Рішення № 31788096, 10.06.2013, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 2-65/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

з участю представника позивача Слобода О.М., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»

до

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

про

солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, стягнення з відповідачів судових витрат в рівних частках, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі по тексту - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), що змінило назву відповідно до вимог чинного законодавства на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі по тексту - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») 12.08.2008 року звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом на загальну суму 710792 гривні 95 копійок, солідарне стягнення 1700 гривень сплаченого при зверненні до суду з позовом державного мита та 30 гривень витрат на інформаціонне-технічне забезпечення судового процесу.

Під час розгляду справи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» неодноразово уточнювало та збільшувало позовні вимоги і виклавши їх в остаточній редакції в заяві про уточнення позовних вимог від 16.04.2013 року просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, в розмірі 561392 доларів 47 центів США, що за курсом НБУ станом на 01.04.2013 року складає 4487210 гривень 01 копійку, та стягнути з відповідачів в рівних частках судові витрати, які складаються з 3219 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача - Слобода Олена Михайлівна пояснила, що 11.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з однієї сторони та фізичною особою - ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 014/0079/74/72973, за яким ОСОБА_4 надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 106959 доларів США, з 11.04.2007 року по 11.04.2027 року, зі сплатою 14,5 % річних, за користування кредитними коштами. Погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом повинно здійснюватись щомісячно, згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, щомісячними фіксованими платежами (згідно з додатком № 1 до Договору).

Відповідно до п.п. 4.1. кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» повністю та у строк виконало свої зобов'язання по вказаному договору - видавши ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 106959 доларів США, через Центр іпотечного кредитування.

У якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 11.04.2007 року укладено договір поруки № 014/0079/74/72973/1, згідно з яким ОСОБА_6 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року. У відповідності до п. 2.1. договору поруки від 11.04.2007 року, у випадку невиконання, або неналежного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п.п. 1.2. Додаткової угоди № 1 від 11.04.2007 року до Договору поруки № 014/00794/74/72973/1 від 11.04.2007 року сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року та додаткової угоди до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його використання, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 11.04.2007 року укладено договір поруки № 014/0079/74/72973/2, згідно з яким ОСОБА_5 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року. У відповідності до п. 2.1. договору поруки від 11.04.2007 року, у випадку невиконання, або неналежного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п.п. 1.2. Додаткової угоди № 2 від 11.04.2007 року до Договору поруки № 014/0079/74/72973/2 від 11.04.2007 року сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року та додаткової угоди до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його використання, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором, боржнику та поручителям поштою надсилались повідомлення про наявність заборгованості та вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, які залишились без задоволення.

Станом на 01.04.2013 року у ОСОБА_4 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникла загальна заборгованість за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, в розмірі 561392 долари 47 центів США, що за курсом НБУ станом на вказану дату складає 4487210 гривень 01 копійка, а саме: заборгованість за кредитом - 106268,85 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 849406,92 гривень; заборгованість за відсотками - 86082,33 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 688056,06 гривень; пеня за прострочення тілу кредиту та відсотків - 369041,29 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 2949747,03 гривень.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено 3219 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, які підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 позов не визнав у повному обсязі та пояснив наступне.

11.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 014/0079/74/72973/2, з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за укладеним між ним та банком договором кредиту. Однак, вказаний договір поруки на думку представника є незаконним, оскільки ОСОБА_4 увів ОСОБА_5 у оману стосовно свого майнового стану та можливості своєчасно сплачувати кредит. Крім того, отримуючи кредит, ОСОБА_4 надав до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» «фальшиву» довідку про свої доходи, у зв'язку з чим отримання такого кредиту є незаконним і з цього приводу правоохоронними органами вже розпочато процедуру досудового розслідування. Окрім того, представник не згоден і з розміром заборгованості за кредитним договором, яка визначена банком і підлягає стягненню, однак у чому саме полягає неправильність розрахунку заборгованості, він пояснити не може, оскільки не має економічної освіти. На підставі викладеного представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які про дати, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, через оголошення у пресі (ч. 9 ст. 74 ЦПК України), в судове засідання повторно не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, заяв про відкладання слухання по справі, або про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом достовірно встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

11.10.2006 року Національним Банком України ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» видано Банківську ліцензію № 10 та Дозвіл № 10-5 та Додаток до дозволу № 10-4, на право надання банківських послуг визначених статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» /а.с. 194-197/.

Згідно з п. 1.4. статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», протоколом Загальних Зборів акціонерів № Зб-45/2 від 14.10.2009 року, прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» /а.с. 204-206/, що також підтверджується рішенням Загальних Зборів акціонерів № Зб-45/2 від 14.10.2009 року /а.с. 207 та копіями реєстраційних документів наданих позивачем /а.с. 201-203/.

