Постанова № 31789726, 19.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19 березня 2013 року справа № 814/394/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача представник1: ОСОБА_1 (довіреність від 14.01.2013 р.);

від позивача представник2: ОСОБА_2 (довіреність від 01.10.2012 р.);

від відповідача: Сенік С.І. (довіреність №2/10-039 від 02.01.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012р. № 0001141720, від 18.10.2012р. № 0001151720, від 10.01.2012р. №0000031720, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ладі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012р. №0001141720, №0001151720, від 10.01.2013 року №0000031720, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки відповідача при винесенні даних повідомлень - рішень, стосовно порушення позивачем податкового законодавства є хибними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 28.07.2012року №1951/17-20/НОМЕР_1.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 18.10.2012року №0001141720, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 354 624, 33 грн, з яких 316 666,67 грн. по відносинам з ТОВ "Вега Груп", 37957,66 по закупівлі запчастин.

Відповідно до акту перевірки завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в період, який перевірявся, відбувся за рахунок операцій позивача з ТОВ «Вега Груп" протягом жовтня- грудня 2010р.

Як зазначено в акті перевірки такі висновки зроблено: По - перше в зв'язку з тим, що як встановлено актом від 05.04.2011року ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Вега Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за жовтень 2010 року з ПП "Агропрайд", за грудень 2010 року з ТОВ "Международний труд" відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вега Груп". В ході перевірки ДПІ у Ленінському районі було встановлено, що ТОВ "Вега Груп" штучно сформував валові витрати у жовтні 2010 року в розмірі 918 865,71 грн по контрагенту "Агропрайд", у грудні 2010 року по контрагенту ТОВ "Международний труд". По - друге до перевірки ФОП "ОСОБА_4 не надано первинних документів, які підтверджують транспортування товарів (товаро - транспортні накладні з відмітками про місце навантаження та розвантаження, подорожні листи та інші документи), договорів на перевезення вантажів, укладених у письмовій формі з ТОВ "Вега Груп".

Зважаючи на зазначене ДПІ було зроблено висновок про те, що правочини, здійснені ФОП "ОСОБА_4 та ТОВ "Вега Груп" мають ознаки нікчемності.

Так, одним з доводів Відповідача виступають матеріали перевірок контрагентів ТОВ "Вега Груп"- контрагента Позивача, згідно з якими начебто не встановлено руху товарів по ланцюгу постачання.

Проте відповідачем жодним чином не взято до уваги, що згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність у позивача, так і у ТОВ "Вега Груп", з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У бухгалтерському та податковому обліку позивача податковий кредит, сформований в податковій декларації, відображений у податкових накладних. Актом перевірки не встановлено факту не належного оформлення даних документів передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996, а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88.

Окрім того, юридична відповідальність за порушення податкового законодавства має індивідуальний характер та жодна особа не може нести відповідальність за дії іншої особи, оскільки жодна норма діючого законодавства не встановлює такої можливості.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому відповідачем безпідставно не прийнято до уваги, що позивач не має права витребовувати у контрагента документи з метою дослідження його взаємовідносин з контрагентами.

Крім того неправомірними є посилання Відповідача на нереальність здійсненої господарської операції, враховуючи положення ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно яких недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

ДПІ посилається в акті перевірки на ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, де визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В акті визначено, що в ході перевірки з'ясовано, що операції з придбання та реалізації товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу яка понесла витрати, можливості здійснення таких операцій.

Такі висновки ДПІ, на думку суду є безпідставними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доводами Позивача, що підтверджені документально.

Між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Вега Групп" було укладено угоду на отримання послуг, необхідних для виконання договору, укладеного 22.07.2010 року між ФОП ОСОБА_4 та ВАТ "САН ИнБев України" про виконання будівельно - монтажних робіт та для виконання договору ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Сандора" від 08.10.2010 року монтажу купажних трубопроводів купажного цеху.

У зв'язку з виконанням ТОВ "Вега Групп" у повному обсязі робіт були складені акти виконаних робіт, були здійснені розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, було виписано податкові накладні від 29.10.10р., 20.11.2010р., 28.12.2010 р.

У суду відсутні підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Разом з тим, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже наявні у матеріалах справи документів на підтвердження реальності операції та податкові накладні є належними доказами по справі.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка директора ТОВ "Вега Групп", який підтвердив реальність операції, що також розцінено судом на підтвердження позиції позивача.

Відповідно до акту перевірки згідно первинних документів (податкових накладних, накладних, виписок банку) встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до складу валових витрат включено суми на придбання запчастин, технічне обслуговування та ремонт машин. Документів, які підтверджують використання запчастин в господарській діяльності до перевірки не надано, тому не можливо з'ясувати, чи пов'язані дані витрати з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_4 Також ДПІ було зазначено, що у ФОП ОСОБА_4 не існує автотранспорту, він є у ОСОБА_4 - фізичної особи.

Дана позиція ДПІ є неприпустимою в даному випадку - так дійсно, що не заперечується позивачем, автомобілі RENAULT KANGOO (НОМЕР_2), MERCEDES BENZ (НОМЕР_3), VOLKSWAGEN CADDY II (НОМЕР_4), ГАЗ 3221 314 (НОМЕР_5) належать ОСОБА_4 фізичній особі, та вони використовуються в діяльності ФОП ОСОБА_4, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. У перевіряємий період проводилось технічне обслуговування автомобілів, закупівля запчастин, необхідних для їх функціонування.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 18.10.2012року №0001151720, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб в сумі 332060, 08 грн, з яких 237 483,33 грн. по відносинам з ТОВ "Вега Груп", 38676,24 по закупівлі запчастин, 55900,50 - амортизація.

ДПІ при перевірці було визначено як порушення п.2 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" віднесення до складу валових витрат суми амортизації за 2009 - 2010 роки в сумі 372669,98 грн.

Згідно п.3 ст.2 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суб"єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат ведуть облік і подають фінансову звітність у порядку встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Ні процитована стаття, ні ст. 3 даного Закону, на яку йде посилання в акті перевірки, також інші положення законодавства України не визначають що ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат, витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування не передбачено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.10.2012 р. №0001141720.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.10.2012 р. №0001151720.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10.01.2013 р. №0000031720.

5. Відшкодувати судові витрати в сумі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034341) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна