Ухвала суду № 31791063, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/4854/13-а Головуючий у 1- й інстанції Скочок Т.О.

Суддя - доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2013 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про стягнення заборгованості за податковими векселями, забезпеченими авалем, в сумі 6 150 145, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2013 р. позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною ухвалою позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: у позовній заяві не вказано номерів засобів зв'язку відповідача; позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не надано суду доказів (актів про фактично отриману векселедавцем кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору за весь час використання податкових векселів); в матеріалах позовної заяви відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на момент подання позову до суду; не надано суду докази направлення відповідачу позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Також, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що дана категорія спорів підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження, а відсутність всіх доказів в обґрунтування позовних вимог створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.

Так, згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Колегія суддів не може погодитись з даними доводами суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 106 КАС України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем вказано найменування відповідача, а також його поштова адреса.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України не містять вимоги щодо обов'язкового зазначення позивачем номерів засобів зв'язку відповідача, у зв'язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно залишив позовну заявку, зокрема, з цих з підстав.

Також необґрунтованими колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на те, що позивачу необхідно надати на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги докази, а саме акти про фактично отриману векселедавцем кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору за весь час використання податкових векселів, оскільки зазначене створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Колегія суддів зауважує, що розгляд справи в скороченому провадженні є правом, а не обов'язком суду.

У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 1 ст. 183-2 КАС України).

Крім того, зазначена норма п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України поширюється на випадки, коли: відповідач має обов'язок сплатити грошову суму; цей обов'язок виник на підставі рішення (наказу, припису, розпорядження) суб'єкта владних повноважень; закінчився встановлений ст. 99 КАС строк оскарження цього рішення.

Однак, стягнення грошових сум, які є предметом розгляду даної справи, не ґрунтуються на рішенні суб'єкта владних повноважень.

Що ж стосується зобов'язання судом першої інстанції щодо надання позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на момент подання позову до суду, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими, оскільки положення ст. 106 КАС України не містять вимог щодо надання суду позивачем доказів, які підтверджують правильність адреси відповідача, зазначеної ним у позовній заяві.

Також підставою для винесення оскаржуваної ухвали стало те, що позивачем не було надано доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам.

У відповідності до ч. 3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем на підтвердження виконання вимог ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви було додано оригінал фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» та копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого рекомендованим листом.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 3 ст. 106 КАС України не визначено вид поштового відправлення, що повинен використовувати суб'єкт владних повноважень. У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС мала право направити відповідачу копію позовної заяви з додатками будь-яким поштовим відправленням, що передбачене п. 8 Правил.

Із доданих до позовної заяви документів, вбачається, що позивач здійснив поштове відправлення відповідачу у даній справі рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 2 Правил рекомендоване поштове відправлення-реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

З описом вкладення, згідно п. 19 Правил, приймаються для пересилання поштові відправлення з оголошеною цінністю.

Таким чином, рекомендований лист пересилається без оцінки його відправником та без складення опису вкладення.

До того ж колегія суддів приходить до висновку, що зобов'язавши позивача здійснювати направлення позовної заяви з додатками поштовим відправлення, що передбачає наявність опису вкладення, суддя встановив додаткові вимоги до позовної заяви, що не передбачені ст. 106 КАС України, оскільки ч. 3 вказаної статті не визначає вид поштового відправлення, яким слід користуватися при направленні відповідних документів відповідачу.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги, які викладені в оскаржуваній ухвалі від 10 квітня 2013 р., не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2013 р. - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.