Рішення № 31791608, 12.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2013р. Справа № 905/3183/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Свердловськ

про стягнення 5 134,40грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Шевелев В.Г. - юр.

відповідача 1: Ляшко Д.В. - пров. юр.

відповідача 2: не з'яв.

Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державного підприємства «Донецька залізниця» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» 08.11.12р. за залізничною накладною на групу вагонів № 48694053 у напіввагоні №67158576 у сумі 2 787,01грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 11.11.2012р. БН 720009/527, складеним цією ж станцією. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник та відправник.

Заявою без дати і номера, оголошеною у засіданні, позивач збільшив розмір позовних вимог і наполягає на стягненні з відповідачів 5 134,40грн., у тому числі:

· 2 347,39грн. - з Державного підприємства «Донецька залізниця»;

· 2 787,01грн. - з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит».

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

- нею вагон з вантажем був доставлений у тому стані і у тій кількості, що було прийнято на станції відправлення від відправника.

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась за спірною відправкою (ст.115 Статуту залізниць України).

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» позов не визнав з посилання, зокрема, на те, що залізниця вантаж прийняла до перевезення без зауважень, на станції відправлення вантаж мав захисне маркування, а на станції призначення його не було, у зв'язку з чим перевізник повинен нести відповідальність за нестачу, яка виникла під час перевезення.

На вимогу суду відправник надав документи на підтвердження ціни на відвантажену продукцію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

08.11.12р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (вантажоодержувач) у напіввагоні №67158576 за залізничною накладною на групу вагонів № 48694053 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. В накладній також вказано, що вантаж ущільнений і маркований вапном. За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара -23 200 кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/10-42р/4521, укладеним 07.09.10р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг".

Згідно рахунку-фактури СФ-161119 від 08.11.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг», 1 т вугілля донецького марки А (АМ13-25) - 942,67грн. без ПДВ.

Згідно рахунку-фактури № 2021 від 08.11.12р. вантажовідправника ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», виставленого ТОВ «ДТЕК Трейдінг», і акту приймання-передачі вугільної продукції від 08.11.12р. ціна 1т вугілля марки АМ 13-25 (з приплатами і знижками) - 1 107,26грн. (з ПДВ).

На станцію призначення вагон прибув 10.11.12р., де був складений акт загальної форми № 1-144 від 10.11.2012р. Підстава складення акту загальної форми - під час огляду було виявлене:

- навантаження нижче бортів на 400мм;

- маркування відсутнє;

- виїмок та заглиблень немає.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 720009/527 від 11.11.2012р., згідно з яким:

- вагон в технічному відношенні справний;

- навантаження нижче бортів на 400мм, розрівняне;

- в документі вказано маркування вапном, фактично маркування відсутнє;

- виємок та заглиблень немає;

- люка і двері в вагоні справні та зачинені;

- зважування вагону проводилося на 150 т електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

- вага нетто зважування вантажу 65 500кг (брутто 88 700кг, тари з брусу 23 200 кг), нестача вантажу складає 3 500кг проти даних залізничної накладної.

Комерційні акти підписані належними особами, зокрема з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - прийомоздавальником ПАТ «ММК ім. Ілліча».

У залізничній накладній станція зробила відмітку про складення комерційного акту і зазначила фактично виявлену нестачу маси вантажу.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 347,39грн. із розрахунку: 2 120,0кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 2,0%) х 1 107,26грн. (вартість 1 т вугілля марки АМ 13-25, зданого до перевезення з ПДВ). Позивачем щодо залізниці заявлена така ж сума.

Господарський суд вважає, що позов до Державного підприємства «Донецька залізниця» обґрунтований і підлягає задоволенню.

Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов до Державного підприємства «Донецька залізниця задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508, 2600901517249, 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191129) 2 347,39грн. основного боргу (вартість нестачі), 786,59грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 12.06.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18