11.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з однієї сторони та фізичною особою - ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 014/0079/74/72973 (далі - Договір) та Додаток 1 до нього /а.с. 27-33/. Згідно з п.п. 1.1. та 1.2. Договору, Кредитор на положеннях та умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 106959 доларів США, з 11.04.2007 року по 11.04.2027 року, зі сплатою 14,5 % річних, за користування кредитними коштами. Погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом повинно здійснюватись щомісячно, згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, щомісячними фіксованими платежами (згідно з додатком № 1 до Договору). Відповідно до п.п. 1.3. Договору, погашення кредиту здійснюється Позичальником наступним чином: або згідно Графіку погашення кредиту в розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п.п. 1.1 цього договору, погашення процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно; або шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів (далі - Ануїтетний платіж), протягом всього строку дії цього Договору, згідно Графіку погашення кредиту. За рахунок кожного ануїтетного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. У п.п. 1.4. Договору зазначено, що процентна ставка за користування кредитом складає 14,5 % річних. У відповідності до п.п. 5.1. Договору, Позичальник зобов'язується виконувати умови передбачені цим договором. Здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора: щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.п. 1.3. цього Договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 11.04.2027 року включно. Щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів. Згідно з п.п. 9.1. Договору, він набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора та діє до повного погашення кредитної заборгованості Позичальника за цим Договором (суми кредиту, процентів за користування, комісій, неустойок, відшкодування можливих збитків). Відповідно до п.п. 10.1. Договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У п.п. 12.5. Договору зазначено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

У якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 11.04.2007 року укладено договір поруки № 014/0079/74/72973/1 /а.с. 34-35/. Згідно з п.п. 1.2. договору поруки ОСОБА_6 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі. Відповідно до п.п. 2.1. Договору, сторони визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п.п. 1.2. Додаткової угоди № 1 від 11.04.2007 року до Договору поруки № 014/0079/74/72973/1 від 11.04.2007 року сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року та додаткової угоди до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його використання, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі /а.с. 39/.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 11.04.2007 року укладено договір поруки № 014/0079/74/72973/2 /а.с. 36-37/. Згідно з п.п. 1.2. договору поруки ОСОБА_5 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі. Відповідно до п.п. 2.1. Договору, сторони визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п.п. 1.2. Додаткової угоди № 1 від 11.04.2007 року до Договору поруки № 014/0079/74/72973/2 від 11.04.2007 року сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по Борговим зобов'язанням Боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року та додаткової угоди до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 106959 доларів США, сплатити проценти за його використання, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі /а.с. 40/.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» повністю та у строк виконало свої зобов'язання по вказаному договору - видавши ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 105900 долар США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 11.04.2007 року /а.с. 41/.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року ОСОБА_4 та виникненням заборгованості перед Банком, йому на протязі 2007-2008 року неодноразово направлялись повідомлення нагадування та попередження про наявність заборгованості /а.с. 43-49/, які залишались без виконання. З цього ж приводу 02.07.2008 року за вих. № 5-2/971 ОСОБА_6 та за вих. № 5-2/970 ОСОБА_5 направлені претензії про порушення забезпеченого порукою зобов'язання /а.с. 51-52/. Вказані претензії були отримані адресатами, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 50/, однак задоволені претензії не були.

Станом на 01.04.2013 року у ОСОБА_4 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникла загальна заборгованість за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, в розмірі 561392 долари 47 центів США, що за курсом НБУ станом на вказану дату складає 4487210 гривень 01 копійка, а саме: заборгованість за кредитом - 106268,85 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 849406,92 гривень; заборгованість за відсотками - 86082,33 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 688056,06 гривень; пеня за прострочення тілу кредиту та відсотків - 369041,29 долара США, що в гривневому еквіваленті складає 2949747,03 гривень /а.с. 187-190/.

Стаття 526 ЦК України закріплює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтями 553 та 554 ЦК України встановлено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед ним за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно ч. 2 цієї статті Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних відносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

У відповідності до ст. 99 Конституції України, ч. 1 ст.192, ч.1 ст.524 ЦК України зобов'язання повинно бути виражено у грошовій одиниці - гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями.

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. в) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Відповідно до листа Національного банку України від 29.05.2001 року № 28-313/2178 вимоги або які-небудь обмеження щодо граничного розміру сум і строків повернення кредитів в іноземній валюті, залучених або надаваних резидентами України, чинним законодавством не встановлено, тому здійснення резидентами операцій по одержанню або наданню кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

У п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних відносин», зазначено що Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання). Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обов'язок відповідачів повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договорів, порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, а позов в цій частині обґрунтованим та підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При звернені до суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було сплачено 3219 гривень судового збору та 30 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /а.с. 55-56, 84/.

На підставі наведеного позов в частині стягнення з відповідачів в рівних частках на користь позивача понесених ним та документально підтверджених судових витрат є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та стягнення з відповідачів судових витрат в рівних частках - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/рах. 2909949) заборгованість за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, в розмірі 561392 доларів 47 центів США, що за курсом НБУ станом на 01.04.2013 року складає 4487210 гривень 01 копійку.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/рах. 2909949) заборгованість за кредитним договором № 014/0079/74/72973 від 11.04.2007 року, в розмірі 561392 доларів 47 центів США, що за курсом НБУ станом на 01.04.2013 року складає 4487210 гривень 01 копійку.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/рах. 2909949) судові витрати, які складаються з 3219 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан