Постанова № 31791707, 10.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Справа № 922/694/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Коваленка А.О. (дов. № 1305 від 02.10.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1438 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2013 р. у справі № 922/694/13-г

за позовом ПрАТ "Страхова компанія" "Уніка" м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків

про стягнення 50000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013р. позивач - ПрАТ "Страхова компанія" "Уніка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 50000,00 грн. страхового відшкодування та судовий збір, обґрунтовуючи вимоги тим, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2013 р. по справі № 922/694/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" на користь ПрАТ "Страхова компанія" "Уніка" страхове відшкодування в сумі 50000,00 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2013 р. по справі № 922/694/13-г скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому відповідач зазначає, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 65269,08 грн. з порушенням умов договору страхування, оскільки вважає, що страхувальником позивача - ТОВ «Ол-лізинг» не було надано документів, на підставі яких водій Бружас О.С. керував застрахованим транспортним засобом Volkswagen Touareg держ.№АІ5911СХ, у тому числі подорожнього листа, а також посилається на неповідомлення ТОВ «Ол-лзинг» позивача про факт передачі застрахованого автомобіля фізичній особі Таким чином, на думку відповідача, оскільки виплата суми в розмірі 65269,08 грн. була здійснена з порушенням умов договору страхування, її неможливо вважати страховим відшкодуванням, в зв'язку з чим відповідач стверджує, що позивач не мав відповідних правових підстав вимагати компенсації з боку відповідача сплаченої суми в розмірі 50000,00 грн.

03.06.2013 р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив розглядати справу за відсутності представника ПрАТ "Страхова компанія" "Уніка" м. Київ за наявними у справі документами.

Також, позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначає, що ненадання страхувальником ТОВ «ОЛ-лзинг» подорожнього листа на застрахований автомобіль не можна розцінювати, як порушення умов договору страхування, оскільки обов'язок водія мати при собі подорожній лист не передбачений законодавством України; вказує на те, що таких документів, як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Touareg держ.№АІ5911СХ та посвідчення водія Бружас О.С. було достатньо позивачу для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Позивач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 22.05.2012 р. між позивачем (страховик) та ТОВ "Ол-лізинг" (страхувальник) укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0000502, згідно якого був застрахований автомобіль Volkswagen Touareg, д.р.з. АІ5911СХ, зокрема, на випадок ДТП, на страхову суму 64030,53 дол. США з безумовною франшизою 0,5% (але не менше 50 Євро). Вигодонабувачем за цим договором визначений ТОВ "Порше Мобіліті".

Застрахований автомобіль Volkswagen Touareg, д.р.з. АІ5911СХ, належить ТОВ "Ол-лізинг" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САК №754213 від 03.05.2012 р.

Страховий платіж був сплачений страховиком 13.07.2012 р. в повному обсязі, що підтверджується копією банківської виписки з особового рахунку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2012 р. на дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський (на Ростов - на Дону) сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) - зіткнення за участю транспортного засобу Volkswagen Touareg д.р.з. АІ5911СХ, під керуванням Бружаса Олексія Стасісовича, та транспортного засобу Volkswagen Passat д.р.з. 99953ХА, під керуванням Корнієнка Олександра Анатолійовича, внаслідок якого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, що підтверджується довідками ДАІ Харківської області.

Згідно постанови Харківського районного суду Харківської області від 01.08.2012 р. по справі №2034/7681/2012 (провадження №3/2034/2124/2012) Корнієнко О.А. визнаний винним у зв'язку з невиконанням п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність Корнієнка Олександра Анатолійовича була застрахована ТДВ „МСК", що підтверджується копією полісу №АВ/1096735 від 23.01.2012 р.

05.06.2012 р. ТОВ "Ол-лізинг" (страхувальник) подав страховику (позивачу) заяву про виплату страхового відшкодування (вх.№92600 від 07.06.2012 р.) на станцію технічного обслуговування ТОВ "Атлант М Лепсе".

Матеріали справи також свідчать про те, що згідно звіту Приватного підприємства "ГАЛавтоекспертиза" №25С/06/12 від 20.06.2012 р. про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Volkswagen Touareg держ.№АІ5911СХ, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 67927,26 грн.

Листом від 09.07.2012 р. вигодонабувач (ТОВ "Порше Мобіліті") за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0000502 від 22.05.2012 р. надав згоду страховику (позивачу) на перерахування страхового відшкодування на станцію технічного обслуговування ТОВ "Атлант М Лепсе".

11.07.2012 р. страховиком було складено страховий акт №00092600, яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 65269,08 грн.

11.07.2012 р. позивач видав наказ №92600 про виплату страхового відшкодування в сумі 65269,08 грн. ТОВ Ол-Лізинг шляхом перерахування Атлант-М Лепсе ТОВ.

Також, з наявних у справі матеріалів вбачається, що платіжним дорученням №024147 від 13.07.2012 р. позивач перерахував ТОВ "Атлант М Лепсе" страхове відшкодування згідно договору 245002/4098/0000502 від 22.05.2012 р. по ТОВ "Ол-лізинг" в сумі 65269,08 грн.

Позивач надіслав відповідачу заяву-вимогу про сплату страхового відшкодування в сумі 65269,08 грн., але відповідач не сплатив вказану суму коштів, а лише надіслав у відповідь запит про надання підтвердження внесення страхових платежів №1372 від 15.10.2012 р.

02.11.2012 р. на запит відповідача позивач надіслав йому запрошені документи, але відповідач не сплатив страхове відшкодування і відповіді не дав.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 50000,00 грн. страхового відшкодування. Позов обґрунтований посиланням на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Беручи до уваги викладені обставини, застосувавши до даних правовідносин положення ст..ст. 979, 988, 990 ЦК України, а також ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, сплативши страхувальнику страхове відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому суд вважав, що копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ Volkswagen Touareg д.н. АІ5911СХ та посвідчення водія Бружас О.С. є необхідними та достатніми доказами того, що Бружас О.С. керував автомобілем Volkswagen Touareg д.н. АІ5911СХ під час ДТП на законних підставах.

За таких обставин та враховуючи, що сума сплаченого позивачем страхового відшкодування перевищує ліміт відповідальності відповідача, визначений в полісі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача в сумі 50000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального права до даних правовідносин, колегія суддів встановила наступне.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 50000,00 грн. страхового відшкодування згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування".

Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 512 ЦК України встановлено, що крім випадків, визначених в цій статті, кредитор у зобов'язанні може бути замінений і в інших випадках, встановлених законом.

Одним із таких випадків є суброгація - перехід від страхувальника до страховика прав кредитора до боржника, відповідального за настання страхового випадку.

Суброгація встановлена статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування", згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, в силу положень вказаних статей позивач, сплативши страхувальнику страхове відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто відбулася заміна сторони в зобов'язанні.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням №024147 від 13.07.2012 р. позивач перерахував ТОВ "Ол-лізинг" страхове відшкодування згідно договору 245002/4098/0000502 від 22.05.2012 р. в сумі 65269,08 грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, позивач надіслав відповідачу заяву-вимогу про сплату страхового відшкодування в сумі 65269,08 грн., але відповідач не сплатив вказану суму коштів, а лише надіслав у відповідь запит про надання підтвердження внесення страхових платежів №1372 від 15.10.2012 р.

02.11.2012 р. на запит відповідача позивач надіслав йому запрошені документи, але відповідач так і не сплатив страхове відшкодування.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на несвоєчасне повідомлення страхувальником позивача про настання страхового випадку, як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки згідно положень п. 11.4 договору страхування №245002/4098/0000502 від 22.05.2012 р. несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку не є безумовною підставою для відмови страховиком у виплаті страхового відшкодування.

Також не можуть вважатися підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування посилання відповідача на відсутність подорожнього листа від 02.06.12 р. на застрахований позивачем автомобіль та знаходження за кермом водія Бружаса О.С., якому застрахований автомобіль був переданий у прокат по договору №10012010 від 10.10.2010 р., що суперечить положенням пунктів 4.1.1, 10.1.4 договору страхування від 22.05.2012 р., оскільки діюче на момент скоєння ДТП законодавство України, а саме ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", п.2.1 Правил дорожнього руху України, не передбачають обов'язок водія транспортного засобу мати при собі подорожній лист.

Крім того, передача у прокат страхувальником застрахованого автомобіля за умовами п. 11.1 договору страхування №245002/4098/0000502 від 22.05.2012 р. не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, ненадання страхувальником ТОВ «Ол-лізинг» подорожнього листа від 02.06.2012 р. на застрахований автомобіль Volkswagen Touareg д.н. АІ5911СХ не можна розцінювати, як порушення умов договору страхування.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на наказ Держкомстату України № 74 від 17.02.1998 р., яким начебто визначена обов'язковість наявності подорожнього листа, оскільки транспортний засіб автомобіль Volkswagen Touareg д.н. АІ5911СХ, що є застрахованим у позивача, не відноситься до категорії службових автомобілів, водій, який ним керував не перебував у трудових відносинах зі страхувальником і даний автомобіль не використовувався для власних потреб страхувальника.

Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2011 р. № 1029, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

П. 2.2 Правил встановлено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2011 р. № 1029, зазначених документів, а саме: копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Touareg д.н. АІ5911СХ, посвідчення водія Бружаса О.С., достатньо для підтвердження законності керування застрахованим автомобілем.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.

Оскільки полісом №АВ/0196735 від 23.01.2012 р. визначена франшиза у розмірі 0,0 грн., то сума реальної вартості втраченого майна, тобто матеріальної шкоди, не підлягає зменшенню.

З врахуванням викладеного, зважаючи на те, що сума сплаченого позивачем страхового відшкодування перевищує ліміт відповідальності відповідача, визначений в полісі, розрахунок суми відповідачем не спростовано, позовні вимоги до відповідача в сумі 50000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та наданих сторонами документальних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення Харківської області від 15.04.2013 р. у справі № 922/694/13-г/

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 15.04.2013 р. у справі № 922/694/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2013 року.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Слободін М.М.