Постанова № 31789743, 14.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Справа № 814/1403/13-а

м. Миколаїв

11:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Очаківського міжрайонного прокурора, вул. Леніна, 2а, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

в інтересах держави в особі:

Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр строй інвест», вул. Лягіна, 4/4, кім. 405, м. Миколаїв, 54001

про:

стягнення податкового боргу в сумі 52628,49 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Очаківський міжрайонний прокурор (надалі - позивач) звернувся в інтересах держави в особі Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі – позивач або ОДПІ) до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр строй інвест» (надалі – відповідач або Товариство) податкового боргу в сумі 52628,49 грн.

Представник ОДПІ і прокурор подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження, в яких підтримали позовні вимоги (ар. с. 43-45).

Копія ували про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання» (ар. с. 39-42). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 09.02.2006 за № 14037083, що підтверджується довідкою від 09.02.2006 № 167/29 (ар. с. 9).

20.01.2012 відповідач подав позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій визначив річну суму орендної плати – 79895,04 грн. (ар. с. 18-20). Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, не пізніше 30.06.2012 (за травень 2012 року), 30.07.2012 (за червень 2012 року), 30.08.2012 (за липень), 30.09.2012 (за серпень 2012 року), 30.10.2012 (за вересень 2012 року), 30.11.2012 (за жовтень 2012 року), 30.12.2013 (за листопад 2012 року), 30.01.2013 (за грудень 2012 року) відповідач мав сплатити 53263,36 грн. В рахунок заборгованості відповідачем було сплачено лише 634,87 грн., що підтверджується довідкою про розрахунки наданої позивачем (ар. с. 6).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов’язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 сума узгодженого грошового зобов’язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення. Позивачем 30.07.2012 було направлено відповідачу податкову вимогу від 16.07.2012 № 5 (ар. с. 16). Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Товариство податкову вимогу не погасило, тому згідно з пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр строй інвест», вул. Лягіна, 4/4, кім. 405, м. Миколаїв, 54001 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 34034116) на користь держави (банківські реквізити: р/р 35213003000343 ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ідентифікаційний код 20878325) податковий борг в сумі 52628,49 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна