Ухвала суду № 31793069, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16209/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку поточного (звітного) податкового періоду за травень 2012 року, за результатами якої складено акт № 431/1-15-30-35234346 від 16 липня 2012 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення абз. «б» п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2012 року у розмірі 65 010 750 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 000016153010 від 30 липня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 010 750 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 000016153010 від 30 липня 2012 року - без змін.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з податковою декларацією позивача з ПДВ, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 65 011 033 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є придбання нерухомого майна, а саме нежитлового об'єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 4, загальною площею 10 879,4 кв. м., кадастровий номер 481013630:07:001:0021.

Перевіркою операцій з придбання нерухомого майна встановлено, що в травні 2012 року позивачем придбано вищезазначене нерухоме майно відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.05.2012 року та придбано обладнання згідно договору купівлі-продажу від 30.05.2012 року. Дані договори купівлі-продажу укладено з ТОВ «ТД Промсервіс».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розрахунки з ТОВ «ТД Промсервіс» за договорами купівлі-продажу не проведено, за позивачем обліковується кредиторська заборгованість за нерухоме майно у розмірі 387 622 800 грн., в т.ч. ПДВ 64 603 800 грн. та за обладнання - 2 441 700 грн., в т.ч. ПДВ 406 950 грн. Відповідно до умов договору розрахунки мали бути проведені протягом 30 банківських днів, однак станом на момент перевірки термін не настав.

Позивачем не було надано оригіналів документів, що свідчать про право власності на нерухоме майно, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.05.2012 року та договору купівлі-продажу обладнання від 30.05.2012 року, укладених з ТОВ «ТД Промсервіс», витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, загальну оборотно-сальдову відомість, оборотно-сальдові відомості по paxунках БО № 631, 361, 28, 15, 10, що свідчать про оприбуткування зазначеного нерухомого майна та обладнання, оригінали податкових накладних від 30.05.2012 року № 1, № 2 на суму ПДВ 64 603 800,00 грн. та 406 950,00 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що сума ПДВ у розмірі 65 010 750,00 грн. включена до складу податкових зобов'язань ТОВ «ТД Промсервіс», відкоригована у бік зменшення податкових зобов'язань на тотожну суму в декларації з ПДВ за травень 2012 року, у зв'язку з поверненням товару на користь ТОВ «Фактор капітал». Зазначеним підприємством подана декларація з ПДВ за травень 2012 року, згідно якої нарахована сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, становить 75 771 733 грн.

З матеріалів перевірки вбачається, що станом на дату складання акту зазначена сума до бюджету не сплачена, ТОВ «Фактор капітал» мас стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», податкова декларація з ПДВ за травень 2012 року визнана недійсною.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума ПДВ у розмірі 65 010 750,00 грн. включена до складу податкового кредиту ТОВ «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» неправомірно, у зв'язку з тим, що ТОВ «ТД Промсервіс» та ТОВ «Фактор капітал» суми ПДВ до бюджету не сплачували, що свідчить про відсутність джерела сплати.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2012 року № 000016153010 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 04.06.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.