Рішення № 31792173, 23.05.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/143/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Стратович О.В.

за участю :

секретаря судового засідання Остапчук О.М

представника відповідача Вардецького В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду , у м.Олевську , цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , до Фермерського господарства « Олевське » , с. Сущани Олевського району вул. Набережна , 4-а , про стягнення заборгованості по заробітній платі , стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства « Олевське » , с. Сущани Олевського району вул. Набережна , 4-а , про стягнення заборгованості по заробітній платі , стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди ,

В позовній заяві позивач зазначив , що перебував в трудових відносинах з відповідачем з 02.06.2012 року по 01.08.2012 року , працюючи на посаді бухгалтера-касира . Під час звільнення з роботи відповідач з позивачем не розрахувався , а тому позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 970,00 гривень , 1 000.00 гривень моральної шкоди та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2012 року по 01.03.2013 року в розмірі 3 395 гривень .

Позивач в судове засідання не з'явилася та звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутність , позовні вимоги підтримав ..

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково . При цьому пояснив , що заборгованість по заробітній платі виникла внаслідок тяжкого економічного стану підприємства . Позов визнає в частині сплати на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 960,00 гривень , які на час розгляду справи сплатив позивачу. В частині відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної ( немайнової ) шкоди заперечує , оскільки позивач не надав суду доказів наявності такої шкоди та заборгованості .

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства , установи , організації , провадиться в день звільнення , якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути сплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок ; про нарахування суми належні працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум ; в разі спору про розмір сум , належних працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган в усякому разі повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму .

Відповідно до ч. 2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі , коли спір вирішено на користь працівника . Якщо спір вирішено на користь працівника частково , то розмір відшкодування за час затримки визначає орган , який виносить рішення по суті спору .

Безпосередньо районним судом розглядаються трудові спори за заявою працівників підприємств , установ , організацій де комісії по трудовим спорам не обираються зазначено в п.1 ч.1 ст.232 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком .

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя зазначено в ст. 237-1 КЗпП України .

Дослідивши письмові докази , суд приходить до висновку , що позов є обґрунтованим але підлягає частковому задоволенню з таких підстав :

Так , позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з 02.06.2012 року по 01.08.2012 року , працюючи на посаді бухгалтера-касира , що стверджується записами в трудовій книжці позивача та відповідними наказами керівника підприємства ( а.с. 3 , 21 ) , а також довідкою про заборгованість по заробітній платі ( а.с. 20 ) , відповідно до якої заборгованість по заробітній платі складає 960,00 гривень та поясненнями представника відповідача .

Під час звільнення з роботи відповідач з позивачем не розрахувався , а тому позивач , в позовній заяві , просить суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 970,00 гривень , 1 000.00 гривень моральної шкоди та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2012 року по 01.03.2013 року в розмірі 3 395,00 гривень .

Під час розгляду справи в суді представник відповідача надав до суду належним чином завірену копію платіжної відомості за травень місяць 2013 року , відповідно до якої убачається , що відповідач розрахувався з позивачем в частині відшкодування заборгованості по заробітній платі , а тому в цій частині позову слід відмовити .

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення моральної ( немайнової ) шкоди .

Задовольняючи частково позов в частині стягнення моральної (немайнової ) шкоди суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 100,00 гривень заподіяної моральної ( немайнової ) шкоди , оскільки позивач не надала суду доказів , що останнім заподіяна моральна ( немайнова ) шкода в розмірі саме 1000 .00 гривень .

В частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку суд вважає за необхідне відмовити , оскільки позивач не надав суду розрахунок такої заборгованості .

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору , то на підставі ч.3 ст.81 , ч.3 ст. 88 ЦПК України зазначені платежі підлягають стягненню з відповідача .

Керуючись вимогами: ст.116 , ч.2 ст.117 , п.3 ч.1 ст.232 , ч.2 ст.233 , ст.237-1 КЗпП України ; п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір » ; ст.ст. 10,11,60,81,88,212-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , до Фермерського господарства « Олевське » , с. Сущани Олевського району вул. Набережна , 4-а , про стягнення заборгованості по заробітній платі , стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди - з а д о в о л ь н и т и ч а с т к о в о .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір » звільнити позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору .

Стягнути з Фермерського господарства « Олевське » , с. Сущани Олевського району вул. Набережна , 4-а ( ідентифікаційний код 37937341 )на користь ОСОБА_2 : 100,00 гривень заподіяної моральної ( немайнової ) шкоди , в решті позов залишити без задоволення .

Стягнути з Фермерського господарства « Олевське » , с. Сущани Олевського району вул. Набережна , 4-а ( ідентифікаційний код 37937341 ) 229,40 гривень судового збору .

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи , які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Стратович