Постанова № 31793297, 13.06.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/791/13-п Провадження №33/773/158/13 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., з участю прокурора Шевчука В.М., представника митниці Пікалюка М.С., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1, непрацюючої, на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 11 квітня 2013 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4362,46 грн. з конфіскацією в дохід держави 276 кг покрівельної бляхи та 13 кг гідробар'єрної плівки, сумарна вага яких 289 кг, загальною вартістю 4362, 46 грн.. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці 141,21 грн. по справі за зберігання товарів.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 06 березня 2013 року близько 04.30 год., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці в якості пасажира автомобіля НОМЕР_1 обрала при проходженні митного контролю « зелений коридор». Під час митного огляду у неї було виявлено покрівельну бляху 60 м/п на суму 3891,6 грн. та плівку гідробар'єрну 150 м/к на суму 470,86 грн.. Вага цих товарів у наданих документах визначена не була. Після проведення зважування встановлено, що сумарна вага цих товарів перевищує 50 кг і становить 289 кг, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 471, 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України є незаконним і необґрунтованим. Стверджує, що вага наявного у неї товару їй відома не була, та вона здійснила усне декларування, надавши інспектору інформацію та наявні у неї документи на товар. Крім того, вказує, що оскаржувану постанову вона отримала 28.04.2013 року, а тому пропустила строк на оскарження. Просить суд поновити строк на оскарження та провадження за ст.472 МК України закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, конфіскований товар повернути.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_3, яка просила поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляцію, представника митниці, який заперечив щодо поновлення строку на оскарження, та вважає постанову суду першої інстанції законною, думку прокурора, про безпідставність пропущеного строку, та щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, покладається на вирішення цього питання судом, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається з матеріалів справи, справа, за заявою ОСОБА_3, була розглянута у її відсутності. Однак постанова про притягнення останньої до адміністративної відповідальності надіслана їй лише 25.04.2013 року, що підтверджується штампом на конверті ( а.с. 37) тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що ОСОБА_3 пропустила строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції з поважних причин, а тому відповідно до ст. 289 КУпАП його слід поновити.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України ОСОБА_3 не оспорюються.

Відповідно до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою( письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У диспозиції ст. 472 МК України зазначається, що недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей ( наявність, найменування або назва, кількість тощо ) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю ( недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь - якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як видно з матеріалів справи, а саме пояснень ОСОБА_3 в апеляційному суді, що при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю «зелений коридор» вона повідомила працівника митниці про наявний у неї товар, який знаходився в багажному відсіку автомобіля та надала останньому товарну накладну, яка підтверджувала вартість і кількість переміщуваного товару, однак в ній не містилося даних про вагу товару та вона її не могла знати, тому обрала для проходження митного кордону « зелений коридор». Вважає, що повідомивши ці дані, здійснила усне декларування товару. Оскільки їй не були відомі правила проходження митного контролю, то просила працівника митниці надати можливість задекларувати товар у письмовій формі, однак їй було відмовлено.

Ці пояснення ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами справи, а саме долученими до протоколу товарними накладними, з яких видно, що ОСОБА_3 05 березня 2013 року у Республіці Польща придбала 60 пм покрівельної бляхи та 150 квм фолії на дах вартістю 1737, 30 злотих Польщі, тобто в яких зазначені відомості щодо кількості та вартості товару(а.с.11-12).

Посилання ОСОБА_3 про те, що товар, який перевозила, вона не приховувала підтверджується протоколом складеним на неї та фототаблицею до протоколу, з яких вбачається, що товар знаходиться у багажному відділенні автомобіля, в якому остання була пасажиром ( а.с. 1-3,13).

Про те, що автомобіль НОМЕР_2 , в якому пасажиром була ОСОБА_3,було переведено із « зеленого» на «червоний» коридор, однак був складений протокол про порушення митних правил без можливості заповнити митну декларацію у письмовій формі, стверджується наявною у матеріалах справи ксерокопією контрольного талону для проходження митного контролю по «червоному коридору» (а.с.6).

В матеріалах справи також відсутні дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б спростовували твердження ОСОБА_3 про те, що вона провела усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у неї товар.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 заявила усно про наявність у неї товару, а також працівниками митниці було надано контрольний талон на проходження по «червоному коридору» на декларування товарів, що переміщувала через митний кордон України остання, однак вона була позбавлена можливості заповнити митну декларацію, тому в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Крім того, як видно з протоколу про порушення митних правил №0425/20505/2013 від 06 березня 2013 року об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.472 МК України, за яким ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності, взагалі не сформульована.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, та будь - якої оцінки цим фактам не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останньої у вчиненні нею правопорушення передбаченого ст.472 МК України у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст. 280, 283 КУпАП.

Також судом у вступній та резолютивній частині постанови від 11.04.2013 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності, неправильно вказано прізвище останньої, замість ОСОБА_3 вказано ОСОБА_3. Тому, у вступну та резолютивну частину цієї постанови слід внести виправлення, вважаючи притягнутою до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 замість ОСОБА_3.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України притягнута необгрунтовано, тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_3 підставно визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і оскільки вона не заперечує вчинення нею цього правопорушення, тому слід на неї накласти стягнення у виді штрафу відповідно до санкції цієї статті МК України.

Оскільки ОСОБА_3 перевозила товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню останній.

Керуючись ст. ст.247,294 КУпАП, ст. 530 МК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк для оскарження постанови Любомльського районного суду від 11 квітня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Внести виправлення у вступну та резолютивну частину постанову Любомльського районного суду від 11 квітня 2013 року та вважати притягнутою до адміністративної відповідальності за цією постановою ОСОБА_3, замість вказаної в цій постанові ОСОБА_3.

Постанову Любомльського районного суду від 11 квітня 2013 року в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

Цю ж постанову, в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, змінити. На підставі ст.471 МК України, накласти на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучені у ОСОБА_3, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0425/20505/2013 від 06 березня 2013 року, 276 кг покрівельної бляхи та 13 кг гідробар'єрної плівки, сумарна вага яких 289 кг, загальною вартістю 4362, 46 грн. повернути останній після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

Врешті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 11 квітня 2013 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: