Ухвала суду № 31787336, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3217/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2013 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у місті Івано-Франківську ДПС звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила винести рішення про стягнення з ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» податкового боргу в сумі 320 102, 91 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2013 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» (код ЄДРПОУ 22950423) перебуває на обліку в ДПІ у місті Івано-Франківську ДПС як платник окремих податків.

Згідно п. 286.2 ст. 86 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Так, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю у декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1849 за 2012 рік у розмірі 548 365, 34 грн. (січень-листопад 2012 року - 45 697, 11 грн., грудень 2012 року - 45 697,13 грн.).

Також, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю у декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 936 за 2012 рік у розмірі 26 619, 00 грн. (щомісячно - 2 218, 25 грн.).

Крім того, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у податковій декларації з екологічного податку № 86465 за третій квартал 2012 року у розмірі 143,57 грн.

ДПІ у місті Івано-Франківську ДПС було направлено відповідачу податкову вимогу від 31.07.2012 № 1494 на суму 320 102, 91 грн. (отримана повноважним представником відповідача 31.08.2012).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Між ДПІ у місті Івано-Франківську ДПС та ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» було укладено договір № 19-151/68 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до рішення податкового органу від 27.06.2012 № 63, яким було встановлено розстрочення суми боргу у розмірі 45 697, 41 грн. в термін з 10.07.2012 по 10.12.2012. Також, між платником податків і податковим органом було укладено договір № 19-151/67 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до рішення від 27.06.2012 № 62, яким було встановлено розстрочення суми боргу у розмірі 127 245,08 грн. на термін з 10.07.2012 по 10.12.2012.

Вказані договори були розірвані рішеннями начальника ДПІ у місті Івано-Франківську ДПС від 31.10.2012 № 136 та № 135 відповідно у зв'язку з порушенням відповідачем умов погашення розстроченого податкового боргу (а.с. 7, 30).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що враховуючи факт наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення консолідованого боргу земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальному розмірі 320 102, 91 грн. підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції виніс судове рішення на підставі однобічних доказів позивача, не надавши відповідачу можливість відстоювати свою позицію в суді.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України), що й було зроблено позивачем 31.08.2012.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога № 1494 від 31.07.2012 не оскаржувалася.

У зв'язку з нарахуванням процентів за користування розстрочкою та пені загальна сума заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно облікових карток платника станом на 31.12.2012, довідки № 7219/1019-150/2066 від 29.03.2013 становить 320 102,91 грн. Визначена позивачем сума заборгованості у вказаному розмірі відповідачем не спростована.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, що й зроблено позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що єдиний штатний юрист перебував з 25.03.2013 по 26.04.2013 у щорічній відпустці, що унеможливило відповідача відстоювати свою позицію в суді, не беруться колегією суддів до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів щодо фінансової неспроможності останнього використати не штатних спеціалістів в галузі права для представництва своїх інтересів в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що підтверджували б неправомірність дій позивача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2013 - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.