Постанова № 31790424, 07.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Справа № 803/1112/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

з участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Кузнецової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (далі - ТзОВ "Агротехніка") звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0002242201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агротехніка" з питань здійснення фінансово-господарських операцій з фірмою "Capital Trade" (Польща) та фірмою P.H.U. "Venus" (Польща) за червень 2012 року та правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.. за липень 2012 року. За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2012 року №5299/22-1/21750952 та акт від 14.01.2013 року №110/22.1/21750952. На підставі акту перевірки №5299/22-1/21750952 від 15.10.2012 року винесене податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0002242201 за порушення вимог пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку з чим ТзОВ "Агротехніка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 63 875,00 грн. за основним платежем та 31 937,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Волинській області та згодом до Міністерства доходів і зборів України, які скаргу залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач зазначає, що з податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ від 08.11.2012 року №0002242201 не згідний з наступних підстав.

ТзОВ "Агротехніка" вважає, що податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження доходів від здійснення експортних операцій продажу ріпакової та соєвої олії контрагентам фірмі "Capital Trade" (Польща) та фірмі P.H.U. "Venus" (Польща) за цінами, нижчими від цін продажу товарів на світових ринках.

Інформація Луцької ОДПІ, яка отримана з бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", містить лише рівень цін ріпакової та соєвої олії, виходячи з наявної у вказаного видання суб'єктивної інформації та без врахування конкретних умов поставки, хімічних та фізичних характеристик товару та інших суттєвих умов, які впливають на формування цін на дану продукцію позивача та не може використовуватися податковим органом в якості звичайних цін. У зв'язку з цим позивач зазначає, що експортні операції ТзОВ "Агротехніка" з контрагентами "Capital Trade" (Польща) та фірмою P.H.U. "Venus" (Польща) здійснювалися за договірними цінами, що не перевищують 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, визначеної податковим органом та відповідають рівню справедливих ринкових цін. Крім того, в додаткових поясненнях до позовної заяви позивач вказує, що з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація повинна надаватися уповноваженим державним органом. Будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами не є статистичними даними стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни. За таких обставин позивач вважає, що ТзОВ "Агротехніка" не було занижено звичайні ціни на олію, а визначення рівня звичайних цін податковим органом здійснено із порушенням норм чинного законодавства. У зв'язку з цим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002242201 від 08.11.2012 року.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач не погоджується з позовною заявою ТзОВ "Агротехніка" та вважає її безпідставною з наступних підстав.

Зазначає, що Луцькою ОДПІ правомірно встановлено порушення позивачем пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме ТзОВ "Агротехніка" було поставлено в червні 2012 року контрагентам фірмі "Capital Trade" (Польща) та фірмі P.H.U. "Venus" (Польща) олію ріпакову та соєву за цінами, нижчими від цін продажу товарів на світових ринках, внаслідок чого позивач занизив задекларовані показники за півріччя 2012 року на загальну суму 304 168,33 грн. Під час визначення рівня звичайних цін податковий орган використовував Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а також відомості з Інтернет сайту АПК-Інформ, інформацію, отриману від Державної податкової служби України та інформацію від Волинської торгово-промислової палати (лист від 10.01.2013 року №19-22/01-3/10) щодо світових цін на вищевказану продукцію. На підставі цієї інформації було встановлено, що середньоринкова ціна на експортовану ріпакову олію станом на 21.06.2012 року становила 9 631,36 грн. за тонну, а середньоринкова ціна на експортовану соєву олію станом на 21.06.2012 року була на рівні 9679,28 грн. за тонну. У зв'язку з цим було проведено аналіз та порівняння реалізації цін вказаної продукції на світових товарних ринках, в результаті чого Луцькою ОДПІ було підтверджено порушення ТзОВ "Агротехніка" пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за півріччя 2012 року на загальну суму 63875 грн., в тому числі за II квартал 2012 року - на 63875 грн.

На підставі вищезазначеного відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ "Агротехніка" відсутні, а тому у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" зареєстроване 30.01.1997 року як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №152375.

З 18.09.2012 року по 08.10.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агротехніка" з питань здійснення фінансово-господарських операцій з фірмою "Capital Trade" (Польща) та фірмою P.H.U. "Venus" (Польща) за червень 2012 року та правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2012 року. За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2012 року №5299/22-1/21750952.

Перевіркою було встановлено порушення ТзОВ "Агротехніка" пункту 1.20 статті 1 ТзОВ "Агротехніка", в результаті чого позивач занизив податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за півріччя 2012 року на загальну суму 63875 грн., в тому числі за II квартал 2012 року - на 63875 грн.

