Ухвала суду № 31791423, 07.06.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого-судді - Полюховича О.І.

суддів - Баглика С.П., Матюхи Ю.В.

з участю прокурора - Клімашевич Н.О.

захисника - ОСОБА_1

підсудного - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року.

Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с.Тараканів Дубенського району Рівненської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, підприємець, раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1,

засуджено:

- за ч.3 ст.286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 600 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 14 січня 2012 року приблизно о 19 год., керуючи автомобілем MERCEDEC-BENZ VITO 112 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в темну пору доби по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Рівне, на порушення вимог п.п. 1.5, 2.9а, 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості та дистанції руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки і поблизу с. Турковичі Дубенського району, допустив зіткнення із легковим автомобілем MERCEDEC- BENZ 230 Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду в попутному напрямку.

Від зіткнення автомобіль MERCEDEC- BENZ 230 Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, втратив керованість і його викинуло на зустрічну смугу руху на якій відбулося зіткнення із сідловин тягачем RENAULT PREMIUM 440.19, реєстраційний номер НОМЕР_3 із напівпричепом бортовим тентованим, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті даної ДТП пасажирам автомобіля MERCEDEC- BENZ 230 Е, ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілих, ОСОБА_8 - тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_4 - тяжкі тілесні ушкодження.

В поданих на вирок суду апеляціях:

- представник потерпілого ОСОБА_3 просить вирок суду в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди скасувати, постановити новий вирок, яким обрати ОСОБА_2 покарання у виді восьми років позбавлення волі, цивільний позов задовольнити повністю та стягнути на користь ОСОБА_4 925704 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_3 вказав, що призначене засудженому покарання не відповідає вимогам ст.ст. 65, 66, 69-1 КК України, є занадто мяким, а визначена судом сума відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам розумності та справедливості.

- захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_2 (із врахуванням поданих змін), просить вирок суду змінити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_1 наголосив, що ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував майнову шкоду та частину в рахунок відшкодування моральної шкоди, має на утриманні неповнолітню дитину, є підприємцем, а тому визначена судом сума для відшкодування є великою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які просять вирок суду першої інстанції змінити, зменшити розмір відшкодування до 100 000 грн, міркування представника потерпілого ОСОБА_3, який просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 вісім років позбавлення волі та стягнути 925 704 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах по справі, відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України є правильною і не оспорюється в поданих апеляціях.

Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК (1960 року), які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_2 не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно роз'яснення Пленуму ВСУ в постанові №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - позитивну характеристику по місцю проживання (т.2 а.с.а.с.155,157), наявність на утриманні неповнолітньої дитини, до кримінальної відповідальності раніше не притягався (т.2 а.с. 153 зв.), відшкодування в добровільному порядку майнової шкоди (т.2 а.с.170-173), часткове відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, не є явно несправедливим внаслідок м"якості.

Представник потерпілого ОСОБА_3 подав позов в інтересах ОСОБА_4 і просив стягнути з підсудного 925 704 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції у своєму вироку не вказав жодних мотивів прийнятого рішення про часткове задоволення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди.

Крім того, із матеріалів справи слідує, що автомобіль „MERCEDEC-BENZ VITO 112 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 - є забезпеченим транспортним засобом, про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 4 жовтня 2011 року (т.1 а.с.29).

Статтею 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода у порядку, визначеному даним законом.

Суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, не врахував зазначені норми закону, а тому колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 р), судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисника ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2013 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Судді:

Полюхович О.І. Баглик С.П. Матюха Ю.В.