Постанова № 31792593, 07.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2013 року № 826/5230/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової службидо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення заборгованості у розмірі 4 675 470,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у розмірі 4 675 470,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана є податковим боргом відповідача, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення заборгованості.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач подав через канцелярію суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість відбулось необґрунтовано та безпідставно, з порушенням вимог законодавства України, чинного на час існування спірних правовідносин.

У судові засідання призначені на 22 травня 2013 року та 03 червня 2013 відповідач року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи попереджений відповідно до вимог статей 33, 35 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, суд вирішив розглянути адміністративну справу №826/5230/13-а в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 12 грудня 2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2 від 21.05.2013 року, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 14.12.20078 року за №33567 (податковий номер НОМЕР_1), що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 21.05.2013 р. №1326521400079.

На підставі поданої заяви ФОП ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік серії НОМЕР_3 (а.с.16).

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків (а.с.40-45) обліковується податкова заборгованість у розмірі 4 675 470,00 гривень, яка виникла у зв'язку з несплатою:

- єдиного податку за 2011 рік у розмірі 860,00 грн.;

- грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням №0004721705 від 18.10.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.09.2011 року по 19.09.2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, за результатами якої було складено акт №6705/17-05/НОМЕР_1 від 03.10.2011 року (а.с.18-37).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 статті 2, п.п. 7.3.2 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7, п. 9.3 статті 9 та п.п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України №727 від 03.07.1998р.» за №507 від 16.03.2000р., та п.12 Наказу ДПА України за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», п.п.4.1.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженої Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, та п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, СГД-ФО ОСОБА_1 не визначив податкові зобов'язання з ПДВ, в результаті чого занизив податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3 739 688,0грн. та не перерахував до бюджету в період з 01.10.2008р. по 30.06.2011р. (в тому числі, за місячні звітні періоди жовтень 2008р.-308291,0грн., листопад 2008р.- 198321,0грн., січень 2009р.- 301923,0грн., лютий 2009р.- 267082,0грн., березень 2009р.- 302687грн., квітень 2009р.- 355976,0грн., травень 2009р.-273488,0грн., червень 2009р.- 273520,0грн., липень 2009р.- 301115,0грн., серпень 2009р.- 291463,0грн., вересень 2009р.- 252728,0грн., жовтень - 261653,0грн., листопад 2009р.- 16593,0грн., грудень 2009р.- 265278,0грн., січень 2010р.- 12506,0грн., лютий 2010р.- 21018,0грн., березень 2010р. -14956,0грн., квітень 2010р.- 11225,0грн., травень 2010р.- 5097,0грн., липень 2010р.- 4768,0грн.).

Донараховано податку на додану вартість в бюджет в сумі 3 739 688,00 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 18 жовтня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00004721705, яким за порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 статті 2, п.п. 7.3.2 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7, п. 9.3 статті 9 та п.п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України» №727 від 03.07.1998р. за №507 від 16.03.2000р., та п.12 Наказу ДПА України за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», п.п.4.1.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженої Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, та п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4 674 610,00 грн., в тому числі основний платіж - 3 739 688грн. та штрафні санкції - 934 922грн. (а.с.17).

Вказане рішення отримане відповідачем 18 жовтня 2011 року, що підтверджується підписом останнього на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с. 17).

Згідно з пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПКУ податкові зобов'язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення №0004721705 від 18 жовтня 2011 року було оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. по справі №2а-3100/12/2670, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю (а.с.80-84).

Судом у вказаній справі підтверджено правомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення - рішення №0004721705 від 18 жовтня 2011 року.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду - 30.08.2012 року.

Отже сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4 674 610,00 грн. вважається узгодженою 30.08.2012 року та підлягає сплаті протягом 10 днів з моменту такого узгодження.

Судом не беруться до уваги посилання на неправомірність податкового повідомлення-рішення №0004721705 від 18.10.2011 року, оскільки його правомірність була підтверджена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року у адміністративній справі №2а-3100/12/2670, яка набрала законної сили.

Крім того, правомірність даного податкового повідомлення-рішення не є предметом доказування у справі про стягнення податкового боргу, що відповідає правовій позиції, викладеній в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2012 року у справі №К-100088/09.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 295.1 - 295.3 ст. 295 якого платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси податкову декларацію в порядку та в строки, що встановлені ст.296 гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України.

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу повинен сплатити узгоджену суму податкових зобов'язань по єдиному податку згідно поданої декларації, але не зробив цього.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які на день розгляду справи вважається узгодженими, не були погашені відповідачем протягом граничного строку, вони відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

При цьому, надсилання окремої податкової вимоги на суму консолідованого податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Як наголошено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку, визначеному Податковим кодексом, відповідачу була направлена податкова вимога №1485 від 09 березня 2011 року на суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 86,00 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу поштою та вручена йому 17.11.2011 року, про що свідчать копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена та є чинною на час розгляду даної справи.

Позивачем надано суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Оскільки податковий борг ФОП ОСОБА_1 до цього часу не переривався, його не погашено в повному обсязі, тому нова вимога прийняттю не підлягала, оскільки у податкового органу відсутні повноваження направляти платнику податків наступну податкову вимогу до повного погашення боргу, визначеного у попередній податковій вимозі.

Відповідачем не надано суду доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 4 675 470,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4; адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 4 675 470,00 гривень (чотири мільйони шістсот сімдесят п'ять тисячі чотириста сімдесят грн.) , з яких:

- 4 674 610,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість підлягають перерахуванню на рахунок № 31115029700004, одержувач: УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019;

- 860,00 грн. заборгованості по єдиному податку підлягають перерахуванню на рахунок № 31510970700004, одержувач: УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій