим номером 3221055501:01:001:0243 пл. 0,0513 га., розташованої на території АДРЕСА_1 для ведення садівництва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 26 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

14 січня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про роз'яснення їй порядку оформлення її спадкових прав на нерухоме майно. 14 січня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 направлено роз'яснення на адресу ОСОБА_2, згідно якого у разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами необхідно отримувати на підтвердження прав власності новий державний акт, який на даний час на ім'я померлого відсутній. Доводилося до відома ОСОБА_2, що якщо вона як спадкоємець не має можливості подати документи, необхідні для видачі свідоцтв про право на спадщину, їй необхідно для вирішення питань щодо оформлення спадкових прав відносно вищевказаного нерухомого майна звернутися до суду. У разі надання усіх документів, необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину, свідоцтва будуть видані у нотаріальному порядку.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до п. 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову вказуються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи те, що ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в порядку та строки, встановлені цивільним законодавством, лист нотаріуса від 14 січня 2013 року фактично є роз'ясненням у відповідь на заяву позивача з пропозицією позивачу надати необхідні для оформлення своїх спадкових прав документів, суд дійшов вірного висновку, що позивачем не надано доказів неможливості оформлення спадкових прав і можливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом нею не втрачена, і таким чином обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про те, що спадкодавець ОСОБА_4 не встиг оформити правовстановлюючий документ, а саме отримати новий державний акт на своє ім'я, який би підтвердив право власності на ? частину земельної ділянки, успадкованої ним після смерті дружини, в зв'язку з чим позивач не може оформити право власності на успадковане майно.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК України в редакції, чинній на час смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку посвідчується зокрема свідоцтвом про право на спадщину. При цьому згідно листа Управління держкомзему у Бородянському районі Київської області № 2627 від 25 грудня 2012 року, на державному акті на земельну ділянку, яка розташована на території Клавдієве-Тарасівської селищної ради, СТ «Берізка-1», цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер 3221055501:01:001:0243 здійснена державна реєстрація переходу права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину 06 квітня 2010 року, реєстраційний номер 939:01:001:0243:001 за ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Також, відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, право власності на земельну ділянку фізичних осіб посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, також відповідним договором або свідоцтвом про право на спадщину.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.

Рішення суду в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на садовий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 ніким не оскаржується і не оцінюється колегією суддів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.