Податковим органом було встановлено заниження позивачем доходів від здійснення експортних операцій продажу ріпакової та соєвої олії контрагентам фірмі "Capital Trade" (Польща) та фірмі P.H.U. "Venus" (Польща) за цінами, нижчими від цін продажу товарів на світових ринках, в результаті чого ТзОВ "Агротехніка" занизило задекларовані суб'єктом господарювання за півріччя 2012 року у рядку 02 Декларації "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" всього в сумі 304168,33 грн., у тому числі за II квартал 2012 року в сумі 304168,33 грн.

До такого висновку Луцька ОДПІ дійшла на підставі контрактів, вантажно-митних декларацій, інформації з бюлетня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" №8 за 2012 рік (умови поставки - FOB Нідерланди).

За результатами проведеної перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0002242201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 95812,50 грн., з них 63875,00 грн. - основного платежу, 31937,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач, не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням, скористався правом адміністративного оскарження та 23.11.2012 року подав скаргу до Державної податкової служби у Волинській області, а згодом 31.01.2013 року - до Міністерства доходів і зборів України, однак за наслідками розгляду рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 18.01.2013 року №193/10/10.2-06 про результати розгляду первинної скарги та рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2013 року №2876/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги - без задоволення.

Під час розгляду первинної скарги позивача було призначено переперевірку з питань, що стали предметом оскарження. За результатами переперевірки Луцькою ОДПІ складено акт від 14.01.2013 року №110/22.1/21750952 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Агротехніка" з питань, визначених у первинній скарзі ТзОВ "Агротехніка" від 23.11.2012 року №1-4/1158 на податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 08.11.2012 року №0002242201, винесеного на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №5299/22-1/21750952 від 15.10.2012 року".

В ході цієї переперевірки відповідачем було направлено запит до Волинської торгово-промислової палати №19311/10/22-6 від 26.12.2012 року про надання інформації щодо середньо ринкових цін продажу олії ріпакової, соняшникової та соєвої на світових товарних ринках та на території України у період з червня по липень 2012 року. Листом-відповіддю №19-22/01-3/10 від 10.01.2013 року Волинської торгово-промислової палати надано витяги з бюлетнів "Огляд цін українського та світового товарних ринків", видання ДП "Держзовнішінформ" №7(189) та №8(190) 2012 року. Відповідно до цієї інформації середньоринкова світова ціна на експортовану олію ріпакову, сиру становила станом на 21.06.2012 року 9631,36 грн. за тонну (ДП "Держзовнішінформ" №7(189), де 100 USD=808,0000 грн., за умовами поставки FOB Роттердам, а ціна на соєву олію станом на 21.06.2012 року була на рівні 9679,84 грн. за тонну (ДП "Держзовнішінформ" №7(189), де 100 USD=808,0000 грн., за умовами поставки Ex-mill FOB Нідерланди.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Агротехніка" (Продавець) 16.01.2012 року уклала контракт №16/01/2012 року на поставку соєвої олії фірмі P.H.U. "Venus" (Польща) (Покупець). Відповідно до пункту 1.1 цього контракту Продавець зобов'язувався поставити Покупцю соєву олію, якість якої визначена в контракті, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Продавцю вищезазначений товар. Згідно пунктом 2.3 згаданого контракту встановлено, що якість кожної партії товару буде визначатися вповноваженими експертами в лабораторії Покупця. Щодо ціни товару, то вона визначається розділом 4 цього договору, де пунктами 4.4-4.5 передбачено, що загальна вартість контракту визначається як вартість всіх партій товару, поставлених по цьому контракту, які зазначені в окремих специфікаціях. Сторони погодилися, що ціна однієї тонни товару, якість якого відповідає вимогам, передбаченим у пункті 2.2, вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно цього контракту 27 червня 2012 року ТзОВ "Агротехніка" поставило фірмі P.H.U. "Venus" (Польща) 22000 кг соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням для промислових цілей. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин - 0,3%, в перерахунку на P2O5 - 0,03%. Зазначена господарська операція підтверджується вантажно-митною декларацією №205070000/2012/038815 від 27.06.2012 року. Вартість товару склала 176714,18 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 8032,4 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем згідно листів ДПС України звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила 9584,0 доларів США, де відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 551,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій соєвої олії за червень 2012 року становить 34133,00 грн.

Також ТзОВ "Агротехніка" (Продавець) 02.04.2012 року уклала контракт №02/04/2012 року на поставку ріпакової олії Товариству з обмеженою відповідальністю "Capital Trade" (Польща) (Покупець). Відповідно до пункту 1.1 цього контракту Продавець зобов'язувався поставити Покупцю ріпакову олію, якість якої визначена в контракті, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Продавцю вищезазначений товар. Згідно пункту 1.5 зазначеного контракту товар постачається партіями у кількостях, що визначаються окремими специфікаціями, які являються невід'ємною частиною даного договору. Якість кожної партії товару відповідно до пункту 2.3 згаданого контракту визначається вповноваженими експертами в лабораторії Покупця. Ціна товару визначається розділом 4 цього договору, де пунктами 4.4-4.5 передбачено, що загальна вартість контракту визначається як вартість всіх партій товару, поставлених по цьому контракту, які зазначені в окремих специфікаціях. Сторони погодилися, що ціна однієї тонни товару, якість якого відповідає вимогам, передбаченим у пункті 2.2, вказується у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до цього контракту 06.06.2012 року, 07.06.2012 року та 20.06.2012 року ТзОВ "Агротехніка" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Capital Trade" (Польща) олію ріпакову нерафіновану загальною вагою 174950 кг з кількістю фосфору - 0,7 мг/кг. Поставка товару підтверджується вантажно-митними деклараціями від 06.06.2012 року №205060000/2012/013802, №205060000/2012/013803, №205060000/2012/013807, від 07.06.2012 року №205060000/2012/013809, №205060000/2012/013810, №205060000/2012/013811, від 20.06.2012 року №205060000/2012/014979, №205060000/2012/014980. Загальна вартість товару склала 1398287,9 доларів США, де вартість однієї тонни товару дорівнює 7992,5 доларів США. Відповідно до встановленої відповідачем звичайної ціни за одиницю продукції, вартість однієї тонни соєвої олії нерафінованої, сирої, з легким помутнінням становила на світовому ринку 9584,0 доларів США. Відхилення фактичної ціни від звичайної за одиницю продукції становить - 1 543,5 (16,19%). Звідси випливає, що загальна сума занижених експортованих операцій ріпакової олії за червень 2012 року становить 270035,33 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 17 грудня 2012 року № 0001522301/2092 суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Для визначення бази оподаткування податковим органом застосовано в спірних правовідносинах поняття "звичайна ціна". Порядок застосування звичайної ціни, виходячи з приписів пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового Кодексу України та пункту 8 підрозділу 10 Розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, врегульований пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діє на правовідносини, що відбулися до 01.01.2013 року, оскільки з цього часу набирає чинності стаття 39 цього Кодексу.

За таких обставин методи визначення та порядок застосування звичайної ціни при перевірці звітних податкових періодів до 1 січня 2013 року застосовуються відповідні норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 1.20.1. пункту 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Цей же підпункт визначає ринок товарів (робіт, послуг) як сферу обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Для встановлення звичайної ціни підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 цього Закону надано визначення ідентичні та однорідні товари (роботи, послуги).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Дослідивши докази, суд дійшов висновку, що поставка ріпакової та соєвої олії відбулася за справедливими ринковими цінами, оскільки контрагенти позивача фактично володіли достатньою інформацією про такі товари на конкретному ринку та доклали зусиль без будь-якого примусу для їх придбання. Це підтверджується, наприклад листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Capital Trade" (Польща) від 23.04.2013 року, в якому контрагент позивача інформує, що в період з червня по липень 2012 року ціни на ріпакову, соєву та соняшникову олію були нижчі на польському ринку, ніж на сировинних біржах. Крім того, повідомляє, що ціна на ріпакову олію ТзОВ "Агротехніка" не могла бути на рівні цін Варшавської сировинної біржі, оскільки поступалася по якісним показникам, таким як наявність фосфору в олії. Відповідач, визначаючи звичайну ціну олії, не врахував її якість. Також Луцькою ОДПІ в ході перевірки не були взяті до уваги пояснення головного бухгалтера підприємства, який пояснив, що новозмонтоване обладнання проходило апробацію та перші партії товару в повній мірі не відповідали необхідним параметрам. Дана обставина підтверджується аналізною карткою олії ріпакової від 05.06.2012 року та протоколом випробувань державного підприємства "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" зразків продукції №623 від 11.05.2012 року, де встановлено, що масова частка фосфоровмісних речовин (в перерахунку на стеароолеолецитин) становить 0,7%, що не відповідає нормі. У зв'язку з цим податковим органом не досліджувалися ділові стратегії ведення бізнесу даного підприємства, а саме не враховано такий аспект, як розвиток нової продукції та намагання платника податків проникнути на новий ринок. А це може тимчасово вплинути на зростання витрат підприємства та досягнення меншої прибутковості.

Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Луцька ОДПІ, встановлюючи звичайну ціну поставленого позивачем в червні 2012 року товару, обмежилася лише довідковою інформацією згідно листів ДПС України, врахувавши відомості Інтернет сайту АПК-Інформ та бюлетень "Огляд цін українського та світового товарних ринків", видання ДП "Держзовнішінформ" №7(189), який надала Волинська торгово-промислова палата. Відповідачем не був проведений належним чином порівняльний аналіз співставних умов постачання товару, у зв'язку з чим не було враховано знижки на товар, який не відповідає якісним хімічним та фізичним характеристикам, не було досліджено та враховано ринок товарів, на якому реалізовувався товар. Так, податковий орган, порівнюючи світову ціну на ріпакову та соєву олію із ціною контрактів, не врахував умов поставки, якими згідно бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" №7(189) є FOB Роттердам та Ex-mill FOB Нідерланди, а згідно контрактів - CPT (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) склад Покупця, Польща та FCA (ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) склад Продавця, Україна, що також впливає на ціну товару. Відповідач не дослідив економічні обставини, які можуть бути важливими для визначення порівнянності ринку, та які включають: географічне розташування, розмір ринків, ступінь конкуренції на ринках та відносні конкурентні позиції покупців та продавців; доступність (їх ризик) взаємозамінних товарів та послуг; рівні постачання та попит на ринку в цілому та по регіонах зокрема, купівельну спроможність споживачів; характер та обсяг урядового регулювання ринку, виробничі витрати, включаючи вартість земельних, трудових та капітальних ресурсів; транспортні витрати; рівень ринку.

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору (підпункт 1.20.6 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 вищезазначеного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, якщо не доведено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

З метою правильності визначення звичайної ціни продукції (товарів) при організації проведення контрольно-перевірочної роботи, поліпшення якості проведення перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, листом Державної податкової служби України від 24.07.2012 року №20001/7/15-1217 направлені для використання в роботі Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (далі - Методичні рекомендації), розроблені на підставі пункту 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Загальними положеннями цих Методичних рекомендацій визначено, що стосовно випадків застосування звичайних цін слід враховувати те, що: при перевірці звітних податкових періодів до 01.04.2011 р. застосовується пункт 7.4 статті 7 Закону, відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших за звичайні ціни на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу; при перевірці звітних податкових періодів після 01.04.2011 р. застосовується пункт 153.2 статті 153 розділу III Кодексу (ПК України), відповідно до якого дохід, отриманий платником податку від зовнішньоекономічних операцій, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на відповідні товари, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари.

Розділом II Методичних рекомендацій передбачено практичні заходи, які повинні здійснити податкові органи під час визначення звичайних цін. Так, під час здійснення доперевірочного аналізу на інформаційному етапі складається аналітичний звіт. Аналітичний звіт за звітні періоди після 01.04.2011 року має містити в собі лише встановлені відхилення договірної ціни від звичайної ціни більш ніж на 20 відсотків.

Інформація, викладена в аналітичному звіті, повинна надавати достатність підстав для включення до плану-графіка документальних перевірок або проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Враховуючи те, що відхилення фактичної договірної ціни на ріпакову та соєву олію від звичайної ціни, яку визначила Луцька ОДПІ становило - 16,19%, тобто менше ніж на 20 відсотків, тому підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки в Луцькою ОДПІ не було, оскільки експортні операції ТзОВ "Агротехніка" з контрагентами "Capital Trade" (Польща) та P.H.U. "Venus" за червень 2012 року здійснювалися за договірними цінами, що не перевищують 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, визначеної податковим органом та відповідають рівню справедливих цін. Отже, ТзОВ "Агротехніка" відповідно до вимог чинного законодавства визначило податок на прибуток підприємства, виходячи з договірних цін на експортовані товари.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства, а саме, не доведено того, що договірна ціна на експортовані товари не відповідає рівню звичайної ціни, з огляду на що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.11.2012 року №0002242201, яким ТзОВ "Агротехніка" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 95812,50 грн., з них 63875,00 грн. - основного платежу, 31937,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 958,13 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 08 травня 2013 року №3008.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року №0002242201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 13 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 12 червня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д. Ковальчук